Постанова № 58181733, 31.05.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року Справа № 813/1034/16

11 год. 59 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняПриймак С.І.,

від позивачаОСОБА_1,

від відповідачаОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миколаївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про накладення арешту на кошти та інші цінності Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління».

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Миколаївська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі позивач, Миколаївська ОДПІ) з адміністративним позовом до Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» (далі відповідач, МКП «ЖКУ»), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача в розмірі 570143,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 570143,79 грн. за платежем податок на додану вартість. Однак, станом на момент звернення позивача із адміністративним позовом податковий борг до бюджету не сплачений. Оскільки вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся на підставі п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях від 30.05.2016 року за вх. № 13571 /а.с.50/. Зазначив, що відповідач на даний час перебуває у важкому фінансовому становищі, прибутки підприємства не покривають його видатків, накладення арешту на кошти підприємства призведе до ще більше обтяжуючого становища відповідача та зупинить його роботу повністю. Просить звернути увагу і на той факт, що підприємство відповідача є єдиним підприємством у м. Миколаєві, що надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та вивезення, розміщення та захоронення побутових відходів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив докази у справі, та

в с т а н о в и в :

МКП «ЖКУ» зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 05759646 /а.с.52-53/ та перебуває на податковому обліку в Миколаївській ОДПІ.

Заборгованість відповідача перед бюджетом згідно з довідкою № 1674/17-00 від 14.03.2016 року становить 3549665,27 грн. /а.с.11/.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п. 14.1.175. ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Строки сплати податкового зобовязання визначені ст. 57 ПК України, відповідно до п. 57.1. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Слід зазначити що згідно з приписами підп. 87.3.1. п. 87.1 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 року у справі № 813/8029/14 за позовом Миколаївської ОДПІ до МКП «Житлово-комунальне управління» про стягнення коштів з рахунків у банках, адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача 570143,49 грн. /а.с.12-13/. Згідно з відміткою вказане рішення набрало законної сили 16.01.2015 року /а.с.13/.

На виконання вказаної постанови суду, Миколаївською ОДПІ направлено наступні інкасові доручення в банківські установи, що обслуговують відповідача: № 135-25 від 17.04.2015 року; № 130-25 від 15.04.2015 року; № 129-25 від 15.04.2015 року; № 145-25 від 21.04.2015 року; № 147-25 від 21.04.2015 року; № 247-25 від 27.10.2015 року; від 27.10.2015 року; № 271-25 від 12.11.2015 року; № 270-25 від 12.11.2015 року; № 289-25 від 18.11.2015 року; № 288-25 від 18.11.2015 року; № 283-25 від 17.11.2015 року; № 282-25 від 17.11.2015 року; № 291-25 від 19.11.2015 року; № 292-25 від 19.11.2015 року; № 227-25 від 17.07.2015 року; № 226-25 від 17.07.2015 року /а.с.24-34/. Слід зазначити, що такі повернуто без виконання у звязку із відсутністю коштів.

Таким чином, вищевказане судове рішення все ж залишається не виконаним.

Щодо майна, за рахунок якого можна було б погасити податковий борг, згідно з витягами про державну реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 2.04.2009 року, 11.04.2014 року, 02.11.2015 року відповідно до актів опису майна у податковій заставі перебуває майно боржника на суму 1551060,83 грн. /а.с.14-23/

Представник позивача пояснив, що позивач не може здійснити реалізацію вказаного майна, оскільки МКП «ЖКУ» засноване на комунальній власності територіальної громади Миколаївської міської ради, внесок в статутний фонд становить 36213200,00 грн. Однак, відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 15.05.2015 року відчуження майна територіальної громади м. Миколаєва проводиться лише за згодою територіальної громади в особі Миколаївської міської ради /а.с.54-57/

Відповідно до підп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. У абзаці 2 п. 94.6.2 ст. 94 ПК України зазначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

При цьому, судом враховано, що оскільки арешт коштів на рахунках платника податків є одним з способів погашення заборгованості перед бюджетом, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу платника податків, право на стягнення якої має податковий орган.

Отже, у платника податку є податковий борг у сумі 570143,49 грн. та відсутнє майно, що може бути джерелом для погашення податкового боргу. З огляду на встановлені обставини позовні вимоги Миколаївської обєднаної ДПІ є обґрунтованими, документально підтвердженими та належить задовольнити.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17-20, 50, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на кошти Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» (Львівська область, м. Миколаїв, вул. Воззєднання, 10; ЄДРПОУ 05759646;) в сумі 570143 (пятсот сімдесят тисяч сто сорок три) грн. 49 коп., що знаходяться на рахунках у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.06.2016 року.

Суддя Кравців О.Р.