Рішення № 58183420, 07.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016р. Справа№ 914/1009/16

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт, м. Миколаїв Львівської обл.,

про стягнення 106 579,64 грн.

Суддя Яворський Б.І. при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: не зявився.

На розгляд господарського суду Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт про стягнення 106 579,64 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 26.04.2016р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 07.06.2016р. оголошувалася перерва.

У судовому засіданні 07.06.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача 72 430,93 грн. заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, 7 243,09 грн. штрафу та 26 905,62 грн. пені.

Відповідач у судові засідання 26.04.2016р., 10.05.2016р., 24.05.2016р. та 07.06.2016р. не зявився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, вимог ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив, тому суд вважає за можливе розглянути справу згідно ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і обєктивно зясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

25.12.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Злата-Продукт (орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №187.

Відповідно до п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 1074,21 кв.м, які розміщені на першому та другому поверхах будівлі та приміщення оздоблювального цеху за адресою: м. Львів, вул. Луганська,3, що перебуває на балансі ДП «Львівський військовий лісокомбінат».

Майно передається в оренду з метою розміщення фірмового магазину та провадження виробничої діяльності.

Згідно з п.3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2012 року 17 975,24 грн. Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць листопад 2012р. на індекс інфляції грудень 2012р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць (п.3.3 договору).

Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, до державного бюджету та балансоутримувачу, з урахуванням щомісячного індексу інфляції наступним чином:

- 70% орендної плати до Державного бюджету на рахунок, визначений Управлінням Державного казначейства України;

- 30% на рахунок балансоутримувача.

Сторони підписали Акт приймання-передачі орендованого майна.

Позивач зазначає, що відповідач не сплачував орендну плату за період з грудня 2014р. по грудень 2015р. (до грудня 2014р. заборгованість стягнута згідно рішення суду від 02.03.2015р. справа №914/4600/14), тому просить стягнути цю заборгованість, а також пеню та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість, і штраф.

Станом на дату прийняття рішення докази сплати відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обовязки на підставі укладеного договору оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Одним із основних обовязків орендаря у зобовязанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 5.3 договору відповідач зобовязувався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується відсутність оплати відповідачем орендних платежів за період з грудня 2014р. по грудень 2015р. Крім того, відсутні докази сплати стягнутої раніше суми заборгованості. Здійснивши перерахунок даної орендної плати та інфляційні втрати, суд встановив, що сума боргу з врахуванням індексації становить 69 980,28 грн.

На підставі п.3.7 договору за несвоєчасну сплату даної орендної плати, а також несплаченої орендної плати, яка була стягнута згідно рішення суду у справі №914/4600/14, позивач нарахував відповідачу 26 905,62 грн. пені. Суд звертає увагу позивача, що ним не враховано положення ч.6 ст.232 ГК України про те, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Крім того, пеня повинна нараховуватися на суму боргу без урахування інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що до стягнення підлягає 12414,60 грн.

Відповідно до п.3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. При цьому таке нарахування повинно відбуватися виходячи із суми основної заборгованості без урахування інфляційних втрат.

Оскільки відповідачем допущено заборгованість за період більше трьох місяців, то правомірним є стягнення штрафу у розмірі 5 676,66 грн. (56 766,61 грн. заборгованість з орендної плати*10% =5 676,66 грн.).

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Ухвалами суду позивачу відстрочувалася сплата судового збору, тому суд стягує судовий збір в дохід Держаного бюджету за результатами розгляду справи зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, проспект Грушевського, буд.1 корпус А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37983796) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823070) 69 980,28 грн. орендної плати з урахуванням інфляційних втрат, 5 676,66 грн. штрафу та 12 414,60 грн. пені.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Злата-продукт (81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, проспект Грушевського, буд.1 корпус А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37983796) в дохід Державного бюджету України 1321,07 грн. судового збору.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20823070) в дохід Державного бюджету України 277,62 грн. судового збору.

У судовому засіданні 07.06.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 08.06.2016р.

Суддя Яворський Б.І.