Постанова № 58185160, 21.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2016 рокусправа № 804/3312/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року

у адміністративній справі № 804/3312/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін», визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0000152201 від 16.02.2015 року, яким ТОВ «Майнін» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем в розмірі 210 080 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 105 040 грн.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена до апеляційного суду з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим просить скасувати вказану постанову, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції без дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, помилково узяв до уваги лише наявні у позивача, та долучені ним до матеріалів справи копії первинних документів, але при цьому не оцінив їх достовірності в розумінні фактичного здійснення господарських операцій позивача: з ТОВ «ТЕСЛАБУД», який перебуває на обліку в ДПІ у м.Краматорську Донецької області та має основний вид діяльності: 41.10 - Організація будівництва будівель; з ТОВ «АЛЕКТОР-БУД», який перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження, та має основний вид

діяльності: 41.10 - Організація будівництва будівель; і з ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН», який перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м.Києва, та має основний вид діяльності: 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, що з огляду на відсутність звітів вказаних контрагентів позивача по формі 1-ДФ, відсутності інформації про реєстрацію в органах Держгірпромнагляду належного вказаним контрагентам позивача обладнання, устаткування і механізмів , а також неможливістю встановити яким чином орендована позивачем у ТОВ «ТЕСЛАБУД», ТОВ «АЛЕКТОР-БУД», ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН» техніка, та працівники вказаних підприємств, які надавали послуги з навантаження та перевезення, потрапили до належного позивачу за рішенням Господарського суду комплексу по переробці (збагаченню) вскришних порід, розташованого на борту карєра 2-біс території ПАТ «АкселорМіттал Кривий Ріг» - без перепусток і заявок на перепустки, без допусків до виконання робіт і без дозволів перевезення на територію ПАТ «АкселорМіттал Кривий Ріг», що у сукупності з іншими доказами по справі свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТЕСЛАБУД», ТОВ «АЛЕКТОР-БУД», ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН», і про сплату позивачем коштів по цим операціям без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, та несплати податків.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу в розмірі 210 080 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 105 040 грн., згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0000152201 від 16.02.2015 року, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки №12/04-83-22-02/35005945 від 31.01.2015р. (а.с.39-59) про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у звязку з відсутністю реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Майнін» по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагентів ТОВ «ТЕСЛАБУД», ТОВ «АЛЕКТОР-БУД», ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН» в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит за жовтень 2014 року на загальну суму ПДВ 210 080,00 грн., в т.ч. по контрагентам: ТОВ «ТЕСЛАБУД» на загальну суму ПДВ 130590,00 грн., ТОВ «АЛЕКТОР-БУД» - на загальну суму ПДВ 73090,00 грн., ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН» - на загальну суму 6400,00 грн.

Судом за матеріалами справи встановлено, що згідно даних форми 1-ДР у 3 кварталі 2014 року на ТОВ «Майнін» працювало 62 особи, і основним видом діяльності позивача є послуги по збагаченню розкривних порід та бідної магнетитової руди для отримання готової продукції: сирої руди із вмістом заліза 19,5%, задля чого позивачем і побудовано у 2009 році на території ПАТ «АкселорМіттал Кривий Ріг» комплекс по переробці (збагаченню) вскришних порід. Разом з тим, в період жовтня 2014 року позивач був покупцем послуг по навантаженню вагонів готовою продукцією (збагаченою сирою рудою) для відправки на ПАТ «АкселорМіттал Кривий Ріг» у ТОВ «ТЕСЛАБУД» (місто реєстрації та знаходження м.Краматорськ), та у ТОВ «АЛЕКТОР-БУД» і ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН» (місто реєстрації та знаходження м.Київ), які займаються іншою ніж позивач діяльністю, тобто, організацією будівництва будівель та посередництвом у торгівлі товарами широкого асортименту.

Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги ненадання ТОВ «Майнін» ні до перевірки контролюючого органу, ні до суду документів, якими б підтверджувався рух орендованих ним механізмів від контрагентів до ПАТ «АкселорМіттал Кривий Ріг» (товарно-транспортні накладні), які з урахуванням отримання у ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН» послуг перевезення є первинними документами, та обовязковими до зберігання та надання під час перевірки. Не врахував суд також ненадання позивачем документів, якими б підтверджувалося задіянні в роботі комплексу позивача у жовтні 2014 року техніки контрагентів та їх працівників, що відповідно до умов договорів з ТОВ «ТЕСЛАБУД» №35 від 22.09.2014р. та з ТОВ «Алектор-Буд» №20 від 01.10.2014р. є обовязковими, та мали б безспірно підтвердити реальність господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування, платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни . в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3 даного закону, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідності до статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт б статті 8 Закону № 996).

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за№ 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Згідно пункту 198.1 ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до пцдаткового кредиту вважається: -дата тієї події, що відбулася раніше; -дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; -дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною -придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пункту 198.6 ст. 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Отже, до складу податкового кредиту мають бути віднесені операції фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки в ході перевірки контролюючим органом не встановлено реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які отримані від контрагентів: ТОВ «ТЕСЛАБУД» за період жовтень 2014 року на загальну суму ПДВ 130 590,00 грн.; ТОВ «АЛЕКТОР-БУД» за період жовтень 2014 року на загальну суму ПДВ 73 090,00 грн.; ТОВ ПРОГРЕС СОЛЮШН» за період жовтень 2014 року на загальну суму 6 400,00 грн., а позивачем по справі належними доказами не спростовано факт спрямування ним своїх дій по операціям з ТОВ «ТЕСЛАБУД», ТОВ «АЛЕКТОР-БУД» та ТОВ «ПРОГРЕС СОЛЮШН» на отримання податкової вигоди, і судом під час вирішення спору у цій справі не встановлено безспірного документального підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з вказаними підприємствами контрагентами, судова колегія визнає , що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено правомірно і підстав для його скасування не має.

Вказані обставини судом першої інстанції не враховано при постановленні рішення про задоволення позовних вимог, дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнін» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в повному обсязі

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський