Ухвала суду № 58183412, 07.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.06.2016 р.Справа№ 5015/3177/12

За заявою: ОСОБА_1, м. Івано-Франківськ,

про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтокомплект ЛТД, м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Дрогобицький завод автомобільних кранів, м.Дрогобич Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 1 487 577,20 грн.,

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача: не зявився,

від відповідача: ОСОБА_2,

від заявника: ОСОБА_3

За клопотанням представника заявника здійснювалося фіксування судового процесу звукозаписувальним пристроєм.

11.05.2016 р. на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 35634737 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.09.2012р. у звязку з укладенням між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю Укравтокомплект ЛТД договору про відступлення права вимоги. Ухвалою суду від 13.05.2016р. заяву призначено до розгляду на 24.05.2016р. У судовому засіданні 24.05.2016р. оголошувалася перерва. Розгляд справи відкладався на 07.06.2016р.

Представник заявника (ОСОБА_1С.) у судовому засіданні 07.06.2016р. вимоги за заявою підтримав, просив здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні № 35634737 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 19.09.2012р. у звязку з укладенням між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Укравтокомплект ЛТД договору про відступлення права вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.06.2016р. дав пояснення по суті вимог за заявою, просив відмовити у задоволенні такої заяви. Зазначив, що договір про відступлення права вимоги є підробленим, про що була подана відповідна заява до національної поліції у м.Києві. Станом на день порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «ДЗАК» ТзОВ «Укравтокомплект ЛТД» підтримало власні вимоги, а тому твердження про те, що грошові вимоги позивача відступлено ОСОБА_1 є неправдивими. Крім того, подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/10086/16 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги , яка перебуває у провадженні господарського суду м.Києва. Представник заявника заперечив проти зупинення провадження.

У судове засідання 07.06.2016 року представник позивача не зявився, причин неприбуття не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Згідно п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. повязаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. У даному випадку відповідачем не подано доказів того, що за його позовною заявою господарським судом м.Києва відкрито провадження, тому ним не доведено наявність обставин, які зумовлюють необхідність зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.09.2012 р. у справі №5015/3177/12 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтокомплект ЛТД» 1 018 200,00 грн. основного боргу, 78 185,12 грн. пені, 4 398,94 грн. інфляційних втрат та 22 015,68 грн. судового збору.

19.09.2012р. господарським судом Львівської області на виконання вказаного рішення видано наказ. 12.12.2012р. відкрите виконавче провадження щодо виконання даного наказу суду.

У матеріалах справи міститься копія договору про відступлення права вимоги №22/04/15 від 22.04.2015р., згідно якого ТзОВ «Украавтокомплект ЛТД» (первісний кредитор) передає ОСОБА_1 (новому кредитору) право вимоги у зобовязаннях, визначених п.1.2 договору, а новий кредитор приймає право вимоги та сплачує винагороду, на умовах, визначених договором. Згідно п.1.2 договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги грошової заборгованості до ПуАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», що виникли на підставі наступних документів, зокрема: договорів купівлі-продажу, видаткових накладних, актів приймання-передачі автотехніки, рішень господарського суду Львівської області від 07.09.2012р. у справі №5015/3177/12 та від 12.08.2012р. у справі №5015/3176/12, наказів господарського суду Львівської області у справі № 5015/3177/12 та №5015/3176/12. Загальна заборгованість боржника за одним зобовязанням станом на дату укладення договору становить 1 522 137,75 грн., що складається з наступного: 1 018 200,00 грн. основного боргу, 78 185,12 грн. пені, 4 398,94 грн. інфляційних втрат та 22 015,68 грн. судового збору (підтверджується рішенням ГСЛО від 07.09.2012р. у справі №5015/3177/12); 360 600,00 грн. основного боргу, 27 301,86 грн. пені, 3 606,00 грн. інфляційних втрат та 7 803,15 грн. судового збору (підтверджується рішенням ГСЛО від 21.08.2012р. у справі №5015/3176/12).

Також заявником подано копію акту приймання-передачі документації від 22.04.2015р. до договору про відступлення прав вимог.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким предявлено позовну вимогу (ст.21 ГПК України).

Таким чином, за загальним правилом сторонами (позивачами та відповідачами) у господарському процесі є юридичні особи та фізичні особи-підприємці..

Виконання рішення є стадією процесу. Згідно ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Наведені вище положення закону свідчать, що процесуальне правонаступництво допускається у будь-якій стадії судового процесу, в тому числі і на стадії виконання судового рішення. Однак, оскільки стадія виконання рішення є частиною процесу, де позивач та відповідач як єдині сторони можуть набувати статусу стягувача та боржника, вимоги до останніх ті ж самі, що і до позивача та відповідача правонаступником сторони у господарському процесі може бути субєкт, який відповідає вимогам, які ставляться до такої сторони. Іншими словами, якщо на користь позивача виданий виконавчий документ, він стає стягувачем, при цьому він не втрачає свого статусу позивача.

У даному випадку із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) звернулася фізична особа ОСОБА_1, який стверджує, що набув права вимоги за договором про відступлення права вимоги. Оскільки він не є фізичною особою-підприємцем, така заява не може бути задоволена, адже у протилежному випадку виникне ситуація, коли стягувачем у виконавчому провадженні і, головне, позивачем у судовому процесі стане фізична особа, яка не є підприємцем, що суперечитиме ст.ст.1,2,21 ГПК України.

Крім того, суд відзначає, що Верховний Суд України у постанові від 19.08.2014р. по справі №3-56гс14 про визнання недійсним договору уступки права вимоги зазначив таке: «Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконання рішення суду є невідємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною пятою статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобовязанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.

Підсумовуючи наведене, заміна кредитора у зобовязанні, як і саме зобовязання, є інститутом цивільного права, а відносини, повязані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні оспорюваного договору уступки права вимоги сторони у справі, яка переглядається, не замінюючи кредитора у зобовязанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена».

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.1,2,21,25,79,86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Суддя Яворський Б.І.