Ухвала суду № 58183415, 06.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.06.2016 р.Справа № 914/2163/15

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська область, про розстрочку виконання рішення від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15

за позовом:Приватного підприємства «Агрон», с. Товстолуг, Тернопільська областьдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська областьпро:стягнення 496440,00 грн.за зустрічним позовом:Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська областьдо відповідача:Приватного підприємства «Агрон», c. Товстолуг, Тернопільська областьпро:стягнення 272357,58 грн.Головуючий суддя Артимович В.М.,

судді Цікало А.І., Гутьєва В.В.,

секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - представник;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не зявився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська область, про розстрочку виконання рішення від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15 за позовом Приватного підприємства «Агрон», с. Товстолуг, Тернопільська область до Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська область, про стягнення 496440,00 грн., за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська область, до Приватного підприємства «Агрон», c. Товстолуг, Тернопільська область, про стягнення 272357,58 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. первісний позов Приватного підприємства Агрон задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів на користь Приватного підприємства Агрон 299000,00 грн. основного боргу, 153698,25 грн. пені, 6751,58 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено, в задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів відмовлено повністю, судові витрати за зустрічним позовом покладено на позивача за зустрічним позовом.

26.11.2015 р. ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. рішення господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.02.2016 р. на розгляд суду надійшла заява ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська область, про розстрочку виконання рішення від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15.

Ухвалою суду від 17.05.2016 р. прийнято заяву Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» про розстрочку виконання рішення від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15 до розгляду, розгляд заяви призначено на 25.05.2016 р.

24.05.2016 р. на розгляд суду представник позивача подав клопотання з проханням відкласти розгляд справи.

25.05.2016 р. на розгляд суду представник відповідача подав заяву з проханням врахувати часткову оплату заборгованості.

01.06.2016 р. на розгляд суду представник позивача подав заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду.

У звязку з перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці автоматизованою системою документообігу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Артимович В.М., судді Цікало А.І., Гутьєва В.В.

В судовому засіданні 01.06.2016 р. оголошувалась перерва до 06.06.2016 р.

В судове засідання 06.06.2016 р. зявився представник позивача за первісним позовом та просив суд відмовити в задоволенні заяви з огляду на викладене в письмових запереченнях. Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено у п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Свою заяву боржник обгрунтовує тяжким фінансовим становищем підприємства. Також відповідач зазначає, що має істотну заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом податків та зборів, заробітної плати, у звязку із чим стягнення всієї суми заборгованості на користь позивача при браку коштів негативно вплине на законні майнові інтереси відповідача, і, як наслідок, погіршить його фінансове становище. Сума, заявлена до стягнення за даним рішенням, є досить великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності боржника та його неплатоспроможності взагалі. Відповідач вживає заходи для стягнення коштів, процедура стягнення на сьогоднішній день триває, однак кошти ще не сплачені. За рахунок стягнення вказаного вище відповідач має намір погасити заборгованість у даній справі, оскільки визначений вище розмір дозволяє відновити порушені права позивача.

На підтвердження важкого матеріального становища відповідач долучив до матеріалів справи довідку про дебіторську заборгованість станом на 16.05.2016 р., договори про розстрочення грошового зобовязання від 30.03.2016 р. за № 3 та від 29.01.2016 р. за № 1, баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2016 р., звіт про фінансові результати за І квартал 2016 р.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. стягнуто з Публічного акціонерного товариства Красненський комбінат хлібопродуктів на користь Приватного підприємства Агрон 299000,00 грн. основного боргу, 153698,25 грн. пені, 6751,58 грн. судового збору. До поданої заяви відповідач долучив платіжне доручення від 29.03.2016 р. за № 31581039 про часткову оплату заборгованості на суму 25525,00 грн. Відтак, загальна сума заборгованості ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів перед ПП Агрон із врахуванням часткової оплати становить 433924,83 грн.

Згідно заперечень позивача від 24.05.2016 р. за № 162 останній зазначає, що заява про розстрочку боргу є безпідставною та необгрунтованою. Докази, які б підтверджували, що відповідач перебуває у тяжкому фінансовому становищі відсутні, тому твердження відповідача про фінансову та політичну ситуацію в Україні, падіння купівельної спроможності національної грошової одиниці не є обєктивними чинниками для задоволення даної заяви. Позивач зазначає, що відповідач мав достатньо часу для погашення боргу, проте, майже два роки відповідач не повертає борг позивачу та досі користується його грошовими коштами. Своїми неправомірними діями він поставив у складне фінансове становище ПП «Агрон», яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур на орендованих ним землях, і, як орендар, щороку сплачує орендодавцям відповідну орендну плату, несе грошові затрати на придбання відповідного насіння, в тому числі насіння кукурудзи, мінеральних добрив для захисту рослин, пального для сільськогосподарської техніки та ін.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає заяву про розстрочку виконання рішення задоволити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. вказаної постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

У заяві про розстрочку виконання рішення суду заявник наголошує на складному фінансовому становищі товариства.

Боржник у своїй заяві вказує на те, що у випадку арешту його рахунків та майна це блокує його господарську діяльність та унеможливить повне виконання ним боргових зобовязань перед кредиторами і в майбутньому призведе до його банкрутства.

При розгляді даної заяви суд виходить з того, що, оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у постанові від 26 грудня 2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Із вказаного вище випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Вирішуючи питання про надання господарським судом відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарським судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує також матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Оскільки, розстрочення виконання рішення надасть можливість уникнути ліквідації товариства, віднайти фінансові резерви для погашення рішення суду в повному обсязі, а також товариство не буде змушене нести додатковий тягар по відшкодуванню 10 % виконавчого збору при примусовому виконанні судового рішення, у звязку з виникненням у відповідача обставин, незалежних від нього, зокрема, наявність дебіторської заборгованості, зважаючи на часткову оплату боргу, що підтверджується платіжним дорученням, колегія суддів вважає за необхідне заяву відповідача задоволити частково та надати розстрочку не на одинадцять місяців, як просив відповідач, а лише на шість місяців, враховуючи інтереси обох сторін.

Згідно ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи докази, які подав заявник на підтвердження заяви про розстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку, що заяву Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів» про розстрочку виконання рішення від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15 слід задоволити частково.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів», смт. Красне, Львівська область, про розстрочку виконання рішення від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15 задоволити частково.

2.Виконання п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 03.11.2015 р. у справі № 914/2163/15 розстрочити наступним чином:

- 100000,00 грн. до 20.06.2016 р.;

- 83924,83 грн. до 20.07.2016 р.;

- 75000,00 грн. до 20.08.2016 р.;

- 75000,00 грн. до 20.09.2016 р.;

- 50000,00 грн. до 20.10.2016 р.;

- 50000,00 грн. до 20.11.2016 р.

3. Копію даної ухвали направити сторонам та ВДВС.

Головуючий суддя Артимович В.М.

Суддя Цікало А.І.

Суддя Гутьєва В.В.