Рішення № 58183287, 20.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2016 р. Справа № 911/9/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 01-20/3343 від 13.11.2015 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 24.02.2016 р., зареєстрована в реєстрі за № 193);

розглянувши матеріали справи

за позовом Ірпінської міської ради, м. Ірпінь

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Ірпінь

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ірпінська міська рада звернулась в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі від 06.04.2011 р., укладеного між Ірпінською міською радою та ФОП ОСОБА_3, у запропонованій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що відповідач безпідставно ухиляється від приведення у відповідність до вимог діючого законодавства України договору оренди землі від 06.04.2011 р., укладеного між Ірпінською міською радою та ФОП ОСОБА_3, в частині визначення розміру орендної плати та інших положень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2016 р. порушено провадження у справі № 911/9/16 за позовом Ірпінської міської ради до ФОП ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.02.2016 р.

03.02.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 01-20/323 від 02.02.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

03.02.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.02.2016 р.

17.02.2016 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 01-20/473 від 16.02.2016 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

17.02.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 02.03.2016 р.

01.03.2016 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 6 від 01.03.2016 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

02.03.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 23.03.2016 р.

23.03.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 06.04.2016 р.

06.04.2016 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 20.04.2016 р.

20.04.2016 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням № 140-6-6 від 20.01.2011 р. „Про орендну плату за землю в місті Ірпінь Ірпінської міської ради вирішено встановити розмір річної орендної плати за земельні ділянки при укладенні договорів оренди для юридичних та фізичних осіб у відповідних розмірах та встановити, що це рішення набирає чинності з 01.07.2011 р.

Рішенням № 141-6-6 від 20.01.2011 р. „Про затвердження форми Типового договору оренди земельної ділянки по м. Ірпінь Ірпінської міської ради вирішено затвердити типовий договір оренди земельної ділянки у м. Ірпінь та встановити, що це рішення набирає чинності з 01.01.2011 р.

Рішенням № 177-7-6 від 28.01.2011 р. „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь Ірпінської міської ради вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь та встановити, що це рішення набирає чинності з 01.01.2011 р.

Рішення № 177-7-6 від 28.01.2011 р. „Про затвердження оновленої нормативної грошової оцінки земель м. Ірпінь Ірпінської міської ради було опубліковано у газеті „Ірпінський вісник № 8 від 19.02.2011 р. у додатку № 3-а.

Рішенням № 690-13-6 від 30.06.2011 р. „Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради шостої сесії шостого скликання № 140-6-6 від 20.01.2011 р. „Про орендну плату за землю в місті Ірпінь вирішено внести зміни до підпунктів 1.1., 1.2. пункту 1 рішення № 140-6-6 від 20.01.2011 р. „Про орендну плату за землю в місті Ірпінь, виклавши його у новій редакції з 01.07.2011 р. та встановити, що це рішення набирає чинності з 01.07.2011 р.

Рішення № 690-13-6 від 30.06.2011 р. „Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради шостої сесії шостого скликання № 140-6-6 від 20.01.2011 р. „Про орендну плату за землю в місті Ірпінь Ірпінської міської ради було опубліковано у газеті „Ірпінський вісник № 24 від 10.06.2011 р. у додатку № 5 та у газеті „Ірпінський вісник № 28 від 08.07.2011 р. у додатку № 6.

06.04.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно з умовами п. 1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення сімдесят девятої сесії пятого скликання Ірпінської міської ради від „04 грудня 2009 р. № 3949-79-V для обладнання відкритого майданчика для стоянки вантажного транспорту, яка знаходиться в м. Ірпінь, вул. Північна

Згідно з п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка площею 1, 3762 га.

Відповідно до п. 5. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 336 663, 88 грн.

Пунктом 8. договору передбачено, що договір укладено на 15 (пятнадцять ) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9. договору передбачено, що розмір орендної плати :

- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 4 (чотири) % від грошової оцінки землі;

- грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою відділу Держкомзему у місті Ірпені № 1882 від 06.07.2009 р. складає 336 663, 88 грн.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі: 13 466, 56 грн (при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведення індексації) на рахунок орендодавця: рахунок № 33215815700007, код ЄДРПО 23569441, код платежу 13050500 в Управлінні державного казначейства у Київській області, МФО 821018.

Пунктом 10. договору передбачено, що сума орендної плати за землю уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін та доповнень до цього договору.

Розрахунок суми орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації проводиться фінансовим управлінням Ірпінської міської ради на підставі представленої довідки грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з п. 12. договору розмір орендної плати переглядається один раз на два роки та у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- у інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 33. договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Пунктом 40. договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

06.04.2011 р. даний договір було зареєстровано у Відділі Держкомзему у м. Ірпінь, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 321090004000008.

