Постанова № 58184218, 02.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2016 р. Справа№ 911/4918/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від прокуратури: Кузьміна К.Г. - прокурор - пос. №040868 від 29.01.16;

Від позивача: Штеннікова К.Б. - представник;

Від відповідача: Ковальчук Н.В. - представник;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2016

у справі № 911/4918/15 (головуючий суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрветком"

до Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита"

про стягнення 84 147,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2016 у справі № 911/4918/15 позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрветком" 84 147,70 грн. основного боргу, 1 262,22 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Публічне акціонерне товариство „Агрокомбінат „Калита" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.01.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 21.03.2016.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 21.03.2016 не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" відкладено на 04.04.2016.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 № 09-52/647/16 у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Зеленіна В.О. на лікарняному, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/4918/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" у справі № 911/4918/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" було прийнято до провадження, поновлено строк та призначено розгляд справи № 911/4918/15 на 28.04.2016.

04.04.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення податкових накладних, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 28.04.2016, представник відповідача надав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи. Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" відкладено на 17.05.2016.

28.04.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення відомостей операцій по аналітичному рахунку та клопотання про долучення завіреної копії гарантійного листа, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представника позивача 16.05.2016 подав через відділ документального забезпечення суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 17.05.2016, повноважний представник позивача не з'явився. Представник відповідача надав свої пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 розгляд апеляційної скарги ТОВ „Укрветком" було відкладено на 02.06.2016.

02.06.2016 в судовому засіданні від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.06.2016 учасники судового процесу надали свої пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2016 року підтримав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відповідного перевізника.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, колегія суддів відхилила його у зв'язку, із його не обґрунтованістю та не доведеністю.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки від 10.02.2014 № 25/14-АК, відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця - відповідача ветеринарні медикаменти та препарати, кормові добавки, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати для тварин, іншу ветеринарну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплати його на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору складається із загальної вартості товару, поставленого на умовах даного договору відповідними видатковими накладними протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість партії товару, яка поставляється, на умовах 100% передплати (авансовий платіж), на підставі рахунків, які виставляються постачальником з урахуванням специфікації.

