Ухвала суду № 58185398, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/26816/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек» про стягнення фінансових санкцій, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек» (далі - Товариство), в якому просив стягнути з відповідача фінансові санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги до відповідача, адже останнім порушено приписи законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство використовує у своїй господарській діяльності приміщення, розташовані в будівлі, розміщеній по вулиці Великій Васильківській, 19 в м. Києві («Кінотеатр «Київ»), в якості закладу громадського харчування.

Зазначена будівля наказом Міністерства культури і туризму України №424/1/16-08 від 15 квітня 2008 року занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення - «Кінотеатр «Київ», 1952 року, охоронний №489-Кв, що розташовується у Центральному історичному ареалі м. Києва.

30 липня 2015 року посадовими особами Департаменту проведено огляд частини вказаного об'єкта культурної спадщини, в результаті чого встановлено, що на фасаді пам'ятки над входом у заклад громадського харчування «Apelsin» розміщено рекламу: на планшетному носії вчинено напис об'ємними окремими буквами «apelsin magic cafй»; над цим написом на помаранчевому об'ємному колі - одна велика літера «а». Дані обставини підтверджуються матеріалами фотофіксації, які наявні у справі.

Замовником робіт із розміщення вказаної реклами є Товариство, що підтверджується договором на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, від 02 червня 2015 року №1882/13, укладеним між Товариством та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», та зверненнями Товариства до Управління з питань реклами департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за отриманням дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Після встановлення обставин наявності на об'єкті культурної спадщини - «Кінотеатр «Київ» реклами Департаментом складено припис №228/П від 30 липня 2015 року, адресований Товариству, про надання в триденний строк за дати його отримання документу, який надає право на розміщення відповідних рекламних засобів, охоронний договір на відповідну частину пам'ятки (у разі, якщо вона є предметом оренди, - письмового погодження Департаменту та документа, який підтверджує оренду).

Товариство отримало вказаний припис 03 серпня 2015 року.

Оскільки в установлений строк Товариство не надало позивачу запитувані документи, 26 серпня 2015 року останнім, на підставі виявлених за наслідками огляду вищевказаної будівлі обставин, ураховуючи, що розміщення реклами виконано без погодження Департаменту, складено акт №83 про вчинення відповідачем правопорушення, передбаченого абзацом другим частини п'ятої статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Копію цього акту відповідач отримав 28 серпня 2015 року, і правом на надання будь-яких пояснень щодо правопорушення не скористався.

У зв'язку із чим, використовуючи вищезгадані матеріали фотофіксації, припис, акт та повідомлення про вручення останніх, керуючись пунктом 20 частини першої статті 6 та статтями 44, 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини», позивачем прийнято постанову №63-15 від 04 вересня 2015 року, якою на Товариство, за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам'ятки (абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону) накладено фінансові санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Зазначена постанова направлялась Товариству засобами поштового зв'язку й отримана 28 вересня 2015 року.

Доказів оскарження цього рішення матеріали справи не містять.

Оскільки станом на кінець листопада 2015 року відповідачем не сплачено фінансові санкції в установленому порядку, Департамент звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини визначені Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Преамбулою цього Закону встановлено, що охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Будівля, розміщена по вулиці Великій Васильківській, 19 в м. Києві («Кінотеатр «Київ»), у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини», є пам'яткою культурної спадщини (далі - пам'ятка) (місцевого значення).

Відповідно до пунктів 1, 14, 20 частини першої статті 6 цього Закону до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

На час спірних правовідносин Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), одними із основних завдань якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері культури та охорони культурної спадщини міста Києва, а також контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини» та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини (пункт 1, підпункти 4.1, 4.13 пункту 4 Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 листопада 2013 року №2183).

Відповідно до підпунктів 5.68, 5.75, 5.87 цього Положення Департамент відповідно до визначених завдань виконує такі галузеві повноваження: видає розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини» дозволів або з відхиленням від них; погоджує розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення в межах зон їх охорони; здійснює контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно підпункту 6.6 пункту 6 Положення Департамент для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені, має право виступати позивачем та відповідачем у суді з питань порушення законодавства про охорону культурної спадщини, подавати матеріали до прокуратури та інших правоохоронних органів.

Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Отже, здійснення контролю за виконання та дотримання Закону України «Про охорону культурної спадщини», видання обов'язкових приписів та застосування санкцій за порушення цього Закону знаходиться в межах компетенції Департаменту.

Статтею 44 Закону передбачено відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Відповідно до абзацу третього частини першої цієї норми відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції у розмірі від 1 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, за недодержання вимог щодо утримання та використання пам'яток.

Положеннями статті 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено порядок застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Так, цією нормою встановлено, що фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство не заперечує дотримання Департаментом визначеного Законом порядку притягнення його до відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, і колегією суддів під час апеляційного розгляду справи не встановлено будь-яких процедурних порушень.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість притягнення Товариства до відповідальності за порушення, передбачене абзацом третім частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», колегія суддів зазначає наступне.

Порядок утримання та використання пам'яток визначено статтею 24 цього Закону.

Відповідно до частин першої - третьої цієї норми власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Згідно абзацу другого частини п'ятої цієї норми розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України «Про рекламу» за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Зазначені органи беруть участь в оформленні дозволу на розміщення реклами шляхом погодження за зверненням органу, що видає дозвіл, без залучення суб'єкта господарювання.

Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Положеннями пункту 16 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, підпункту 5.2 пункту 5 Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, передбачено необхідність погодження дозволу на розміщення зовнішньої реклами із органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць).

Отже, чинним законодавством установлено особливий порядок утримання та використання об'єктів культурної спадщини, в тому числі пам'яток місцевого значення, метою якого є забезпечення підтримки належного стану цих об'єктів, збереження їх матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо, недопущення змін у їх частинах та елементах, написів та позначок на них. Із цією метою встановлено необхідність погодження дозволу на розміщення реклами на пам'ятках із уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

Як убачається із матеріалів справи, Товариством було замовлено й розміщено елементи зовнішньої реклами на пам'ятці місцевого значення. При цьому, доказів отримання від органу охорони культурної спадщини погодження на таке розміщення ані вказаному органу, ані суду не надано.

Отже, колегією суддів установлено, що Товариством дійсно було порушено вимоги абзацу другого частини п'ятої статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», тобто порядок утримання та використання пам'яток, за що, відповідно до абзацу третього частини першої статті 44 цього Закону, передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірі від 1 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у установленому законом порядку.

Зважаючи на викладене, оскільки під час розгляду справи Товариством не надано доказів сплати фінансових санкцій, накладених постановою Департаменту №63-15 від 04 вересня 2015 року, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що при накладенні санкцій Департаментом не було враховано те, що розміщення реклами не призвело до жодних погіршень стану пам'ятки, не завдало ніяких пошкоджень та Товариством було дотримано процедуру оформлення дозволу на розміщення реклами, в результаті чого безпідставно застосовано максимальну суму штрафних санкцій (17 000,00 грн), адже такі твердження відповідача не відповідають обставинам справи. Так, санкція абзацу третього частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на підставі якого на Товариства накладено штраф, передбачає покарання від 1 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, становить 17 грн.

Тобто, на Товариство накладено не максимальну суму штрафних санкцій, передбачену Законом (170 000,00 грн), а мінімальну - 17 000,00 грн.

Також, колегія суддів вважає хибними посилання відповідача на те, що він не є власником приміщень у будівлі по вулиці Великій Васильківській, 19 в м. Києві («Кінотеатр «Київ»), а лише орендує їх, а тому не зобов'язаний укладати охоронний договір щодо цього об'єкта. Позаяк це не спростовує недотримання ним, як замовником розміщення реклами та користувачем частини пам'ятки, положень законодавства про охорону культурної спадщини, за які на нього було накладено фінансові санкції.

Відтак, доводи апелянта не спростовують правильності рішення суду першої інстанції, а також не свідчать про порушення цим судом норм процесуального чи матеріального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стерек» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.