Постанова № 58180988, 06.06.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Житомир справа № 806/811/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токаревої М.С.,

суддів Капинос О.В., Чернової Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні йому одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.09.2015 внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 №28;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити йому, як інваліду 2 групи з 04.09.2015, внаслідок травми повязаної з виконанням обов'язку військової служби одноразову грошову допомогу в порядку та розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування позову посилається на те, що 15.09.2015 йому встановлена 2 група інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги", яка набрала чинності з 01.01.2014, він має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Позивач посилається також на те, що його право на призначення та виплату одноразової допомоги саме відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги" підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2015, яка в установленому законом порядку набрала законної сили.

На виконання вимог вказаної постанови 11.02.2016 він звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату, про призначення йому одноразової грошової допомоги, проте рішенням комісії з розгляду питань повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 №28 у її призначенні було відмовлено. Вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до статті 16 Закону та частини 2 пункту 3 Порядку № 975, одноразова допомога у разі інвалідності - гарантована державою виплата, право на яку виникає у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, з дати, яка зазначена в довідці МСЕК. За таких обставин, вважає, що необхідно зобов'язати відповідача призначити і виплатити йому належної за Законом одноразової грошової допомоги.

Позивач просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з його зайнятістю у розгляді іншої справи, яка перебуває у провадженні Житомирського апеляційного адміністративного суду. На підтвердження обставин вказаних у клопотанні було надано копію судової повістки Житомирського апеляційного адміністративного суду у праві №806/201/16.

Суд не приймає до уваги клопотання представника позивача ОСОБА_2 з наступних підстав.

Слід відмітити, що відповідач - Міністерство оборони України є юридичною особою та субєктом владних повноважень, який має можливість представляти свої інтереси не лише одним працівником, який може бути зайнятий при розгляді іншої справи.

Крім того, з наданої на підтвердження обставин вказаних у клопотанні копії судової повістки Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №806/201/16 вбачається, що вона виписана на імя ОСОБА_3, а не на імя ОСОБА_2, яким було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на наведені суд дійшов до висновку, що причини неявки представника відповідача ОСОБА_2 не є поважними, а тому, суд не вбачає підстав для його задоволення та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Міністерства оборони України.

Представник третьої особи до суд не зявився будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, щодо причин неявки суд не повідомляв.

У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Колегія суддів дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшла висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

11.02.2016 ОСОБА_1, як особа, яка має 2 групу інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату, про призначення йому одноразової грошової допомоги.

Рішенням комісії з розгляду питань повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 №28 у її призначенні було відмовлено у звязку з тим, що зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін, який визначено у п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленні причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 03.07.2012 року № 1285 встановлено, що отримана ОСОБА_1 травма ТАК, повязана з виконанням обовязків військової служби.

З наявної у матеріалах справи копії довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 10 ААБ № 239795 від 11.09.2012 вбачається, що 11.09.2012 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 з 06.09.2012 року встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок травми повязаної з виконанням обовязків військової служби.

У подальшому, 15.09.2015 Житомирською обласною медико-соціальною експерти комісією № 2 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, довічно з 04.09.2015, яка настала внаслідок травми повязаної з виконанням обовязків військової служби, що підтверджується копію довідки Житомирського обласного МСЕК № 2 серія 12 ААА № 206786 від 15.09.2015.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

При цьому, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи становить суму 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (пункт "б" частини 1 ст. 16-2 Закону).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Право на призначення та виплату одноразової допомоги саме відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги" підтверджено постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2015, яка в установленому законом порядку набрала законної сили.

Позивач вказує, що в зв'язку із встановленням йому вперше з 06.09.2012 інвалідності 3 групи, одноразову грошову допомогу не отримував. Доказів на спростування такого твердження відповідачем надано не було.

Що стосується посилання відповідача на те, що зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термін, який визначено у п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, а тому немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги, то суд вважає таке твердження безпідставним та помилковим з огляду на наступне.

Згідно п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Системний аналіз наведеної норми свідчить, що вона регулює лише порядок доплати різниці одноразової грошової допомоги у разі отримання одноразової грошової допомоги у меншому розмірі та набуття права на її отримання у більшому розмірі.

З огляду на те, що ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при встановленні йому третьої групи інвалідності не отримував, дана норма не може застосовуватись у спірному випадку щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 право на отримання якої виникло у нього з 04.09.2015 та підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та прийнятого рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачеві, з огляду на що, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що незважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили та підтвердило право ОСОБА_1, яке виникло у нього 04.09.2015, на призначення та виплату одноразової допомоги саме відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги" Міністерство оборони України ухиляється від її призначення та виплати, суд вважає за необхідне зазначити, що належним захистом порушеного права позивача буде зобов'язання Міністерства оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 2 групи з 04.09.2015, внаслідок травми повязаної з виконанням обов'язку військової служби одноразову грошову допомогу в порядку та розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Виходячи з обставин даної справи, на даній стадії, суд не вбачає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 86, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 04.09.2015 внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.04.2016 №28.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 2 групи з 04.09.2015, внаслідок травми повязаної з виконанням обов'язку військової служби одноразову грошову допомогу в порядку та розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Судді О.В.Капинос

ОСОБА_4