Постанова № 58181812, 30.05.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/508/16

30 травня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі судді Ходачкевич Н.І. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Бучацької об'єднаної державної податкової інспекці Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Гусятинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 17000,00 грн.

Бучацька Обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області подала до суду заяву про заміну сторони у справі, на підставі Положення про Бучацьку ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області затвердженого наказом ДФС від 18.04.2016 р. № 329.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, заперечень проти адміністративного позову не надав.

Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1П.) зареєстрована органами державної реєстрації як фізична особа - підприємець і включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В Теребовлянському відділенні Бучацької ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області ФОП ОСОБА_1 взята на податковий облік 21 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі ПК України), на платника податків покладено обов'язок сплачувати належні податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 ст. 36 ПК України).

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно розрахунку заборгованості по платежах до бюджету станом на 28.03.2016 р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 17000,00 грн. (в т.ч. 17000,00 штрафна санкція).

Заборгованість ФОП ОСОБА_1 виникла в результаті застосування податковим органом штрафної (фінансової) санкції за реалізацію тютюнових виробів без ліцензії, що підтверджується актом від 21.09.2015 року №111/21-02/НОМЕР_1 про результати фактичної перевірки та рішенням про застосування фінансових санкції від 06.10.2015 року № НОМЕР_2 на суму 17000,00грн, яке винесене на підставі акту перевірки. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2015 року вручено відповідачу 06.10.2015 року. Дане рішення відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувалось.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України, надіслано відповідачу податкову вимогу №712-25 від 18.11.2015 року, яка вручена ФОП ОСОБА_1 04.12.2015 року. Вказана вимога не призвела до погашення податкового боргу та в установленому законом порядку не оскаржувалась.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається податковим боргом.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

У відповідності до пункту 7 частини 1 статті З КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (48162, вул. Шевченка, 22, с. Великий Говилів, Теребовлянський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1) податкового боргу в сумі 17000,00 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяХодачкевич Н.І.

копія вірна

СуддяХодачкевич Н.І.