Ухвала суду № 58185697, 02.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 373/547/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Колодко Л.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

за участю секретаря - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умова відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скасувати рішення від 02 лютого 2016 року № 594/09 та зобов'язати призначити пенсію відповідно до вказаного Закону.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 07 квітня 2016 року вказаний адміністративний позов був залишений без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що звернувся до суду з дотриманням встановленого строку.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує дії та рішення, які були вчинені ще 22 липня 2015 року. Проте з вимогами про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням поважної причини його пропуску та правової підстави для поновлення процесуального строку позивач не звертався.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Суд встановив, що 26 лютого 2015 року ОСОБА_2 звертався до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням відповідача від 22 травня 2015 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

ОСОБА_2 26 січня 2016 року повторно звернувся до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Листом від 02 лютого 2016 року № 594/09 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умова відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скасувати рішення від 02 лютого 2016 року № 594/09 та зобов'язати призначити пенсію відповідно до вказаного Закону.

Таким чином, предметом оскарження у даній справі є дії та рішення відповідача, що мали місце у лютому 2016 року, а не у травні 2015 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Даний адміністративний позов ОСОБА_2 подав до суду 05 квітня 2016 року. Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогами визнання протиправними дій Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умова відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та скасування рішення від 02 лютого 2016 року № 594/09 є необґрунтованим.

Адміністративний позов ОСОБА_2 також містить вимогу про зобов'язання відповідача призначити пенсію з 26 лютого 2015 року. Позовні вимоги за період з 26 лютого по 04 жовтня 2015 року дійсно заявлені з порушенням строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Разом з тим, приймаючи рішення про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду, у тому числі у зазначеній частині, суд першої інстанції послався на відсутність клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Суд першої інстанції не врахував, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства», який набув чинності з 31 грудня 2011 року, до Кодексу адміністративного судочинства України були внесені зміни, якими змінено порядок вирішення питання про дотримання строку звернення до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України у редакції, зо дії з 31 грудня 2011 року адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з п. 7 ч. 5 ст. 107 КАС України в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначається, за наявності підстав, висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Положеннями ч. 4 ст. 102 КАС України передбачено, що правила даної статті (яка встановлює правила поновлення та продовження процесуальних строків) не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

Відтак, з 31 грудня 2011 року підставою для залишення адміністративного позову без розгляду може бути відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а не сам по собі пропуск строку звернення до суду; суд вирішує питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, а не відповідного клопотання позивача; строк звернення до суду, за наявності підстав, може бути визнаний пропущеним із поважних причин, а не поновленим.

Суд першої інстанції не перевіряв наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, обмежившись посиланням на відсутність клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. У зв'язку з цим колегія суддів вважає передчасною ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 за період з 26 лютого по 04 жовтня 2015 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 06 квітня 2016 року, та є підставами для її скасування.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою позивач просив скасувати ухвалу суду від 06 квітня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Однак, такі вимоги апелянта не ґрунтуються на вимогах закону та не можуть бути задоволені судом.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції перелічені у ст. 199 КАС України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі. У зв'язку з цим апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах направити до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена у повному обсязі 07 червня 2016 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.