Рішення № 58183996, 03.06.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2016 р. Справа № 926/403/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», м. Хмельницький

до 1. Чернівецької міської ради, м. Чернівці;

2.Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, м. Чернівці

3.Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Проспект», м. Чернівці

про визнання недійсним пункту договору, визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 20.04.2016;

від відповідачів №№1, 2 ОСОБА_2, довіреності від 08.12.2015, 17.03.2016;

від відповідача №3 ОСОБА_3 довіреність від 13.10.2015.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» звернулося до Чернівецької міської ради та департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з позовом про визнання недійсним пункту договору, визнання недійсним та скасування рішення.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15.03.2016 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 24.03.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «Проспект».

Ухвалою від 24.03.2016, за клопотанням представника відповідачів, розгляд справи відкладено на 08.04.2016.

Ухвалою від 08.04.2016 задоволено заяву позивача (вх. №569 від 07.04.2016) про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним пункт п.п.9.5.2.п.9.5 договору оренди землі №7800 від 04 травня 2012, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (код 37825109) та Чернівецькою міською радою;

- визнати недійсним та скасувати рішення №107 Чернівецької міської ради 4 сесії скликання «Про розгляд звернень юридичних осіб і підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» від 25 лютого 2016 року, в частині, а саме: пункти 24, 24.1, 24.2. Рішення;

- визнати недійсним договір оренди землі №10020 від 01 квітня 2016, укладений між Чернівецькою міською радою, в особі директора департаменту містобудівного комплексу та земель відносин Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 та обслуговуючим кооперативом житлово-будівельним кооперативом «Проспект» (код ЄДРПОУ 39619685), в особі голови правління, ОСОБА_5.

Цією ж ухвалою від 08.04.2016 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «Проспект» та відкладено розгляд справи на 21.04.2016.

У судовому засіданні 21.04.2016 представники позивача наполягали на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві, однак, просили суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою додаткового обґрунтування позову.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що спірним рішенням Чернівецької міської ради від 25.02.2016 припинено укладений між сторонами 04.05.2012 договір оренди землі №7800, із посиланням на підставу відсутності письмової згоди Чернівецької міської ради (орендодавця) на здійснення будівництва на орендованій земельній ділянці споруд, будівель (п. 9.5.2. Договору оренди від 04.05.2012). На думку позивача, даний пункт договору суперечить диспозиції статті 24 Закону України «Про планування забудови територій», та статті 22 ЗУ «Про основи містобудування», що були чинні на момент укладення договору оренди землі від 12.03.2008.

Позивач вважає, що окремої письмової згоди на будівництво торгового центру чинним законодавством не вимагається, оскільки будівництво торгового центру, як І черги будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово- офісними приміщеннями на орендованій земельній ділянці, здійснювалося на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт від 26.11.2010, а потім переоформленого Дозволу на виконання будівельних робіт від 29.08.2012, і не є будівництвом будівель та споруд в розумінні п. 9.5.2. Договору оренди від 04.05.2012, як підстава припинення договору.

Обставина прийняття рішення Чернівецькою міською радою про надання землі в оренду для здійснення будівництва на ній, підписання договору оренди земельної ділянки по Проспекту Незалежності, 131, в м. Чернівці від 12.03.2008, а потім від 04.05.2012, видача Дозволу та переоформлення Дозволу на виконання будівельних робіт - підтверджує, що Чернівецька міська рада, у відповідності до чинного на той час законодавства, - надала згоду на будівництво торгового центру, а збудований торговий центр не є будівлею, спорудою в розумінні підстав для припинення договору оренди.

Позивач також посилається на інші обставини та вимоги законодавства, зокрема зазначає, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними

Питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ).

Ухвалою від 21.04.2016, за заявою представників позивача відкладено розгляд справи на 24.05.2016.

На день вирішення спору по суті, 24.05.2016, представники відповідачів проти позову заперечували.

Так, представник Чернівецької міської ради, посилаючись на обставини та законодавство, зазначені у відзиві на позовну заяву, позов не визнав.

На думку Чернівецької міської ради, статтею 15 Закону України «Про оренду землі», в редакції на момент вчинення правочину, визначено умови договору оренди землі, до яких відносяться й ті, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Відповідач зазначає, що згідно з пунктом 7.4.11 Договору, орендар взяв на себе зобов'язання не проводити будь-яке будівництво будівель і споруд, та не передавати земельну ділянку в користування (суборенду) іншим юридичним і фізичним особам без письмової згоди Орендодавця, що в цілому узгоджується з вимогами Закону.

Враховуючи, що позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою (клопотанням) про надання згоди на проведення будівництва запроектованого ним об'єкта, у відповідності до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України настали наслідки порушення зобов'язання, такі як припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Представник обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Проспект», також проти позову заперечував, посилаючись в цілому на обставини та вимоги законодавства зазначені Чернівецькою міською радою та додатково зазначав, що Чернівецька міська рада у оскаржуваному рішенні використала передбачений п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту свого порушено позивачем прав шляхом припинення спірного договору оренди як один із способів припинення правовідношення. Представник відповідача також вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, на його погляд, порушеного права в силу вимог ст. 16 ЦК України, адже законодавцем чітко встановлено, що рішення сесії може визнаватись судом незаконним та підлягає скасуванню, якщо для цього є підстави.

