Ухвала суду № 58183906, 07.06.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"07" червня 2016 р.Справа № 924/942/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали

За скаргою: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка

Стягувач: Шепетівський міжрайонний прокурор м. Шепетівка в інтересах держави та органу державного управління, який її уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України м. Київ та публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м .Київ

про скарга на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р.

Представники сторін:

Від скаржника: ОСОБА_2 - за довіреністю №492 від 05.06.2015р.

Від стягувача: не з"явився

Від ДВС: ОСОБА_3 - за довіреністю №20-22/634 від 30.12.2015р.

Суть:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2015р. позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест (м.Шепетівка, вул. Судилківська, 9, офіс 203; код 37587657) на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код 20077720) 6 716 494,75 грн. (шість мільйонів, сімсот шіснадцять тисяч, чотириста дев'яносто чотири гривні, 75коп.) - основного боргу, 841 938,09 грн. (вісімсот сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень, 09 коп.) - пені, 146 979,44 грн. (сто сорок шість тисяч, дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень, 44коп.) - 3% річних, 3 573 035,07 грн. (три міліони, п"ятсот сімдесят три тисячі, тридцять п'ять гривень, 07 коп.) - інфляційних нарахувань.

Видано наказ.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Шепетівка Енергоінвест (м.Шепетівка, вул. Судилківська, 9, офіс 203; код 37587657) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ОКРО 38045529, банк отримувача - ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128") судовий збір у розмірі 73080,00грн. (сімдесят три тисячі, вісімдесят гривень, 00 коп.).

Видано наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 330 544,48 грн. - пені відмовлено.

На адресу суду 05.05.2016р. надійшла скарга №739 на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р.

Ухвалою суду від 06.05.2016р. скаргу №739 від 29.04.2016р. на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. призначено до розгляду в судовому засіданні.

У поданій скарзі, заявник просить суд скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. Мотивуючи скаргу, заявник зазначає, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 ВП №50123764 від 18.04.2016р., відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Хмельницької області про стягнення з ТОВ "Шепетівка Енергоінвест на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України 6 716 494,75 грн. (шість мільйонів, сімсот шіснадцять тисяч, чотириста дев'яносто чотири гривні, 75коп.) - основного боргу, 841 938,09 грн. (вісімсот сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень, 09 коп.) - пені, 146 979,44 грн. (сто сорок шість тисяч, дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень, 44коп.) - 3% річних, 3 573 035,07 грн. (три міліони, п"ятсот сімдесят три тисячі, тридцять п'ять гривень, 07 коп.) - інфляційних нарахувань.

Вважає, що постанова про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р.. незаконна та підлягає скасуванню, оскільки рахунки, відкриті в Хмельницькому обласному управлінні ПАТ „Державний ощадний банк, МФО 315784 №26039300796715; № 26038301796715; №26036303796715; №26037302796715 та ПАТ КБ „Приватбанк, МФО 315405 №26030052401585 на які спірною постановою накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом використання. Посилаючись на положення ст. 43 ОСОБА_5 України, ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці, стверджує, що арешт рахунків не дає можливості здійснити розрахунки по виплаті заробітної плати, а також проводити роботи з ліквідації аварійних ситуацій в опалювальний період, які не підлягають відкладенню та вимагають закупівлі необхідних матеріалів. Також арешт вищевказаних рахунків унеможливить проведення розрахунків за спожитий природний газ відповідно до вимог Закону України „Про ринок природного газу, Постанови КМ України №217 від 18.06.2014 р. „Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки. Посилаючись на положення ст. ст. 17, 28, 82 Закону України „Про виконавче провадження, ст.121-2 ГПК України, просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 ВП №50123764 від 18.04.2016р.

