Постанова № 58181511, 17.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року Справа № 484/6348/13-а

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О. Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Військової частини А 2183, м. Первомайськ

до відповідача: Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Миколаївській області, м. Миколаїв

Суть спору: визнання дій протиправними, скасування постанови від 04.12.2013 року ВП № 39271173,

в с т а н о в и в:

Військова частина А 2183 (надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції в Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання дій протиправними, скасування постанови від 04.12.2013 року ВП № 39271173.

Позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у них.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі пункту 4 статті 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 08 серпня 2013 року було відкрито виконавче провадження № 39271173 з виконання виконавчого листа № 2-а-5284/11 року виданого Первомайським міськрайонним судом 17.07.2013 року та було зобовязано військову частину А 2183 видати речове майно ОСОБА_2.

Згідно вищезазначеної постанови позивача було зобовязано виконати вимоги постанови в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 15.08.2013 року.

10.10.2013 року військовою частиною А2183 з підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області було отримано вимогу державного виконавця від 03.10.2013 року № 02.1-24/8499, у якій зазначено, що станом на 15.08.2013 року рішення суду по справі № 2-а-5284/11 військовою частиною А2183 не виконано, та вказано виконати вимоги виконавчого листа № 2-а-5284/11 в триденний термін з дня отримано разом із зазначеними вище документами військовою частиною було отримано постанову про накладення штрафу від 03.10.2013 року ВП № 39271173, відповідно до якої за невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, накладено на військову частину А2183 штраф у розмірі 850,00 грн.

Крім того, разом із зазначеними вище документами 10.10.2013 року військовою частиною А2183 було отримано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.10.2013 року ВП № 39271173, відповідно до якої стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 1360,00 грн.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (далі-Закон №606-XIV) визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 20-1і Закону №606-XIV, п. 3.2.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 року №74/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158 (далі-Наказ МЮУ №74/5) підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:

1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;

2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.

В установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби. Про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження.

Ст. 33 Закону №606-XIV визначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання. Рішення про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання повинно бути прийнято у 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.

Тотожні вимоги містить п. 4.4.1 Наказу МЮУ №74/5, у якому зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

П. 4.4.2 Наказу МЮУ №74/5 рішення суду чи іншого органу (посадової особи) про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу й порядку виконання має бути прийнято в 10-денний строк і може бути оскаржено у встановленому порядку.

Ст. 7 Закону №606-XIV, п. 2.1.2 Наказу МЮУ №74/5 зазначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2013 року вих. № 778 військовою частиною А2183 було направлено листа ОСОБА_2, яким запропоновано йому з'явитися до військової частини А2183 в термін до 15.08.2013 року для отримання речового майна згідно рішення суду.

Тому, як до 15.08.2013 року ОСОБА_2 до військової частини не з'явився для отримання речового майна, військовою частиною було направлено листа вих.№ 782 від 15.08.2013 року до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (ОСОБА_1А.) про відстрочення терміну виконання виконавчого провадження, на що державний виконавець не звернув уваги.

Крім того, 01.04.2011 року вих. № 302 військовою частиною було направлено листа ОСОБА_2 яким запропоновано з'явитися до військової частини А2183 для отримання речового майна згідно рішення суду, далі речовою службою військової частини було виписано накладну № 403 з переліком речового майна.

10.05.2011 року ОСОБА_2 з'явився до військової частини А2183, та після того, як начальник речової служби показав накладну на отримання речового майна, він відмовився від його отримання, тому, як хотів отримати не майно, а компенсацію за речове майно.

В обов'язках командира полку не має визначення про сповіщення стягувачів на отримання речового майна. Тому як постанову про виконання рішення суду державний виконавець направляє, як боржнику так і стягувану, стягувач повинен з'явитися до військової частини в указаний термін державним виконавцем для отримання речового майна, а він не зявлявся навіть після запрошення командира частин Військова частина А2183 вважає зазначені вище дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 при виконанні постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 2-а-5284/11 протиправними з наступних підстав.

10.10.2013 року військовою частиною було подано до Миколаївського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання неправомірних дій державного виконавця.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року в задоволені позову військової частини А2183 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністратиного суду від 21.05.2015 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги військової частини А 2183 задоволено в повному обсязі.

12.12.2013 року військова частина А2183 розрахувалась повністю речовим майном з ОСОБА_2, про, що він особисто написав заяву (в присутності представника військової частини) до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області з проханням закрити виконавче провадження ВП №39271173.

Але, 11.12.2013 року військова частина отримала постанову про накладення штрафу в сумі 1 700, 00 грн., винесену 04.12.2013 року, а вже 17.12.2013 року позивачем отримано постанову відповідача про стягнення з боржника витрат в сумі 51, 06 грн. на проведення виконавчих дій від 04.12.2013 року.

Виходячи з вищезазначеного суд дійшов висновку, що головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 повинен був надати час військовій частині А 2183 для проведення відповідно до постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.10.2011 року по справі № 2-а-5284/11 р. необхідних дій.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державно влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Керуючись ст. 11, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Військової частини А 2183 задовольнити повністю.

Визнати дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 при проведені виконавчих дій по виконанню постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.10.2011 року по справі № 2-а-5248/11 протиправними.

Скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 1700, 00 грн. від 04.12.2013 року ВП № 39271173.

Скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 04.12.2013 року ВП № 39271173.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа