Постанова № 58181653, 08.06.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/660/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Шулик Н.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2016 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 30561,11 грн. та пені в розмірі 238,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на створення підприємством робочих місць для працевлаштування інвалідів та подання звітів до державної служби зайнятості. Вказував на виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць для інвалідів та не направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування. У серпні 2015 року працевлаштовано інваліда ОСОБА_2 Зазначав про згоду застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за один місяць (травень 2015 року) у зв"язку з відсутністю підтвердження надання до центру зайнятості звіту для працевлаштування інваліда за вказаний період.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875 (далі - -Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 зазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

06.04.2016 відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 9 особи (а.с.6).

Відповідачем самостійно обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочих місць при середньообліковій кількості штатних працівників 9 осіб.

Відповідачем з серпня 2015 року на підприємстві працевлаштовано 1 особу, якій встановлена інвалідність. Проте, відповідачем помилково обраховано середньооблікову кількість інвалідів, яка на думку відповідача, становить 1 замість 0 (оскільки 5 (кількість відпрацьованих місяців) / 12 (кількість місяців у році) дорівнює 0,42).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 30561,11 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 238,42 грн. (за 13 днів (з 16.04.2016 по 28.04.2016)).

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно положень статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 ГКУ).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Із аналізу вищенаведених норм суд вбачає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" регламентовано, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

Судом встановлено, що наказом КП "Редакція міської газети "Громадська думка" від 02.01.2007 № 3-КІ створено робоче місце для працевлаштування інваліда на посаду прибиральника службових приміщень.

Наказом КП "Редакція міської газети "Громадська думка" від 31.07.2015 №23-К прийнято на роботу на посаду прибиральника службових приміщень ОСОБА_2 з 03.08.2015, якій встановлено 3 групу інвалідності з 01.02.2015 по 01.03.2016.

Як свідчать матеріали справи, про наявність вакантних місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач звітував до Комсомольського міського центру зайнятості шляхом подачі звітів за формою № 3-ПН, що підтверджується листом зазначеного міського центру зайнятості №03-10/466 від 13.05.2016.

Однак, як вбачається з даного листа, КП "Редакція міської газети "Громадська думка" звітувало вчасно та шляхом подачі належним чином заповнених звітів за формою №3-ПН, лише у лютому-квітні 2015 року, червні серпні 2015 року.

31.05.2016 Комсомольським міським центром зайнятості листом вих. №03-10/512 повідомлено, що для працевлаштування інвалідів у січні-липні 2015 року КП "Редакція міської газети "Громадська думка" до зазначеного центу зайнятості подано 6 звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою 3-ПН з датами надходження: 31.12.2014, 02.02.2015, 03.03.2015, 08.04.2015, 02.06.2015, 03.07.2015.

Представником відповідача не надано доказів подання звіту до Комсомольського міського центру зайнятості у травні 2015 року.

Надана відповідачем копія звіту про інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН станом на 29 травня 2015 року не може вважатися належним доказом інформування служби зайнятості про створення робочих місць для інвалідів, оскільки не містять відмітки про отримання його центром зайнятості, що не заперечується представником відповідача.

Враховуючи те, що підприємство не звітував до Комсомольського міського центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів протягом 1 місяця, а тому адміністративно-господарські санкції та пеню за їх несвоєчасну сплату необхідно розраховувати виходячи з періоду, протягом якого відповідачем не було дотримано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 1 місяць, протягом якого відповідач повинен був звітувати до центру зайнятості, він повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2 546,76грн. (30561,11 сума адміністративно-господарських санкцій : 12 місяців х 1 місяць).

Виходячи з цього, розмір пені у зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого законодавством терміну, складає 19,86 грн.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" (вул. Миру,24, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 22528405) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач УДКСУ у м. Комсомольськ, р/р 31214230700006 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 2 546,76 грн. (дві тисячі п"ятсот сорок шість гривень сімдесят шість копійок) та пеню в розмірі 19,86 грн. (девятнадцять гривень вісімдесят шість копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 червня 2016 року.

СуддяФ.Ф. Соколенко