Рішення № 58185566, 19.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/398/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Козак М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_4 про скасування розпорядження адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобовязання повернути земельну ділянку до земель запасу за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор Комінтернівського району Одеської області, звернувшись в інтересах держави 13 липня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що розпорядженням ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області та передано ОСОБА_4 безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності. На підставі вказаного розпорядження від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 ОСОБА_4 видано 29 грудня 2012 року державний акт серія ЯМ №373085 на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5122755900:01:003:0013, проте в Державному земельному кадастрі земельна ділянка ОСОБА_4 зареєстрована під іншим номером, а саме під кадастровим номером 5122755900:01:002:0013. Посилаючись на те, що розпорядження прийнято з порушенням земельного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка площею 2,000 га знаходиться на відстані 129-291 м від урізу води в межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду, які не підлягають передачі у приватну власність, прокурор просив в інтересах держави скасувати розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012; визнати недійсним виданий ОСОБА_4 29 грудня 2012 року державний акт серія ЯМ №373085 на право власності на земельну ділянку площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства; зобовязати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку кадастровий номер 5122755900:01:002:0013 до земель запасу державної власності (а.с.1-6).

Відповідачем ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Одеської області пояснень, заперечень суду першої інстанції не надано.

Відповідачем ОСОБА_4 пояснень, заперечень суду першої інстанції не надано.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року в позові відмовлено (а.с.25-28).

В апеляційній скарзі заступник прокурора Одеської області в інтересах держави просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення мотивовано не відповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з не реагування прокурора на порушення, якщо такі існували при виданні розпорядження; безпідставності виправлення становища шляхом відповідальності громадянина за неналежні дії місцевого органу влади; з недоведеності прокурором підстав для представництва держави в даній конкретній справі; неможливості скасування розпорядження райдержадміністрації без вирішення питання про оскарження та скасування документа, що став підставою для прийняття розпорядчого документа, а саме без вирішення питання чинності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; з відсутності проекту землеустрою щодо встановлення межі прибережної захисної смуги та встановлення такої в натурі; з недоведеності знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги тощо.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленим такі факти та відповідні ним правовідносини.

Розпорядженням ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської міської ради від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області; передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку загальною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області (а.с.110-116).

На підставі розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської міської ради від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 видано 29 грудня 2012 року ОСОБА_4, яка проживає в м. Донецьку, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га цільового призначення «для ведення особистого селянського господарства», розташовану на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району одеської області (за межами населеного пункту). В державному акті кадастровий номер земельної ділянки зазначено 5122755900:01:003:0013, проте в Державному земельному кадастрі земельну ділянку зареєстровано під кадастровим номером 5122755900:01:002:0013 (а.с.8,10).

Згідно даних управління Держземагенства у ОСОБА_3 районі Одеської області земельна ділянка кадастровий номер 5122755900:01:002:0013 знаходиться на відстані 129-291 метрів від урізу води Чорного моря (а.с.9).

Відповідно до положень статті 58 Земельного кодексу України, статті 4 Водного кодексу України (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. За змістом вказаних положень вбачається, що до складу земель водного фонду України віднесено землі прибережної захисної смуги, на яких хоча і не розташовано водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють його функціонуванню.

Згідно статей 1, 88, 89 Водного кодексу України, статей 60, 61 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних обєктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті територіях водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. На земельних ділянках такої категорії, зокрема, заборонено розорювання земель (крім підготовки грунту до залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив.

Приписами статті 84 Земельного кодексу України передбачено, що виключно у державній власності перебувають землі під водними обєктами загальнодержавного значення.

Відповідно до статей 1, 20 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обгрунтування заходів з використання та охорони земель, яким встановлюються межі обєктів землеустрою.

Пунктами 1,4,5 Порядку визначення розмірів меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, які узгоджуються з Мінприроди, Держводагенством і територіальними органами Держземагенства.

Згідно пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди України від 5 листопада 2004 року №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних обєктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» з урахуванням конкретної ситуації.

Відповідно до пункту 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486 водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Таким чином, фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який включає графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі та межах, встановлених законодавством. Відсутність проекту землеустрою та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

За змістом правової позиції Верховного Суду України системний аналіз норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при надання земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що встановлені в Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року №486; тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правового режиму захисної смуги, відповідно, передача у приватну власність земельних ділянок, які розташовані в прибережній захисній смузі, суперечить вимогам статей 59, 83, 84 ЗК України (постанови Верховного Суду України від 21 травня 2014 року в справі №6-16цс14, від 5 листопада 2014 року в справі №6-171цс14, від 19 листопада 2014 року в справі №6-175цс14, від 17 грудня 2014 року в справі №6-193цс14, від 24 грудня 2014 року в справі №6-206цс14, від 22 квітня 2015 року в справі №6-52цс15 тощо).

Законом як то статтею 88 ВК України встановлено прибережну захисну смугу шириною не менше двох кілометрів від урізу води. До теперішнього часу землевпорядна документація щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги Чорного моря та території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області не розроблялась. Таким чином, виходячи з положень статті 88 ВК України, Порядку, затвердженого постановою КМУ від 8 травня 1996 року №486, прибережна захисна смуга Чорного моря на території Чорноморської селищної ради на момент прийняття спірного розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області повинна складати не менше 2 км від урізу води. Згідно інформації управління Держземагенства у ОСОБА_3 районі земельна ділянка загальною площею 2 га, що передана у власність ОСОБА_4, знаходиться на відстані 129-291 м від урізу води, отже відноситься до земель водного фонду. Оскільки передача земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги у власність для ведення особистого селянського господарства законодавством не передбачена, то розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту)» підлягає скасуванню як таке, що суперечить закону, а виданий 29 грудня 2012 року ОСОБА_4 на підставі вказаного розпорядження від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 державний акт серія ЯМ №373085 на право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га, розташовану на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, цільового призначення «для ведення особистого селянського господарства» підлягає визнанню недійсним із зобовязанням ОСОБА_4 повернути земельну ділянку кадастровий номер 5122755900:01:002:0013 до земель запасу державної власності.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався, зокрема, на те, що оскаржуване розпорядження є актом одноразового застосування, що вичерпав свою дію фактом виконання, як то видачею державного акту на право власності на земельну ділянку, при цьому суд послався на Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року в справі №1-9/2009, вважаючи, що таке підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частини 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. В абзаці 12 пункту 4.1 Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих приписів виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних субєктних прав та охоронюваних законом інтересів, і субєкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп в справі щодо несумісності депутатського мандата.

Отже, Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року в справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) стосується неможливості скасування або зміни органом місцевого самоврядування прийнятих ним рішень, що вичерпали свою дію фактом виконання, однак, не забороняє суду встановлювати незаконність рішень органів місцевого самоврядування та скасовувати такі.

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 121 Конституції України, статтями 23, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статтею 45 ЦПК України ( в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Прокурор звернувся до суду з позовом в межах повноважень, мотивував підстави представництва у відповідності до положень закону, чинного на час звернення до суду, звернення до суду обгрунтовано захистом порушених інтересів держави. Оскаржуваним розпорядженням та діями щодо передачі земельної ділянки у приватну власність фізичної особи порушено право власності держави на землі водного фонду, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, забезпечення охорони поверхневих водних обєктів від забруднення і засмічення, збереження їх водності та відтворення природних ресурсів.

Місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є м. Донецьк (а.с.112-113).

В ході апеляційного провадження в справі встановлено, що ОСОБА_4 на території м. Одеси та Одеської області зареєстрованою не значилась і не значиться, в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області зареєстрованою не була і не проживала. Оглядом (обстеженням) земельної ділянки кадастровий номер 5122755900:01:002:0013, проведеним на виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2016 року, встановлено, що земельна ділянка знаходиться на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту), земельна ділянка вільна від забудов, на момент огляду земельна ділянка за цільовим призначенням не використовувалась (а.с.67-69, 77, 78, 84-86).

В порядку статті 88 ЦПК України до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції судовий збір з ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області в сумі 669,00 грн. з ОСОБА_4 в сумі 669,00 грн.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року скасувати.

Позов прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, ОСОБА_4 про скасування розпорядження адміністрації, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобовязання повернути земельну ділянку до земель запасу задовольнити.

Скасувати розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Чорноморської селищної ради (за межами населеного пункту)».

Визнати недійсним виданий 29 грудня 2012 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження ОСОБА_3 районної адміністрації Одеської області від 27 грудня 2012 року №2878/А-2012 державний акт серія ЯМ №373085 на право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га, розташовану на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, цільового призначення «для ведення особистого селянського господарства».

Зобовязати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку загальною площею 2 га, розташовану на території Чорноморської селищної ради кадастровий номер 5122755900:01:002:0013 до земель запасу державної власності.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у м. Одесі/Малиновський р-н/22030001; код отримувача: 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача: 828011, рахунок отримувача: 31214206780007, код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, апеляційний суд Одеської області, код ЄДРПОУ 02892913) судовий збір з ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області в сумі 669 грн. 00 коп., з ОСОБА_4 в сумі 669 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2