06.04.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого орендодавець, а орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 15 років, земельну ділянку площею 1, 3762 га, надану для обслуговування гаражних боксів, яка знаходиться в м. Ірпінь, вул. Північна.

03.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 01-24/3834/64 від 21.10.2011 р., у якому вимагав від останнього зявитись до 01.11.2011 р. до Виконавчого комітету Ірпіньскої міської ради для підписання угоди про внесення змін до договору оренди землі. Факт направлення позивачем листа відповідачу підтверджується описом вкладення до цінного листа від 03.11.2011 р., наявним у матеріалах справи.

Відповідно до ОСОБА_2 № 03-08/4344 від 27.03.2015 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу, нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є обєктом оренди за договором оренди землі від 06.04.2011 р., складає 2 963 505, 57 грн.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить внести зміни до договору оренди землі від 06.04.2011 р., укладеного між Ірпінською міською радою та ФОП ОСОБА_3, у запропонованій редакції з підстав зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обєктом оренди за спірним зазначеним договором оренди землі.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із орендою земельної ділянки здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 цього ж закону (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 цього ж закону (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Статтею 30 цього ж закону передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 9. договору передбачено, що розмір орендної плати :

- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 4 (чотири) % від грошової оцінки землі;

- грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою відділу Держкомзему у місті Ірпені № 1882 від 06.07.2009 р. складає 336 663, 88 грн.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі: 13 466, 56 грн (при цьому вказана сума може змінюватись при умові проведення індексації) на рахунок орендодавця: рахунок № 33215815700007, код ЄДРПО 23569441, код платежу 13050500 в Управлінні державного казначейства у Київській області, МФО 821018.

Пунктом 10. договору передбачено, що сума орендної плати за землю уточнюється щороку станом на 1 січня на коефіцієнт індексації грошової оцінки земельної ділянки без внесення змін та доповнень до цього договору.

Розрахунок суми орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації проводиться фінансовим управлінням Ірпінської міської ради на підставі представленої довідки грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з п. 12. договору розмір орендної плати переглядається один раз на два роки та у разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором;

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- у інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 33. договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку.

Згідно п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 р., плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з ст. 288.1 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 288.5. цього ж кодексу (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

288.5.2. не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації обєктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких обєктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 289.1. цього ж кодексу (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ст. 288.5. цього ж кодексу (в редакції чинній на момент звернення позивачем із даним позовом в суд) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 652 цього ж кодексу у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у звязку з виконанням цього договору.

Зміна договору у звязку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Пунктами 2.18., 2.19., 2.19.-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що вирішення спорів про внесення змін до договору повязане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобовязати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобовязання відповідача внести такі зміни до договору.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України „Про оренду землі.

Статтею 30 Закону України „Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обовязком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Під час вирішення спору щодо внесення змін до договору оренди землі, зокрема, в частині розміру орендної плати, господарський суд може залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Державного агентства земельних ресурсів України).

Якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобовязаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обовязок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України „Про оренду землі, статті 526 ЦК України і статті 193 ГК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця.

Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України „Про оренду землі та інших нормативно-правових актів, та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки у разі відсутності визначення сторонами у договорі розміру орендної плати за користування земельною ділянкою шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати і до моменту внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки в частині зміни розміру орендної плати у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у орендаря не виникає і відсутній обовязок по сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою згідно з положеннями Податкового кодексу України у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із положень пунктів 9, 10, 12, 33 спірного договору оренди землі, при його укладенні позивач та відповідач досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо нарахування та визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки і орендар зобовязаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, і у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки у нього виникає обовязок по сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою згідно з положеннями Податкового кодексу України, договору оренди землі у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки без внесення відповідних змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що були б підставою у відповідності до положень спірного договору оренди землі для перегляду розміру орендної плати із внесенням відповідних змін та доповнень до договору оренди землі, а саме доказів зміни граничного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а також не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що були б підставою у відповідності до положень спірного договору оренди землі для перегляду інших положень договору із внесенням відповідних змін та доповнень до нього.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, при укладенні договору оренди землі від 06.04.2011 р. позивач та відповідач досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо нарахування та визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки і орендар зобовязаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, і у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки у нього виникає обовязок по сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою згідно з положеннями Податкового кодексу України, договору оренди землі у відповідності до нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки без внесення відповідних змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, і позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що були б підставою у відповідності до положень спірного договору оренди землі для перегляду розміру орендної плати із внесенням відповідних змін до договору оренди землі, а саме доказів зміни граничного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою та інших, а також не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували наявність обставин, що були б підставою у відповідності до положень спірного договору оренди землі для перегляду інших положень договору із внесенням відповідних змін до нього, то у суду відсутні правові підстави для внесення запропонованих змін і доповнень до договору оренди землі у судовому порядку, а тому позовна вимога позивача до відповідача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

07 червня 2016 р.