Рішення № 58183764, 30.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р.Справа № 922/928/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" м. Київ до 1. Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова про стягнення грошових коштів в розмірі 366838,01 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - ОСОБА_3, дов. від 24.12.2015р.;

Представник першого відповідача - не з'явився;

Представник другого відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ, звернувся до господарського суду із позовом до першого відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків, другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", м. Лозова, в якому просить суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів заборгованість за договором фінансового лізингу № LC4103-09/10 від 24.09.2010р. в розмірі 366838,01 грн. Також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 31.03.2016р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.04.2016р. об 11:30 год.

Ухвалами господарського суду від 11.04.2016р., 25.04.2016р., 16.05.2016р. розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 30.05.2016р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник першого відповідача у судове засідання 30.05.2016р. не з'явився, відзив на позов не надав. Через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 17418), у зв'язку з зайнятістю персоналу юридичного відділу першого відповідача.

Представник другого відповідача у судове засідання 30.05.2016р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Матеріали справи містять докази належного повідомлення другого відповідача про час та місце розгляду справи.

Розглянувши клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 17418), суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно зі ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Обставини, на які посилається відповідач, як на підставу відкладення розгляду справи, не визнаються судом поважними, оскільки представником відповідача вже надавались клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 11555 від 07.04.2016р., № 13536 від 21.04.2016р., № 15640 від 13.05.2016р.), які були задоволені судом, а розгляд справи неодноразово відкладався.

У п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участі в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Тому суд вважає, що вчетверте подане клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 30.05.2016р., наголосив на тому, що ним надані всі необхідні для розгляду справи докази, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідачів та просив суд не розглядати подану позивачем через канцелярію суду клопотання про продовження строку розгляду даного спору за межами двомісячного строку (вх. № 17823).

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною ОСОБА_4 України, кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (позивач) та Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» (перший відповідач) укладений договір фінансового лізингу №LС4103-09/10 (надалі Договір), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) зобовязався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в спеціфікації (Додаток №2 до договору), а лізингоодержувач (перший відповідач) зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач (лізингодавець) передав у тимчасове володіння першому відповідачу предмет лізингу, згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 01.12.2010р.

01.10.2013 між сторонами укладено додаткову угоду до договору відповідно до якої додаток №1 до договору «Графік розрахунку заборгованості» викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 договору лізингоодержувач (відповідач) зобовязався за цим договором сплачувати відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

На підставі п. 4.2 договору, лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3М плюс 9,00% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу (Розділ 1 «Визначення» Загальних умов додатку 4 до цього договору), крім того ПДВ.

Згідно з п.4.3 договору, лізингоодержувач протягом строку лізингу, щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмету лізингу та комісії лізингодавця.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки D Графіку (додаток 1 до договору).

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом продажу плюс комісія АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua (п.4.5 договору).

Згідно п.4.6 договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в загальних умовах (ддодаток 4 до цього договору), а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

У відповідності до п. 5.1. договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з пятого дня прострочення виконання грошового зобовязання.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - додаток №4 до договору, лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. При цьому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобовязаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 Загальних умов).

Відповідно до п.6.1. Загальних умов, лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись): 6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7 договору сторони обрали валюту Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.7. договору сторони обрали валюту долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал. 6.1.2.У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обовязкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обовязків за договором. 6.1.3. В інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та повязані з ним.

Відповідно до п. 6.3 Загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1 та 6.2 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

У кожному рахунку-фактурі повторно зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD, ставка Libor 3М, ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної Сторонами іноземної валюти.

Пунктом 7.4. Загальних умов передбачено, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту передачі предмета лізингу відповідно до п.1.1. цих Загальних умов або до закінчення дії страхового договору та/або граничного строку сплати страхових платежів (платежу)/чергової частини страхового платежу лізингоодержувач не здійснить сплату страхових платежів, то лізингодавець має право самостійно застрахувати такий предмет лізингу на власний розсуд, а лізингоодержувач зобовязаний відшкодувати лізингодавцю такі витрати зі страхування предмета лізингу, крім того ПДВ у розмірах, зазначених чинним законодавством України.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-м еханічний завод", (поручитель, другий відповідач) укладений договір поруки №4103-09/10 (надалі - договір поруки).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Договором поруки забезпечується виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу від 24.09.2010р., укладеним між TOB "ОСОБА_1 ОСОБА_2" та ПАТ "Харківський підшипниковий завод".

