Рішення № 58179287, 31.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2160/15 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.

Провадження № 22-ц/783/3041/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія:50

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Мікуш Ю.Р.,

суддів Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю сторін по справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та витрат на лікування дітей.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що у них з відповідачем народилося двоє дітей 2009 та 2012 років народження. Діти перебувають на її утриманні, а відповідач жодним чином не бере участі у їхньому вихованні та не утримує їх матеріально. У зв»язку з недостатністю коштів, вона як мати не може створити дітям нормальні умови для їх виховання та розвитку, що стало підставою для звернення до суду. Просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн, і індексації відповідно до закону, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму встановленого для однієї дитини.

Крім цього, зазначала, що у період з 06.11.2015 року по 13.11.2015 року перебувала з дітьми у лікарні, однак відповідач не надав жодних коштів на придбання препаратів необхідних для лікування дітей, а тому просила стягнути кошти в розмірі 1065,51 грн., які були витрачені на лікування, що підтверджується відповідними чеками.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено .

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 1500 грн. щомісяця на обох дітей, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 16.11.2015 року до досягнення дітьми повноліття.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1065,51 грн. витрат витрачених на лікування неповнолітніх дітей.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення таким, що частково не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Зазначає, що частково визнав позов та згідний оплачувати аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Зазначає, що добровільно надає позивачці кошти на утримання дітей та купує необхідні речі. Стверджує, що суд не врахував його заперечення на позов де він зазначав, що має постійне місце праці та отримує регулярний дохід, що підтверджується довідкою про заробітну плату, яка наявна в матеріалах справи. Враховуючи дані обставини, суд помилково застосував до даних правовідносин ст.184 СК України, якою передбачено стягнення алментів у твердій грошовій сумі. Крім того, зазначає, що на його утриманні перебуває хвора мати, він особисто хворіє, що стверджується довідкою, має скрутне матеріальне становище, а тому не може оплачувати аліменти в розмірі 1500 грн. Також вважає, що суд безпідставно стягнув з нього всю суму, яку позивачка витратила на лікування дітей, та не врахував, що такі витрати мають нести обоє батьків, а відтак рішення в цій частині підлягає до скасування. Просить рішення суду змінити та стягнути з нього аліменти в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред»явлення позову і до повноліття дітей, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. В решті позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення позивачки на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Матеріалами справи та судом встановлено, що шлюб між сторонами у справі був укладений 14 жовтня 2007 року та розірваний згідно з рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 25 січня 2016 року (а.с.25).

Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_5 ,10.05.2012року народження. (а.с.5,6).

Сторони проживають окремо, діти знаходяться на утриманні матері, що не заперечується відповідачем.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, суд виходив з того, що відповідач офіційно не працює, має мінливий та нерегулярний заробіток. Крім цього, з відповідача стягнуто суму, яку позивач витратила на лікування дітей в повному розмірі.

З таким висновком суду, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має постійне місце праці, а саме працює слюсарем ремонтником у МКП «Львіводоканал» та має регулярний дохід у формі заробітної плати (а.с.18), а відтак суд дійшов помилкового висновку про мінливість та нерегулярність заробітку відповідача та стягнув аліменти у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим , ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу(ст.182 СК України).

Враховуючи вимоги наведеної статті, колегія суддів враховує, що у відповідача наявний ряд захворювань, однак останній не представив жодних належних та допустимих доказів про розмір витрат понесених на лікування, а тому колегія суддів вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/3 частки його доходу.

Щодо доводів відповідача про наявність на його утриманні непрацездатної матері, такі не приймаються до уваги, так як доказів про її утримання не представлено, а сам факт її непрацездатності та хворобливий стан не свідчить, що саме відповідач несе витрати на її утримання.

З приводу задоволення судом позовних вимог в частині стягнення витрат на лікування дітей, колегія суддів погоджується з висновком суду про їх підставність, однак не погоджується з розміром витрат, які стягнуті з відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Виходячи з того, що обов»язок по утриманню дітей лежить на обох батьках, колегія суддів вважає, що рішення необхідно змінити та стягнути з відповідача половину понесених витрат на лікування дітей.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд неповно з»ясував обставини справи, не врахував заперечення відповідача, який зазначив, що має постійне місце праці та регулярний дохід, а також не врахував, що обов»язок по утриманню дітей лежить на обох батьках, що свідчить про порушення судом норм матеріального права, яке дає підстави для зміни рішення у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України,- колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 10 березня 2016 року змінити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого слюсарем-ремонтником МКП «Львівводоканал» аліменти на користь ОСОБА_3 на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 16.11.2015р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 532,75 грн. витрат на лікування дітей.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р. Мікуш

Судді А. В. Ніткевич

ОСОБА_6