Крім того, представники відповідачів просили суд до вимоги про визнання недійсним підпункту договору застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні 24.05.2016 оголошено перерву до 03.06.2016.

У судовому засіданні 03.06.2016 кожен з представників сторін підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві, відзивах на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

Рішенням 22-ї сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 29.03.2012 за №457 товариству з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» надано в оренду на 10 років земельну ділянку на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівцях площею 1,3 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями.

04 травня 2012 року між сторонами на підставі вищевказаного рішення міської ради укладено договір оренди землі за №7800, який зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Чернівці за номером 731010004001004 від 14.06.2012 та згідно з умовами якого Чернівецька міська рада, як орендодавець, надала ТОВ «Гіпербуд», як орендарю, в платне користування протягом 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 загальною площею 1,3 га, яка розташована на проспекті Незалежності, 131 у м. Чернівцях для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями.

У відповідності до пункту 9.5.2 договору оренди землі за №7800 від 04.05.2012, цей договір може бути припинений орендодавцем у односторонньому порядку у випадку проведення орендарем без письмової згоди орендодавця будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці. У цьому випадку орендар повинен звільнити земельну ділянку від самовільного побудованих будівель чи споруд та привести її у належний для використання стан. У разі його відмови, орендодавцем вирішується питання самовільного будівництва в порядку, визначеному чинним законодавством.

Тобто, спірний пункт 9.5.2 договору оренди землі за №7800 від 04.05.2012, таку обставину як проведення орендарем без письмової згоди орендодавця будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, визначає як підставу припинення цього договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця.

У відповідності до вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору) договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Зазначена у спірному пункті 9.5.2 договору оренди землі за №7800 від 04.05.2012 підстава припинення договору, до передбачених у статті 31 Закону України «Про оренду землі» підстав припинення договорів оренди землі, не відноситься. Іншими законодавчими актами України, земельні відносини, повязані з припиненням оренди земельних ділянок наданим орендарям для будівництва та обслуговування будівель та споруд, на момент укладення спірного договору, не регулювались.

У статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення договору) дійсно передбачалось, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема обставини, які можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, однак у спірних правовідносинах стаття 31 Закону України «Про оренду землі» має вищу правову пріоритетність відносно статті 15 цього Закону. Сторони, обумовлюючи між собою договір оренди землі, повинні були взяти до уваги законодавчі обмеження щодо неможливості припинення договору, встановлені у даному випадку статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

Одночасно слід зазначити, що статтею 141 Земельного кодексу України встановлено виключні підстави припинення права користування земельною ділянкою: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Зі змісту статті 141 Земельного кодексу України та статті 31 Закону України «Про оренду землі» вбачається, що підстава, а у даному випадку умова припинення користування земельною ділянкою (у широкому розумінні) або припинення дії договору оренди землі (у вузькому розумінні), у звязку з відсутністю окремої письмової згоди орендодавця (поза встановленою законом дозвільною процедурою) на здійснення орендарем будівництва на земельній ділянці, наданій йому орендодавцем власне для такого будівництва, є незаконною.

У відповідності до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а частиною 1 статті 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Чернівецька міська рада, зазначаючи, що позивач при здійсненні будівництва на орендованій ним земельній ділянці наданій йому для будівництва, повинен звертатися з окремою заявою до міської ради, яка у встановленому порядку розглядатиме таке звернення позивача, порушує встановлений Законом принцип обовязковості договору, оскільки на майбутнє невідомо, яке рішення з цього приводу прийме міська рада.

У відповідності до вимог статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач про укладення договору оренди землі за №7800 від 04.05.2012 в цілому, включаючи спірний пункт 9.5.2 договору, дізнався не пізніше його підписання 04.05.2012, тобто більше трьох років до моменту звернення до суду з цим позовом.

Судом у процесі розгляду справи встановлено незаконність пункту 9.5.2 договору оренди землі за №7800 від 04.05.2012 в частині обовязку у орендаря отримувати згоду у орендодавця на проведення передбаченого договором будівництва, проте з урахуванням пропуску позивачем строку позовної давності, про що заявлено відповідачами, суд у задоволенні вимоги про визнання недійсним пункту 9.5.2. договору оренди землі №7800 від 04.05.2012, відмовляє.

В подальшому, 29.08.2012 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області видано позивачу дозвіл №ЧВ 11412152339 на будівництво будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом (1 черга будівництво торгового центру), а п. 2 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки як додатку до рішення виконавчого комітету міської ради №559/15 від 25.08.2010 передбачено вид обєкта містобудування будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями та паркінгом.

Актом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2014 р. не виявлено порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

ОСОБА_6 з тим, рішенням 4 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 25.02.2016 №107 (пункт 24), договір оренди землі від 04.05.2012 №7800 вирішено припинити в односторонньому порядку, на підставі пункту 9.5.2 договору.

Чернівецька міська рада зазначає, що підставою прийняття такого рішення є виключно здійснення позивачем передбаченого договором будівництва без письмової згоди орендодавця, а тому судом у межах даної справі не досліджуються, обставини повязані з порушенням з боку позивача мети використання земельної ділянки або інші існуючі між сторонами правовідносини поза межами спору у даній справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки умова договору, сформульована у пункті 9.5.2. цього договору в частині наявності обовязку у орендаря отримувати згоду у орендодавця на проведення передбаченого договором будівництва, не узгоджується з положеннями частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, статті 141 Земельного кодексу України та статті 31 Закону України «Про оренду землі», то й саме спірне рішення Чернівецької міської ради, мотивоване виключно вищезазначеною умовою, зазначеною у пункті 9.5.2. договору від 04.05.2012, суперечить вимогам вищезазначених норм законодавства.

Враховуючи, що пунктом 24 рішення №107 від 25.02.2016 припинено договір оренди землі укладений між Чернівецької міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», спірне рішення, незалежно від характеру та змісту попередніх правовідносин між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», між ТОВ «Гіпербуд» та ТОВ «Хмельницькбудінвест», безпосередньо порушує права позивача у даній справі.

Крім цього, підпунктами 24.1, 24.2 пункту 24 рішення Чернівецької міської ради від 25.02.2016 №107 затверджено Чернівецькій міській раді проект відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою проспект Незалежності, 131, площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022), для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земельної ділянки, наданої для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями (підстава: дозвіл на складання проекту відведення - рішення міської ради VI скликання від 27.08.2015 №1692 (пункт 4), рішення міської ради VI скликання від 25.09.2015 №1744 (пункт 22)) та надано обслуговуючому кооперативу житлово-будівельному кооперативу «Проспект» земельну ділянку за адресою проспект Незалежності,131, площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022), в оренду на три роки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною десятою статті 59 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Враховуючи, що спірний пункт 24 рішення Чернівецької міської ради від 25.02.2016 №107 прийнято з порушенням вимог, чинного на момент його прийняття, законодавства України, він підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами при затвердженні проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок передбачає необхідність розробки та погодження проекту відведення земельних ділянок (ст. 123 ЗК України).

У разі зміни цільового призначення земельних ділянок комунальної власності користувачі або зацікавлені особи мають звернутися за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо її відведення.

Рішенням Чернівецької міської ради від 27.08.2015 року №1692 надано дозвіл на складання проекту відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, однак зазначене рішення Чернівецької міської ради визнано недійсним постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2016, у звязку з чим, дозвіл на складення проекту відведення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки відсутній, а отже й відсутня підстава зміни цільового призначення землі.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначенню земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної ОСОБА_6 Республіки Крим, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

За умов недійсності пункту 24 рішення Чернівецької міської ради від 25.02.2016 №107, законним землекористувачем спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, на підставі договору оренди землі за №7800 від 04.05.2012, є ТОВ «Гіпербуд», а тому, здійснена всупереч вимог статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельної ділянки та передача її в оренду другому відповідачу порушує права позивача, у звязку з чим позивач також правомірно просить визнати недійсними підпункти 24.1, 24.2 пункту 24 рішення Чернівецької міської ради від 25.02.2016 №107.

01 квітня 2016 року між Чернівецькою міською радою та обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «Проспект» укладено договір оренди землі №1020 від 01.04.2016, згідно з умовами якого (п.п. 1.1.), на підставі рішення 4 сесії Чернівецької міської рад» VII скликання від 25.02.2016 №107 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 131.

Відповідно до статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки, пункт 24 рішення Чернівецької міської ради від 25.02.2016 №107 визнано недійсним, правочин, який був укладений на підставі цього рішення, є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу вимог статтей 203, 215 ЦК України є недійсним.

За таких обставин, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі №10020 від 01.04.2016, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Твердження відповідачів щодо неможливості задоволення позову, зазначені у відзиві на позовну заяву та інших додаткових письмових поясненнях спростовуються встановленими обставинами справи та вимогами вищезазначеного законодавства України.

Суд відмовляє у задоволенні позову до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, оскільки департамент не є стороною жодного з оспорюваних договорів.

Понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору стягуються з відповідачів з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення №107 Чернівецької міської ради 4 сесії скликання «Про розгляд звернень юридичних осіб і підприємців щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, визнання такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» від 25 лютого 2016 року, в частині, а саме: пункти 24, 24.1, 24.2.

3. Визнати недійсним договір оренди землі №10020 від 01 квітня 2016, укладений між Чернівецькою міською радою та обслуговуючим кооперативом житлово-будівельним кооперативом «Проспект» (код ЄДРПОУ 39619685).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Чернівецької міської ради (м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код 04062216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 6, код 414) 2067 грн. судового збору.

6. Стягнути з обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Проспект» (м. Чернівці, проспект Незалежності, 131, код 39619685) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 6, код 414) грн. 689 грн. судового збору.

Повне рішення підписано 08.06.2016.

СуддяО.В. Гончарук