Договір набирає чинності та вступає в дію в момент підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо одна із сторін за 30 календарних днів до моменту закінчення терміну дії даного договору не виявила бажання розірвати його, договір вважається пролонгованим (продовженням) на один календарний рік на умовах, викладених у даному договорі.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 304 210,15 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 19.01.2015 № Z39663227-1 на суму 1005,12 грн., від 19.01.2015 № Z39663227-2 на суму 13517,40 грн., від 19.01.2015 № Z39663227-3 на суму 24611,40 грн., від 19.01.2015 № Z39690442-1 на суму 13517,40 грн., від 19.01.2015 № Z39690442-2 на суму 258070,68 грн., від 19.01.2015 № Z39690510-1 на суму 14869,14 грн., від 19.01.2015 № Z39690564-1 на суму 28 386,54 грн., від 19.01.2015 № Z39691784-1 на суму 2736 грн., від 20.01.2015 № Z39696850-1 на суму 8564,98 грн., від 21.01.2015 № Z39712365-1 на суму 4390,56 грн., від 21.01.2015 № Z39713528-1 на суму 136 339,62 грн., від 20.02.2015 № Z40056033-1 на суму 3008,28 грн., від 20.02.2015 № Z40056033-2 на суму 2882,52 грн., від 20.02.2015 № Z40058269-1 на суму 6725,88 грн., від 20.02.2015 № Z40058269-2 на суму 42115,92 грн., від 20.02.2015 № Z40058914-1 на суму 3597,12 грн., від 20.02.2015 № Z40058914-2 на суму 4988,59 грн., від 20.02.2015 № Z40058940-1 на суму 5083,32 грн., від 20.02.2015 № Z40058940-2 на суму 101,81 грн., від 23.02.2015 № Z40051454-1 на суму 1958,40 грн., від 24.02.2015 № Z40076259-1 на суму 15182,16 грн., від 25.02.2015 № Z40086877-1 на суму 918 грн., від 25.02.2015 № Z40086877-2 на суму 54444 грн., від 03.03.2015 № Z40153123-1 на суму 1054,32 грн., від 03.03.2015 № Z40164708-1 на суму 15579,60 грн., від 06.03.2015 № Z40208937-1 на суму 22198,56 грн., від 06.03.2015 № Z40209153-1 на суму 48272,28 грн., від 06.03.2015 № Z40209153-2 на суму 12248,64 грн., від 06.03.2015 № Z40209427-1 на суму 1813,68 грн., від 13.03.2015 № Z40267155-1 на суму 4754,04 грн., від 13.03.2015 № Z40274634-1 на суму 33303,60 грн., від 19.03.2015 № Z40319528-1 на суму 4429,74 грн., від 19.03.2015 № Z40332734-1 на суму 3039,72 грн., від 01.04.2015 № Z40472892-1 на суму 356,16 грн., від 15.04.2015 № Z40594401-1 на суму 2541,50 грн., від 29.04.2015 № Z40736719-1 на суму 2 362,44 грн., від 20.05.2015 № Z40934791-1 на суму 5556 грн., від 22.05.2015 № Z40963184-1 на суму 17997,60 грн., від 25.05.2015 № Z40987239-1 на суму 5298,72 грн., від 25.05.2015 № Z40987239-2 на суму 20179,80 грн., від 02.06.2015 № Z41042839-1 на суму 2511,60 грн., від 02.06.2015 № Z41042839-2 на суму 9301,20 грн., від 02.06.2015 № Z41045622-1 на суму 1352,40 грн., від 02.06.2015 № Z41045622-2 на суму 13099,20 грн., від 02.06.2015 № Z41045622-3 на суму 26000,40 грн., від 12.06.2015 № Z41163326-1 на суму 47722,80 грн., від 30.06.2015 № Z41346828-1 на суму 18600 грн., від 30.06.2015 № Z41346828-2 на суму 104,78 грн., від 30.06.2015 № Z41346828-3 на суму 39297,60 грн., від 30.06.2015 № Z41346828-4 на суму 61420,50 грн., від 30.06.2015 № Z41346828-5 на суму 1932 грн., від 30.06.2015 № Z41347470-1 на суму 2690,40 грн., від 07.07.2015 № Z41395514-1 на суму 12874,80 грн., від 07.07.2015 № Z41395514-2 на суму 7485,12 грн., від 07.07.2015 № Z41395514-3 на суму 8885,40 грн., від 07.07.2015 № Z41395714-1 на суму 7398,60 грн., від 07.07.2015 № Z41398272-1 на суму 4057,20 грн., від 08.07.2015 № Z41398272-2 на суму 57319,92 грн., від 13.07.2015 № Z41463555-1 на суму 21000 грн., від 15.07.2015 № Z41477613-1 на суму 19164 грн., від 15.07.2015 № Z41477613-2 на суму 12825,60 грн., від 15.07.2015 № Z41477613-3 на суму 18600 грн., від 15.07.2015 № Z41477613-4 на суму 9225,60 грн., від 15.07.2015 № Z41477613-5 на суму 566,40 грн., від 15.07.2015 № Z41477613-6 на суму 49131,36 грн., від 15.07.2015 № Z41478065-1 на суму 1738,80 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств та по видатковим накладним: від 25.03.2015 № Z40383738-1 на суму 921 грн., від 25.03.2015 № Z40383783-1 на суму 829,73 грн., від 25.03.2015 № Z40383783-2 на суму 152,50 грн. поставив відповідачу товар, а останній його отримав на підставі довіреностей: від 17.03.2015 № 0348, від 23.03.2015 № 0386, від 11.06.2015 № 09165, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії вимоги від 21.10.2015 № 130, позивач вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 84 147,70 грн., що підтверджується описом вкладення від 21.10.2015 та фіскальним чеком „Укрпошта" від 21.10.2015 копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач вказану вимогу про оплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму(п. 1 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції рахується борг в розмірі 84 147,70 грн.

Згідно вимог статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вище викладене колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 84 147,70 грн. заборгованості за поставлений товар.

Заперечення відповідача проти вимог з тих підстав, що за ним відсутній борг за договором поставки від 10.02.2014 № 25/14-АК за поставлений позивачем товар, та навпаки наявна переплата, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду відсутність належних доказів в обґрунтування вказаних посилань відповідача.

Посилання відповідача в позовній заяві та в апеляційній скарзі на те, що поставка товару за накладними: від 15.07.2015 № Z41477613-1, від 15.07.2015 № Z41477613-2, від 15.07.2015 № Z41477613-3, від 15.07.2015 № Z41477613-4, від 15.07.2015 № Z41477613-5, від 15.07.2015 № Z41477613-6, від 15.07.2015 № Z41478065-1 на загальну суму 111 251,76 грн. здійснювалась не по договору поставки від 10.02.2014 № 25/14-АК, укладеного між сторонами у справі, а за умовами договору, який мав бути підписаним між сторонами у справі, не приймаються колегією суддів оскільки в зазначених видаткових накладних зазначено, що поставка здійснюється на підставі договору поставки від 10.02.2014 № 25/14-АК. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Твердження відповідача про те, що відпала підстава для володіння та користування ним майном поставленим позивачем за спірними накладеними через не укладення договору з позивачем та відсутність можливості повернути товар позивачу у зв'язку з веденням карантину на території відповідача, також є необґрунтованими.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 84 147, 70 грн., докази погашення боргу у вказаному розмірі в матеріалах справи відсутні, строк по договору на момент звернення ТОВ „Укрветком" з позовом настав, з боржника підлягає стягненню сума боргу у розмірі 84 147,70 грн. про що вірно вказав суд першої інстанції.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат Калита" без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 12.01.2016 у справі № 911/4918/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/4918/15 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська