Постанова № 58185746, 02.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Справа № 876/8734/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Носа С.П. Онишкевича Т.В.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 звернулася з позовом в суд до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та просила визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9 000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» Северином Юрієм Петровичем безпідставно та необґрунтовано відмовлено у включенні її до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, набутого у зв'язку з укладенням між нею та ОСОБА_4 26.01.2015 року договору про відступку права вимоги за договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року в частині на суму 9000 доларів США. Вважає, що відмова у включенні її до переліку вкладників для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має жодних правових підстав.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №338/1218/15а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №338/1218/15а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_4 укладений договір № 660027880 банківського рахунку у доларах США, відповідно до якого Банк відкрив ОСОБА_4 поточний рахунок НОМЕР_1 та зобов'язувався приймати і зараховувати на нього грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій з рахунком (п 1.1. Договору).

Згідно виписки по вищевказаному рахунку від 21.01.2015 р. залишок коштів становив 77 488,30 доларів США.

26.01.2015 р. ОСОБА_4 подано до відділення № 298 АТ «Імексбанк» у м. Тернополі повідомлення про відступлення ОСОБА_2 права вимоги за договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року, в частині на суму 9000 доларів США.

26.01.2015 р. ОСОБА_2 подала до відділення № 298 АТ «Імексбанк» у м. Тернополі вимогу, згідно якої вбачається, що позивач набула належне ОСОБА_4 право вимоги за договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 р., укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» в частині на суму 9000 США. У вимозі позивач просила перерахувати належні їй кошти в сумі 9000 США на її поточний рахунок № НОМЕР_2 в Відділенні № 298 АТ «Імексбанк» у м. Тернополі.

Відступлення права вимоги було здійснено на підставі договору про відступку права вимоги за договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступку прав вимоги Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває належне Первісному кредиторові право вимоги за Договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 р. (надалі іменується «Основний договір»), укладеного між Первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (надалі іменується Боржник) в частині на суму 9000 (дев'ять тисяч) доларів США.

За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цих договорів (п. 1.2. Договору).

Наявність вказаної вимоги і прав підтверджується Договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 р. та випискою з рахунку № НОМЕР_1 на 26.01.2015р. (п 1.4. Договору).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк».

Тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» запроваджено строком на 3 місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27.05.2015 року № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015 року до 26.05.2016 року включно, про що здійснено публікацію в газеті «Голос України» № 94 (6098) від 29.05.2015 року.

Заявами від 30.01.2015 року та від 02.04.2015 року на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. позивач зверталася про визнання її вкладником на суму 9000 доларів США на підставі договору про відступку права вимоги та просила включити її до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом № 6578 від 20.05.2015 року уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» позивачеві було надано відповідь та письмово роз'яснено, що вона не має правових підстав на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки ОСОБА_2 не є вкладником АТ «Імексбанк» в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як особисто не укладала договір банківського вкладу або рахунку, як і не укладала відповідні банківські договори та не вносила на ці рахунки кошти, які має намір отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452 від 23.02.2012 року.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Також, ч.2 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п.8 р.I Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р.III Положення №14).

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Судом встановлено, що позивач грошові кошти банку не надавала, безпосередньо не укладала з АТ «Імексбанк» договорів банківського рахунку (вкладу) на суму 9 000 дол. США, а набула своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником ОСОБА_4, яка сама підписувала та укладала з АТ «Імексбанк» договір банківського рахунку та відомості про яку вносились в базу даних АТ «Імексбанк». Позивач, як новий кредитор на суму набутих прав вимоги не значиться в базі даних АТ «Імексбанк» як вкладник банку, а переоформлення набутих ним прав вимог є неможливим, не відповідає передбаченим в Законі ознакам вкладника, тому не має права вимагати від АТ «Імексбанк» або відповідача включити його в реєстр (перелік) вкладників як особи, що має право отримати виплату сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, за Договором №660027880 банківського рахунку від 04 листопада 2010 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та ОСОБА_4, зокрема, пункту VI «Порядок змін та розірвання договору», сторона, яка вважає за необхідне змінити договір надсилає пропозиції про це другій стороні за договором, зміни до договору оформляються у письмовому вигляді та є невід'ємною частиною цього договору.

З урахуванням наведеного особа, з якою був укладений договір уступки права вимоги (цесії) на частину грошових коштів за договором банківського рахунку під час дії тимчасової адміністрації, не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом, а тому звернення позивача не має наслідком внесення необхідних змін до договору банківського рахунку щодо заміни сторони, а отже не дає підстав особі, з якою було укладено договір уступки права вимоги (цесії) на частину грошових коштів за договором банківського вкладу, набути статусу вкладника банку.

Пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 зазначеного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Аналізуючи положення ЦК України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та «Про банки і банківську діяльність» колегія суддів вважає обґрунтованим висновки апеляційного суду, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку ОСОБА_4 виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Статті 509, 510, 512, 514 Цивільного кодексу України передбачають можливість проведення заміни сторони кредитора в зобов'язанні.

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первинного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першої ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Даною нормою передбачене загальне правило, згідно з яким заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки згідно Договору №660027880 банківського рахунку від 4 листопада 2010 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та ОСОБА_4, визначений порядок зміни та розірвання договору, згідно яких сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором, зміни до договору оформляються у письмовому вигляді та є невід'ємною частиною цього договору.

Таким чином, умовами даного договору визначено, що будь-які зміни до договору, в т.ч. заміна кредитора у зобов'язанні повинна здійснюватись за згодою другої сторони, якій надсилаються відповідні пропозиції.

Крім того, відповідно ч.1,ч.3 ст.6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Відповідно п.1 ч.4 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Виходячи з наведеного заміна кредитора в зобов'язанні у період тимчасової адміністрації банківської установи є порушенням вимог чинного законодавства, що в подальшому може призвести до порушення черговості та порядку задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, передбаченої ч.4 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом з тим, відповідний перелік вкладників формується уповноваженою особою ФГВФО лише один раз та виключно з метою визначення ресурсів Фонду, які будуть спрямовані на відшкодування коштів за вкладами. Відшкодування коштів за вкладами здійснюється на підставі затвердженого виконавчою дирекцією ФГВФО реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Будь-які правочини вкладників після вказаної дати щодо своїх вкладів (уступка, дарування тощо) не породжують жодних правових наслідків для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що позивач не є вкладником, а тому відсутні правові підстави для включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Імексбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» задовольнити, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №338/1218/15а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді С.П. Нос

Т.В. Онишкевич

Повний текст виготовлено 06.06.2016 року