Постанова № 58180579, 24.05.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р. Справа № 804/1619/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 31.03.2016) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 01.12.2015 № 26641234;

- зобовязання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вчинити дії з державної реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна будинок 29 а по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську за ОСОБА_2.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 16.11.2015 ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно житловий будинок № 29а, по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську. За наслідками розгляду заяви відповідач своїм рішенням від 01.12.2015 № 26641234 відмовив у державній реєстрації права власності на вказане майно, посилаючись на чисельні розбіжності та невідповідності у поданих документах, що унеможливлює державну реєстрацію права власності. Зазначене рішення відповідача позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом, оскільки позивачем виконані всі вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надано в повному обсязі документи, які необхідні для реєстрації заявлених прав. Окрім того, позивач вказує на те, що відповідач, якщо вважав недостатнім наданий йому пакет документів, повинен був прийняти рішення про зупинення розгляду заяви та надати заявнику строк для надання необхідних документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 р. відкрито провадження у справі № 804/1619/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2016.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Кореспонденція суду повернулася з адреси відповідача, зазначеної в адміністративному позові, із відміткою відділення поштового звязку про повернення у звязку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області із заявою від 16.11.2015 № 14321157 для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок № 29а, по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську. Разом із заявою позивачем подані також свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.10.2010, акт про знесення будівель від 10.10.2013, декларація про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрована Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції в Дніпропетровській області від 02.11.2015 за № ДП 182153061411.

За результатом розгляду поданої позивачем заяви № 14321157 від 16.11.2015 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 виніс рішення від 01.12.2015 № 26641234 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Вказане рішення обґрунтоване тим, що у поданому на розгляд державного реєстратора пакеті документів, наявні суперечності та розбіжності, що виразилися в наступному.

Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.10.2010, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 домоволодіння № 29а, по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську складається з: житлового будинку літ.А-1, загальною площею 80,2 кв. м, житловою площею 62,5 кв.м, з надвірними будівлями: Б, б - літня кухня, К - вбиральня, З - гараж, И - гараж , 1-7, І, ІІ -споруди.

У той же час, згідно наданого акта про знесення будівель від 18.10.2013, складеного інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 літні кухні Б, б знесено у домоволодінні за № 42-А, по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську, проте згідно свідоцтва про право на спадщину від 21.12.2010 ОСОБА_2 успадкувала частину домоволодіння № 29 а по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську.

Також, згідно свідоцтва про право на спадщину від 21.12.2010 ОСОБА_2 успадкувала 36/100 частин домоволодіння № 29а по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську, а згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно 64/100 вказаного володіння належить ОСОБА_6. У той же час, згідно свідоцтва про право на спадщину від 10.01.1987, виданого Третьою Дніпропетровською нотаріальною конторою 41/100 домоволодіння № 29а, по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську належить ОСОБА_7, що разом перевищує цілу 100/100 частин домоволодіння.

З огляду на наявні суперечності, відповідач на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. п. 23, 28 та 15 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі-Порядок №868), рішенням від 01.12.2015 №26641234 відмовив ОСОБА_2 у державній реєстрації за нею права власності на належну їй частину домоволодіння № 29 а по вул. Чичеріна, у м. Дніпропетровську.

Позивач вважає зазначене рішення від 01.12.2015 № 26641234 протиправним, враховуючи його передчасність та посилаючись на ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно вказаної норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно - правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що позивачем були отримані всі необхідні документи, які усувають наявні розбіжності, а тому, якщо б відповідач виконав вимоги вищевказаної норми, то підстави для винесення оскарженого рішення №26641234 від 01.12.2015 були б відсутні.

З такими доводами позивача суд погодитись не може, з урахуванням такого.

Як передбачено п. 16 Порядку № 868, у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Абз. 6 вказаного пункту Порядку № 868 визначено, що заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує пяти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення або відправлення його на електронну пошту заявника.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 для усунення розбіжностей та невідповідностей у документах було отримано:

- розрахунок часток домоволодіння № 29а, по вул. Надії Алексєєнко м. Дніпропетровськ від 21.01.2016, в якому визначено частки співвласників домоволодіння: ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у співвідношенні 64/100 частки та 36/100 частки відповідно;

- акт про знесення будівель від 21.01.2016, яким підтверджується знесення літніх кухонь літ. Б. б у домоволодінні № 29а, по вул. Надії Алексєєнко, у м. Дніпропетровську;

- техічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 29а, по вул. Надії Алексєєнко, у м. Дніпропетровську за реєстровим № 26305651, виготовлений 20.01.2016 ФОП ОСОБА_8.

При дослідженні зазначених документів, з огляду на те, що згідно з розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 26.11.15 № 897-р «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська» вулицю Чичеріна перейменовано на вулицю ОСОБА_9, судом встановлено, що вищеперелічені документи дійсно в повній мірі усувають всі розбіжності, які описані у оскарженому рішенні від 01.12.2015 № 26641234 та які фактично слугували підставами для його винесення, однак підстав для скасування зазначеного рішення суд не вбачає, оскільки встановлений у п. 16 Порядку № 868 строк у 5 робочих днів з моменту отримання відповідного рішення для надання додаткових документів, позивачем не міг бути дотриманий, через те, що вищевказані документи ОСОБА_2Г, отримані майже через два місяці після прийняття відповідачем оскарженого рішення.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Наведені обставини у їх сукупності свідчать про безпідставність посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки наявні недоліки в поданих нею разом із заявою від 16.11.2015 (реєстраційний номер № 14321157) документів на момент розгляду такої заяви були підставою для відмови у державній реєстрації права власності згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність винесення відповідачем рішення від 01.12.2015 № 26641234, а тому відсутні підстави для скасування його судом.

Стосовно позовної вимоги про зобовязання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області вчинити дії з державної реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна будинок 29 а по вул. Чичеріна у м. Дніпропетровську за ОСОБА_2, суд зазначає, що вона є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 01.12.2015 № 26641234, а тому не підлягає задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1