Рішення № 58183217, 24.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016Справа №910/7228/16

За позовомПублічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства «Київгаз»простягнення 2 581,79 грн.Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаНикеруй Т.М. (представник за довіреністю від 24.05.2016)від відповідачаПолішко Ю.О. (представник за довіреністю від 02.11.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (далі - відповідач) про стягнення 430,00 грн. 3% річних та 2 151,49 грн пені за прострочення виконання відповідачем договору № 1938/12-В на купівлю-продаж природного газу від 31.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 порушено провадження у справі № 910/7228/16, розгляд справи призначено на 24.05.2016.

В судовому засіданні 24.05.2016 представник відповідача подав клопотання про витребування доказів по справі, які б підтверджували факт права власності позивача на проданий відповідачу природний газ (договір купівлі-продажу, акти приймання-передачі природного газу, докази його оплати…) та факти повернення позивачем відповідачу примірників оригіналів актів приймання-передачі природного газу, підписаних уповноваженими представникам та скріплених печаткою (супровідні листи, докази поштового відправлення, вручення..).

Заслухавши пояснення представника відповідача по суті заявленого клопотання та позицію представника позивача, суд відмовляє у його задоволенні як недоцільного та такого, що не відповідає статті 38 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до змісту та форми клопотання про витребування доказів.

Представник позивача обґрунтував обставини виникнення у відповідача заборгованості, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з обставин, викладених у відзиві, просив зменшити суму пені до 100,00 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2012 між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» як продавцем та Публічним акціонерним товариством «Київгаз» як покупцем укладено договір купівлі-продажу природного газу №1938/12-В (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

На підставі вказаного Договору протягом серпня-грудня 2012 року позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 641 579,80 грн., що підтверджується підписаними без заперечень та скріпленими печатками актами приймання-передачі природного газу від 31.08.2012 на суму 8 491,26 грн, від 30.09.2012 на суму 10 175,77 грн, від 31.10.2012 на суму 97 033,76 грн, від 30.11.2012 на суму 185 091,05 грн, від 31.12.2012 на суму 340 757,96 грн.

Згідно із п. 6.1 Договору оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Відповідно до п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця.

За твердженнями позивача, оскільки відповідач здійснював оплату поставленого газу з порушення визначених договором строків, то зобов'язаний сплатити 3% річних та пеню.

Відповідач обставин свого прострочення не спростував.

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача претензій щодо якості та/або кількості отриманого по перерахованим актам газу, які б давали відповідачу підстави затримувати оплату.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних, здійснений у період прострочення відповідача за кожним актом, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 430,00 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У п. 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1 та 6.2 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від простроченого платежу.

Наразі, з поданого позивачем розрахунку слідує, що позивачем на підставі вказаного положення Договору розраховано пеню у період прострочення відповідача за кожним актом в загальному розмірі 2 151,49 грн.

Відповідачем в свою чергу заявлено до суду клопотання про зменшення розміру пені до 100,00 грн.

Відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, з-поміж іншого зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на те, що відповідач довів, що ним вжито заходи для погашення основної суми заборгованості з незначним простроченням, враховуючи його майновий стан, суд вважає доцільним та справедливим зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%.

Отже, здійснивши перевірку нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, враховуючи зменшення її суми судом, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені на суму 215,15 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київгаз» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, ідентифікаційний код 03346331) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 430 (чотириста тридцять) грн. 30 коп. 3% річних, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 15 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 03.06.2016

Суддя О.М. Ярмак