Ухвала суду № 58185804, 07.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 р. Справа № 876/9767/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі за позовом ТзОВ "Компанія ЛАН" до Тернопільської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

ТзОВ «Компанія ЛАН» 27.08.2014року звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0021381502 від 15.08.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві та пояснив, що за результатами перевірки, на підставі акту №254/15-02/32941987 від 30.07.2014 року, Тернопільською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0021381502 від 15.08.2014р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 1500,00 грн. за несвоєчасну сплату авансових платежів з податку на прибуток підприємства. Представник позивача вважає, що контролюючим органом допущено помилку, щодо визначення граничного терміну сплати даного податку, а отже застосування штрафної санкції є неправомірним.

Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року - позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, тим, що відповідно до норм законодавства України, Тернопільською ОДПІ була проведена камеральна перевірка ТзОВ «Компанія ЛАН» з питань своєчасності сплати узгодженої суми авансових внесків з податку на прибуток за березень 2014р. За наслідками перевірки ТзОВ «Компанія ЛАН» встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання авансових внесків з податку на прибуток за березень 2014 року, а саме, сплачено 31 березня 2014 року по граничному строку сплати 30 березня 2014 року. За дане правопорушення контролюючим органом, відповідно до п.126.1 ст.126 ПК до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% погашеною суми податкового боргу. З врахуванням викладеного, представник відповідача вважає що дії контролюючого органу є правомірними, а оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п.49.18.1 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, авансові платежі за березень 2014 року повинні бути сплачені до 30 квітня 2014 року, а не 30.03.2014 року, як помилково зазначено в Акті перевірки.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів в Тернопільській області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ЛАН» податкової звітності з податку на прибуток.

За результатами перевірки складено акт від 30.07.2014 року №254/15-02/32941987. Актом встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток. Не погоджуючись з результатами камеральної перевірки ТзОВ «Компанія ЛАН» подала заперечення на вищезазначений акт. Тернопільською ОДПІ, після проведеного слухання, комісією колегіально прийнято рішення, що висновки викладені в акті камеральної перевірки є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0021381502 від 15.08.2014 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% від погашеної суми податкового зобов'язання в сумі 1500,00 грн. Перевіркою встановлено, що позивач порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: авансові платежі по податку на прибуток за березень 2014 року в сумі 15000 грн. були сплачені 31.03.2014 року, в той час, як на думку відповідача, граничний термін сплати 30.03.2014 року.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п.49.18.1 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, авансові платежі за березень 2014 року повинні бути сплачені до 30 квітня 2014 року, а не 30.03.2014 року, як помилково зазначено в Акті перевірки.

Судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача про обов'язковість застосування Наказу Державної податкової служби України від 21.12.2012 року №1171, яким затверджена «Узагальнена податкова консультація щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році», оскільки така консультація носить рекомендаційний характер, та не змінює вимог податкового законодавства. Крім того, як вбачається з положень п.п.14.1.173 п.14.1 ст.14, ст..ст.52, 53 Податкового кодексу України, які регламентують порядок надання та застосування податкових консультацій вони не мають обов'язкового характеру для платника податків, якщо він не звертався за такою консультацією. Що стосується п.53.3. ст. 53 ПК України, на який посилається податковий орган в заперечення на позов, то дана податкова консультація може бути оскаржена тим платником податків, який безпосередньо звернувся до контролюючого органу за її отриманням.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представник відповідача заперечувала проти позову, проте нею, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання що податкове повідомлення-рішення №0021381502 від 15.08.2014р. винесене з порушенням вимог податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області - залишити без задоволення.

постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі № 819/1806/14-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар