Рішення № 58183017, 06.06.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 р. Справа № 909/368/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", вул. Соборна,163,м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78400

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", вул. Д.Галицького, 94,смт. Ворохта, Івано-Франківська область,78595

про стягнення 70888,47 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №01-2/660 від 24.05.16),

від відповідача: представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернулося державне підприємство "Надвірнянське лісове господарство" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати- еко" про стягнення 70888, 47 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов"язання по оплаті послуг за договором №07-4/713/1 від 02.11.15 про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі від 27.04.16., ухвали про відкладення розгляду справи від 24.05.16 та Реєстр №229 на відправлення простої кореспонденції від 28.04.16 та Список №161 згрупованих поштових відправлень 26.05.16.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 27.04.16 та 24.05.16 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Д.Галицького, 94, смт. Ворохта, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область, 78595 і відділенням поштового зв"язку суду не повернуто.

Станом на 06.06.16 клопотань про відкладення розгляду спору від відповідача не надходило.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

02.11.15 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати- еко" та державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" укладено договір №07-4/713/1 про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу.

Предметом даного договору є надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу в Донецькій області власними силами. Замовник зобов"язався провести оплату виконаних послуг на умовах цього договору (п.1.1 договору), а саме оплата наданих послуг, згідно п.6.1. договору, проводиться протягом 30-ти днів після підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п.2.1 договору №07-4/713/1 від 02.11.15, вартість надання послуг погоджена сторонами та складає 70888,47 грн.

Розділом 3 даного договору сторони погодили строки виконання робіт - підрядник надає послуги поетапно протягом 2015 року. Датою виконання послуг вважається дата їх прийняття замовником.

Розрахунок проводиться після виконання всіх послуг протягом 30-ти днів після підписання акта надання послуг.

На виконання умов укладеного договору, позивач надав відповідачу послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу, що підтверджується копією підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого їх печатками 20.11.15 акта прийому - передачі наданих послуг №63 на суму 70888,47 грн., оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №01-2/146 від 10.02.16, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано, однак матеріали справи містять Акт звіряння розрахунків станом на 20.11.15, підписаним зі сторони відповідача директором ОСОБА_2, який свідчить про визнання останнім суми отриманих послуг.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оскільки договір №07-4/713/1 від 02.11.15 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведені правові норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обовязок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 174,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко" про стягнення 70888,47 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", вул. Д.Галицького, 94, смт. Ворохта, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область, 78595 (код 38335669) на користь державного підприємства "Надвірнянське лісове господарство", вул. Соборна, 163, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400 (код 22189564) - 70888,47 (сімдесят тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень сорок сім копійок) - заборгованості за надані послуги, а також 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.06.16

Суддя Максимів Т. В.