Рішення № 58178411, 31.05.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10368/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.

при секретарі Станкевич Р.В.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Дельтабанк», третьої особи ОСОБА_4, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельтабанк» ОСОБА_5, про стягнення банківського вкладу, -

в с т а н о в и в

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_3 право вкладника за договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) укладеного 12.05.2014 року AT «Дельта Банк» на частину вкладу в сумі 7 500,00 доларів США та відсотків та стягнути з AT «Дельта Банк» на користь вкладника ОСОБА_3 частину вкладу за договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) укладеного 12.05.2014 року AT «Дельта Банк» в сумі 7 500,00 доларів США та відсотків. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що AT «Дельта Банк» не повертає позивачці частину вкладу та нараховані відсотки за Договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) від 12.05.2014 року (надалі-Договір вкладу) в сумі 7 500,00 доларів США та відсотків за вкладом в сумі 700,00 доларів США. укладеного між ОСОБА_4 та AT «Дельта Банк» та згодом відступленого 05.01.2015 року на підставі Договору купівлі- продажу( відступлення) права вимоги за Договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) від 12.05.2014 року ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 частини вкладу та нараховані відсотки за Договором вкладу в сумі 7 500,00 доларів США та відсотків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. У наданому суду відзиві на позовну заяву, зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_3, оскільки зазначені в позовній заяві вимоги є некоректними, необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам матеріального права. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 12 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) «Найкраща пропозиція оn-Ііnе» у доларах США. Відповідно до Договору №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) «Найкраща пропозиція on-line» у доларах США від 12.11.2014 року ОСОБА_4 розмістив у Банку вклад в сумі 14 700,00 доларів США по 11 травня 2015 року включно. Процентна ставка на суму вкладу становила 5,5 процентів річних на депозитному рахунку № 26303112625229.

Згідно статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Львівське відділення №1 AT «Дельта Банк» - не є юридичною особою, є структурною одиницею AT «Дельта Банк». Львівське відділення № 1 є безбалансовим відділенням AT «Дельта Банк», якому присвоєний лише внутрішньобанківський реєстраційний код.

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК ( 1618-15 ). У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Позивач посилається на Договір №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) від 12.05.2014 року, однак не долучив його в якості доказу так і жодного додатку на які посилається позивач у позовній заяві до матеріалів справи.

Згідно виписок по поточному рахунку № 26206703154819 (валютний у доларах США) за період з 05.05.2014 року по 04.03.2015 року та довідки про наявність рахунків в AT «Дельта Банк» від 29.09.2015 року наявним стільки Договір №10007009125230 від 12.11.2014 року.

Позивач вказує на наявність укладеного «05» січня 2015 року між нею та ОСОБА_4 Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) від 12 травня 2014 року, відповідно до якого Вкладник продав Новому кредитору - ОСОБА_3 права вимоги за вказаним договором вкладу на частину суми 7 500,00 доларів США.

Підстави заміни кредитора у зобов'язанні встановлені ст. 512 ЦК України, згідно з якою кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом; кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Правовідносини між вкладником та Банком регулювались не лише Договором банківського вкладу, а й Правилами, відповідно до яких Вкладник має отримати згоду Банку на відчуження іншій особі свого права вимоги за депозитним договором.

AT «Дельта Банк» не надавав письмової згоди ОСОБА_4 для на відчуження права вимоги частки суми вкладу за Договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) від 12 листопада 2014 року для ОСОБА_3

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у акціонерному товаристві «Дельта Банк». Згідно з даним рішенням тимчасову адміністрацію в AT «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.

ОСОБА_6 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк», яким тимчасову адміністрацію в AT "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015р. включно.

Національний банк України 02 жовтня 2015 року своєю ПОСТАНОВОЮ № 664 ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта банк".

Відповідно до п. І ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис.грн.

Пунктом 1 ч. 6, ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що виплати по вкладах строк яких закінчився на момент запровадження тимчасової адміністрації в банку здійснюються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в національній валюті, вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом валют встановленим НБУ на день початку процедури виведення банку з ринку. Отже, після запровадження тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» зобовязання за Депозитним договором були переведені із долара США в гривню.

ОСОБА_4 був включений до списку виплат, що здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та отримав 06.07.2015 року та 29.07.2015 року власні кошти в сумі 200 000,00 грн. по зобовязанням AT «Дельта Банк» в межах гарантованої суми вкладу.

Єдиним клієнтом за Договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) «Найкраща пропозиція on-line» у доларах США від 12.11.2014 року є ОСОБА_4

З приводу сум коштів які не увійшли в суму виплат- слід зазначити, що ці кошти є кредиторськими вимогами ОСОБА_4 до АТ «Дельта Банк», ОСОБА_4 є кредитором банку, отже щодо нього застосовуються правовідносини приписів ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В пітвердження цього є заява ОСОБА_4 про кредиторські вимоги від 30.10.2015 р.

Згідно із ч. 2 ст. 58 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-111 Про банки і банківську діяльність банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що у процесі ліквідаційної процедури визначається заборгованість кожному кредитору банку та встановлюється черговість задоволення вимог кредиторів: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за судординованим боргом.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Таким чином, задоволення вимог кредиторів здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, під час ліквідації банку не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Відповідно до законодавства України введення тимчасової адміністрації та відкриття ліквідаційної процедури стосовно AT «Дельта Банк», це заходи наслідком яких є спеціальний порядок повернення коштів вкладників, якими відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону є: фізичні особи (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Іншого механізму поверненнч коштів вкладників законодавством України не передбачено.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, як зазначено у ст. 1060 ЦК України, укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Постановою правління Національного банку України у березні місяці AT «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону України ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон с пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. При цьому, законом передбачена можливість передачі права вимоги кредитора в рамках цивільно-правових договорів, а також використання майнових прав як забезпечення виконання зобов'язань. Відповідно до приписів ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» не давало згоди на заміну Кредитора по Договору депозиту.

Згідно з ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України наслідком неповідомлення боржника про проведену заміну кредитора у зобовязанні є лише те, що боржник може виконати свої зобовязання первісному кредитору і таке виконання буде вважатися належним.

Відповідно до п.2.6 Договору банківського вкладу всі відносини сторін, що виникають за цим Договором і не врегульовані ним, регулюються відповідно до Правил та чинного законодавства України. Під Правилами Сторони Договору банківського вкладу в п.1.1 цього Договору визначили - Правила банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», що затверджені ОСОБА_6 Директорів Банку та оприлюднюються шляхом їх розміщення на інформаційних стендах Банку та на офіційному сайті Банку за адресою: www.deltabank.com.ua.

Так, згідно з п.2.12.19 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», затверджених рішенням ОСОБА_6 Директорів AT «Дельта Банк» протокол № 14 від 20 березня 2013 року зі змінами та доповненнями, затвердженими рішенням ОСОБА_6 Директорів AT «Дельта Банк» протокол № 30 від 07 травня 2014 року (надалі - Правила): Клієнт (Вкладник) не може здійснювати відступлення третім особам права вимоги за Договором банківського вкладу без згоди банка.

Дії позивачки та третьої особи на стороні позивачки щодо укладення Договору купівлі- продажу( відступлення) права вимоги від 05.01.2015року за Договором №10007009125230 банківського вкладу (депозиту) від 12.05.2014 року, зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках ОСОБА_4 - ініціатора укладення договору уступки існував ризик щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації AT «Дельта Банк» та реалізації його майна.

Статтею 57 ЦПК України закріплено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, приходжу до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст.16, 1046, 1047, 1049, 1218, 1219, 1268, 1282 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 33, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Лялюк Є.Д.