У письмових поясненнях викладених у скарзі, заявник зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. №217 Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу (далі - Постанова) в Хмельницькому обласному управлінні АТ Ощадбанк були відкриті поточні рахунки із спеціальним режимом використання (договір банківського рахунку № 796715-151027-140404 (у національні валюті) від 27 жовтня 2015 року). Вказує, що відповідно до Постанови та п. 3.1.5 договору банківського рахунку від 27.10.2015 р. до 12 години кожного банківського дня банк зобов'язаний здійснювати: а) розподіл коштів, що надійшли за попередній день відповідно до затверджених комісією реєстрів нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію; б) договірне списання (перерахування) коштів, розподілених згідно Реєстру. Договірне списання (перерахування) коштів, розподілених згідно Реєстру, відбувається згідно договору на поточний рахунок теплопостачальної організації - ТОВ Шепетівка Енергоінвест, код ЄДРПОУ 37587658, 26030052401585, відкритий в ПАТ КБ Приватбанк, код банку 315405 та який арештований відповідно до постанови про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. Акцентує увагу на тому, що рахунок 26030052401585, відкритий в ПАТ КБ Приватбанк, є рахунком, з якого виплачується заробітна плата працівникам підприємства, сплачуються усі податки, передбачені чинним законодавством України.

На підтвердження викладених обставин, скаржник до матеріалів скарги долучив як докази копію постанови про арешт коштів боржника ВП № 50123764 від 18.04.2016року на 1-му (одному) арк., копію супровідного листа № 50123764/20.1-328/1 від 18.04.2016 р. на 1-му (одному) аркуші, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи на 1-му (одному) аркуші, копію ухвали Господарського суду Хмельницької області від 12 квітня 2016 року на 15-ти арк., копію Договору банківського рахунку № 796715-151027-140404 (у національній валюті) від 27 жовтня 2015 року на 4-х арк., копію виписки ПАТ КБ Приватбанк від 20.05.2016р., якою повідомлено, що з рахунку 26030052401585 можлива виплата податків, які нараховуються на заробітну плату.

Вважає, що вказані вище докази свідчать про те, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, ОСОБА_4 ВП №50123764 від 18.04.2016р. винесена із порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Позивач - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у поданих поясненнях з приводу скарги, посилаючись на положення ст.5, ст.6, ст.52, ст.57, ст.65 Закону України „Про виконавче провадження, п 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.12 № 512/5, зареєстрованому в Мін'юсті 02.04.14 за № 489/20802, зазначає, що винесення постанови про арешт коштів боржника від №50123764 від 18.04.2016р. є законним і швидше є обовязком виконавця з примусового виконання рішення суду.

Представник органу ДВС в судовому засіданні та у поданих суду письмових поясненнях №1721 від 06.06.2016р. вважає, що оскаржувана постанова про арешт коштів винесена з дотриманням вимог ст.ст.59,62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 11, 25, 52, 57, 65 ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, копія постанови про арешт коштів направлена для відома боржнику ТОВ "Шепетівка Енергоінвест".

На думку відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відсутні правові підстави для задоволення скарги на постанову про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р., оскільки ст.73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час

звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

5) матеріальну допбмогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

6) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

7) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;

8) допомогу по догляду за дитиною;

9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за

дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а

також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

10) допомогу на лікування;

11) допомогу на поховання;

12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування

місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

З поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що державним виконавцем накладено арешт на рахунок з спеціальним режимом використання, однак на думку представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України така виконавча дія щодо арешту рахунку не є порушенням, оскільки не суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», і накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на рахунках останнього здійснюється без застосування вибіркового підходу відповідно до отримуваної від податкових органів інформації стосовно призначення рахунків боржника.

З огляду на викладене вище, просить суд відмовити в задоволенні скарги на постанову про арешт коштів у ВП №50123764 від 18.04.2016р..

Дослідивши подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке.

Так, відповідно до ОСОБА_5 України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124).

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 115 та ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"; виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Приписами ст. 19 ОСОБА_5 України на органи державної влади, їх посадових осіб покладено обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 121-2 ГПК України передбачене право подання стягувачем, боржником або прокурором скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ст. 2 Закону).

У статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" зазначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих ОСОБА_5 України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У ч. ч. 2, 3 ст. 27 Закону зазначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

При цьому ч. 3 ст. 11 Закону надає державному виконавцеві у процесі здійснення виконавчого право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Заявник звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС від 29.04.2016р. №739, в якій просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 ВП № 50123764 від 18.04.2016 року якою на підставі рішення суду та постанови про стягнення виконавчого збору накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на всіх рахунках

(крім коштів, що знаходяться на рахунках захищеними статтями видатків і на які неможливо звернути стягнення при виконанні даних виконавчих документів) і вкладах чи на зберіганні в банківських установах:

- Філія Хмельницьке обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код банку 315784);

- Публічне акціонерне товариство «Місто Банк» (код банку 328760);

- Публічне акціонерне товариство «Банк «Кліринговий дім» (код банку 328760);

- Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (код банку 815013);

- Хмельницька філія публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код банку 315405);

- Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код банку 300023), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Шепетівка Енергоінвест» у межах суми 12769891,90 грн., в частині накладення арешту на рахунки, які відкриті на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014р. №217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу» у Хмельницькому обласному управлінні публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 315784, а саме рахунки: - № 26039300796715; № 26038301796715; № 26036303796715; № 26037302796715 та в частині накладення арешту на рахунок №26030052401585 з якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства, який відкритий в Публічному акціонерному товаристві комерційного банку «Приватбанк», МФО 315405.

Скарга мотивована, зокрема, тим, що рахунки, відкриті в Хмельницькому обласному управління ПАТ „Державний ощадний банк, МФО 315784 та ПАТ КБ „Приватбанк, МФО 315405, на які оскарженою постановою накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом використання, і що арешт рахунку в ПАТ КБ „Приватбанк не дає можливості здійснити розрахунки по виплаті заробітної плати.

Арешт майна боржника регламентований положеннями ст. 57 Закону. Так, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна

Як передбачено п. п. 4.1.9, 4.1.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/208024, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми (ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки". На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст. 65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти: що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки"; що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" та статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно зі ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобовязаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій. Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають зупиненню.

Пунктом 3 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. №217, встановлено, що теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обовязками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів населення, релігійні організації, бюджетні установи, інші споживачі (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).

Відповідно до п. 7 вищезазначеного Порядку теплопостачальні і теплогенеруючі організації та їх структурні підрозділи інформують споживачів про відкриті в уповноваженому банку спеціальні рахунки для оплати спожитої теплової енергії та наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Згідно з п. 8 Порядку усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. №217 визначено уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті відповідно до цієї постанови, публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України.

Як убачається з поданих матеріалів, заявнику - ТОВ „Шепетівка Енергоінвест на підставі договору банківського рахунку №796715-151027-140404 (у національній валюті) від 27.10.2015 р. в ПАТ „Державний ощадний банк України відповідно, зокрема, до Закону України „Про теплопостачання було відкрито поточні рахунки зі спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 „Розподільчі рахунки субєктів господарювання: для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від категорії споживачів „населення, „бюджетні установи, „інші споживачі, „релігійні організації та з відповідних поточних рахунків із спеціальним режимом використання структурних підрозділів теплопостачальних організацій, рахунки відповідно №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715.

Тобто, з огляду на зазначене вище, рахунки заявника №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715 в ПАТ „Державний ощадний банк України відкриті на виконання ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", а тому звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на цих рахунках, забороняється відповідно до положень ст. ст. 52, 65 Закону України „Про виконавче провадження.

Тому доводи скаржника щодо неправомірності накладення арешту на кошти на рахунках боржника №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715 в ПАТ „Державний ощадний банк України постановою державного виконавця від 18.04.2016р. є правомірними, а відповідна постанова державного виконавця від 18.04.2016р. в частині накладення арешту на кошти на рахунках боржника №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715 в ПАТ „Державний ощадний банк України підлягає скасуванню.

При цьому заявник також стверджує, що оскарженою постановою державного виконавця про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. неправомірно накладено арешт на рахунок, що відкритий в ПАТ КБ „Приватбанк, МФО 315405, №26030052401585, оскільки на даному рахунку акумулюються кошти, якими проводиться виплата заробітної плати працівникам товариства, а накладення арешту на зазначені кошти, зокрема, порушує вимоги ст. 43 ОСОБА_5 України, Закону України „Про оплату праці, КЗпП України, це рахунок із спеціальним режимом використання, і що арешт рахунків не дає можливості здійснити розрахунки по виплаті заробітної плати, проводити роботи з ліквідації аварійних ситуацій в опалювальний період.

З приводу зазначених доводів заявника суд враховує таке.

Статтями 8, 9 ОСОБА_5 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 43 ОСОБА_5 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України 'Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 6 статті 24 Закону України „Про оплату праці передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговму порядку.

Як убачається з поданих матеріалів виплата заробітної плати та кошти на виплату заробітної плати надходять саме на рахунок №26030052401585 в ПАТ КБ „Приватбанк.

Таким чином, накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку №26030052401585 в ПАТ КБ „Приватбанк, з якого виплачується заробітна плата, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам, які працюють на підприємстві, що призводить до порушення їх конституційних прав.

А відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому судом враховуються положення оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 р. №01-06/131/16 (про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосуванням господарськими судами Закону України „Про виконавче провадження (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ), правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 16.04.2014р. у справі №915/321/13-г, Рівненського апеляційного господарського суду, викладена в постанові від 16.12.2015р. у справі 3906/482/14.

З огляду на зазначене, доводи скаржника щодо неправомірності накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку №26030052401585 в ПАТ КБ „Приватбанк, з якого виплачується заробітна плата, є правомірними.

Враховуючи вищезазначене, доводи заявника, викладені у скарзі на дії ДВС від 29.04.2016 р. №739, щодо неправомірності накладення арешту на рахунки №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715, відкриті в ПАТ „Державний ощадний банк України, визнаються судом правомірними, а тому постанову державного виконавця про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. в частині накладення арешту на рахунки №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715, відкриті в ПАТ „Державний ощадний банк України, належить скасувати. При цьому доводи заявника щодо скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. в частині накладення арешту на кошти, що є на рахунку №26030052401585, визнаються судом правомірними лише в частині накладення арешту на кошти, призначені для виплати заробітної плати.

Таким чином, скаргу на дії ДВС від 29.04.2016 р. №739 про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника ВП №50123764 від 18.04.2016р. належить задовольнити частково, а саме: скасувати постанову про накладення арешту від 18.04.2016р. в частині накладення арешту на рахунки №26039300796715, №26038301796715, №26036303796715, №26037302796715, відкриті в ПАТ „Державний ощадний банк України, а також на рахунок №26030052401585, відкритий в ПАТ КБ „Приватбанк, в частині коштів, призначених для виплати заробітної плати працівникам боржника.

При цьому судом враховуються положення п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", в яких зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ТОВ „Шепетівка Енергоінтвест на дії ДВС від 29.04.2016 р. №739 про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 ВП №50123764 від 18.04.2016р. задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_4 ВП №50123764 від 18.04.2016р., якою на підставі рішення суду накладено арешт на кошти у Хмельницькому обласному управлінні публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 315784, а саме рахунки: № 26039300796715; № 26038301796715; № 26036303796715; № 26037302796715 та в частині накладення арешту на рахунок №26030052401585 з якого проводиться виплата заробітної плати працівникам підприємства, який відкритий в Публічному акціонерному товаристві комерційного банку «Приватбанк», МФО 315405.

У решті скаргу ТОВ „Шепетівка Енергоінтвест на дії ДВС від 29.04.2016р. №739 відхилити.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - стягувачу, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6;

3 - Шепетівській міжрайонній прокурорі, м. Шепетівка, вул.Сергія Орашка, 43.