Ухвала суду № 58182338, 06.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2016 року м. Київ № 826/8504/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами:

за позовом ОСОБА_1,

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

відповідача-2 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною та зобо'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:

- визнати незаконними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по організації діяльності та контролю за діями банку-агента - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з виплати гарантованих сум відшкодування, що заподіяло майнової шкоди ОСОБА_1, яка полягає у не виплаті гарантованого відшкодування коштів за його вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" у сумі 200 000, 00 грн.,

- визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" як банку-агента при перевірці даних вкладників або інших осіб та по виплаті гарантованих сум відшкодування без відповідної ідентифікації осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, які гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що заподіяло майнової шкоди ОСОБА_1, яка полягає у не виплаті гарантованого відшкодування коштів за його вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк",

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати заподіяну ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 200 000,00 грн., яка полягає у не виплаті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за його вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.

Також, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.

Як вбачається з позовної заяви, в якості відповідачів у спірних правовідносинах визначено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із визначенням, наведеним у п.9 ч.1 ст.3 КАС України відповідач у справі адміністративної юрисдикції - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відтак, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Визначений позивачем у якості відповідача-2 в адміністративній справі - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" є фінансовою установою, що надає послуги у сфері фінансової діяльності.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами 4 і 5 статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач у позовній заяві визначив відповідачем Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", однак вказаний відповідач не є суб'єктом владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу необхідно подати позовну заяву з уточненими позовними вимогами та визначитись з складом відповідачів у справі.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року у місячному розмірі 1 378,00 гривень.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі передбачено Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано, натомість у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Щодо, посилання позивача на п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки положення вказаної норми стосуються лише фізичних осіб, які звернулися до суду з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, факт протиправності яких підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили на день звернення до суду.

Відповідно до частини першої статі 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій у відповідній кількості для направлення відповідачам; належних доказів на підтвердження сплати судового збору у повному обсязі на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва:

Отримувач коштівУДКСУ у Печерському районі міста КиєваКод отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897Рахунок отримувача31218206784007Банк отримувачаГУ ДКСУ у місті КиєвіКод банку отримувача820019Код класифікації доходів бюджету22030001Призначення платежу за розгляд адміністративної справи в Окружному адміністративному суді міста Києва (в призначенні платежу вказати сторони та предмет позову).або наданням доказів на підтвердження пільг щодо сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.106, 107, ч.1 ст.108, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В :

1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2.Встановити позивачу строк до 27 червня 2016 року для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.І. Добрянська