Відповідно до п.2.1. договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п.2.5. договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем перед лізингодавцем зобов'язань за договором лізингу, поручитель приймає на себе зобов'язання здійснити виконання таких зобов'язань в обсязі, заявленому лізингодавцем, протягом 3-х (трьох) банківський днів з дати отримання відповідної письмової вимоги лізингодавця. Виконання грошових таких зобов'язань здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок лізингодавця, який буде повідомлено поручителю додатково.

Відповідно до п.3.1. договору поруки, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до абзацу 2 п.4.1. договору поруки, порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргових зобов'язань не пред'явить вимоги до поручителя.

Як встановлено судом, перший відповідач в порушення умов договору фінансового лізингу, належним чином не виконував свої зобовязання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 366838,01 грн. за наступними рахунками: №№ LC4103-09/10/57-125 від 01.09.2015р. на суму 90072,83 грн.; LC4103-09/10/58-127 від 01.10.2015р. на суму 87050,18 грн., LC4103-09/10/59-125 від 02.11.2015р. на суму 93225,43 грн., LC4103-09/10/60-131 від 01.12.2015р. на суму 96489,57 грн.

Перший відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався.

З метою досудового врегулювання спору лізингоодержувачу була направлена вимога №253-03/16 від 09.03.2016р.

З метою досудового врегулювання спору поручителю була направлена вимога №251-03/16 від 09.03.2016р.

Однак, зазначені вимоги залишились не виконані відповідачами в повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як встановлено судом, 24.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (позивач) та Публічним акціонерним товариством «Харківський підшипниковий завод» (перший відповідач) укладений договір фінансового лізингу №LС4103-09/10 (надалі Договір), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець (позивач) зобовязався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в спеціфікації (Додаток №2 до договору), а лізингоодержувач (перший відповідач) зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.На виконання умов вищезазначеного договору, позивач (лізингодавець) передав у тимчасове володіння першому відповідачу предмет лізингу, згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 01.12.2010р.

Проте, перший відповідач, в порушення умов договору фінансового лізингу, належним чином не виконував свої зобовязання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 366838,01 грн. за наступними рахунками: №№ LC4103-09/10/57-125 від 01.09.2015р. на суму 90072,83 грн.; LC4103-09/10/58-127 від 01.10.2015р. на суму 87050,18 грн., LC4103-09/10/59-125 від 02.11.2015р. на суму 93225,43 грн., LC4103-09/10/60-131 від 01.12.2015р. на суму 96489,57 грн.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько-м еханічний завод", (поручитель, другий відповідач) укладений договір поруки №4103-09/10 (надалі - договір поруки).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 540 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обовязок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, в разі солідарного обовязку боржників, кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п.2.1. договору поруки у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п.3.1. договору поруки, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Матеріалами справи підтверджується, що, з метою досудового врегулювання спору, поручителю була направлена вимога №251-03/16 від 09.03.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість першого відповідача перед позивачем за договором фінансового лізингу від 24.09.2010р. складає 366838,01 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи вищевикладене, перший відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання за договором фінансового лізингу № LC4103-09/10 від 24.09.2010р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що перший та другий відповідачі не надали суду доказів на підтвердження сплати суму боргу за договором фінансового лізингу № LC4103-09/10 від 24.09.2010р. в сумі 366838,01 грн., суд визнає вимогу позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів 366838,01 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів солідарно.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, просп. Фрунзе, 3, код ЄДРПОУ 05808853) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, 24, код ЄДРПОУ 32565419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) - заборгованість за договором фінансового лізингу №LC4103-09/10 від 24.09.2010р. в розмірі 366838,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5502,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/928/16