Ухвала суду № 58182302, 06.06.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2016 року Справа № 910/13161/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 16.10.2015 Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі№ 910/13161/15 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ"доПублічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фермерське господарство "Віктор"простягнення 38 913 864,41 грн.,та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2"до Публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз"простягнення 18 052 405,71 грн.,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 було повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України (скаржником не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі).

Вдруге подана Публічним акціонерним товариством "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" касаційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" - травень 2015 року, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, чинній на час подання позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" - вересень 2015 року, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (пп. 2.15 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 2).

У справі № 910/13161/15 розглядалися спільно: позов Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" про стягнення 38 913 864,41 грн., а також позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" про стягнення 18 052 405,71 грн.

Отже, при зверненні з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 скаржник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання позову Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ", так і за подання позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2", про що вказав Вищий господарський суд України в ухвалі від 28.04.2016, повертаючи попередньо подану касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ".

При повторному зверненні Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" з касаційної скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 224 від 22.03.2016 про сплату судового збору у розмірі 87 696,00 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.

Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити сплату судового збору у розмірі 219 240,00 грн. за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 до винесення рішення у даній справі. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на незадовільний майновий стан Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ", який визнано неплатоспроможним. Також скаржник зазначає, що постановою Правління Національного банку України № 563 від 28.08.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.08.2015 прийнято рішення № 159 про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" та призначення уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" Паламарчука В.В. При цьому, скаржник посилається на недостатність грошових коштів у затвердженому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб кошторисі, на підтвердження чого ним надано довідку вих. № 04-11/1584 від 13.05.2016. У зв'язку з викладеним, як вказує скаржник, у Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 219 240,00 грн.

Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 01.09.2015, статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції та позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У даному випадку заявником касаційної скарги є Публічне акціонерне товариство "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" Паламарчука В.В.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, сама лише обставина, пов'язана важким фінансовим становищем та недостатністю коштів, призначених для сплати судового збору, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, враховуючи при цьому, що уповноважена особа Фонду призначається у будь-якому банку саме у зв'язку з виведенням неплатоспроможного банку з ринку.

З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і він зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" на рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 у справі № 910/13161/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук