Ухвала суду № 58175120, 07.06.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13771/15-ц Провадження № 22-ц/772/1863/2016Головуючий в суді першої інстанції Волошин С. В.Категорія 5Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів Вавшка В.С., Іващука В.А.

при секретарі: Маркевич Я.С.

з участю: відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання спадкоємцем, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права на частку в спільному сумісному майні,

ВСТАНОВИЛА:

15.06.2015 року до суду з позовом звернувся ОСОБА_4, у якому просив встановити юридичний факт спільного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та перебування у фактичних шлюбних відносинах його та ОСОБА_5 в період з вересня 2009 року по і день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати його спадкоємцем 4-ї черги. Встановити факт істотного поліпшення майна за рахунок та участі ОСОБА_4, та визнати житлову квартиру АДРЕСА_1 спільним сумісним майном його та ОСОБА_5 в рівних ідеальних частках. Визнати за позивачем право власності на ? ідеальної частки даної квартири та виключити її із спадкової маси. Визнати його спадкоємцем тієї ж черги, що і ОСОБА_2, як такого, що протягом тривалого часу опікувався та матеріально забезпечував спадкодавця.

Ухвалою суду від 10.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання його спадкоємцем тієї ж черги, що і ОСОБА_2, як такого що протягом тривалого часу опікувався і матеріально забезпечував спадкодавця залишено без розгляду. / а.с128/

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2016 року позовні вимоги задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім»єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу в період з вересня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 Решту позовних вимог залишено без задоволення. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення міського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення факту істотного поліпшення майна за його рахунок та за його участі, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права на частку в спільному сумісному майні, посилаючись на неповноту з»ясування судом обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення його вимог; рішення суду в частині встановлення факту проживання однією сім»єю залишити без змін.

В судове засідання апелянта не з»явився вдруге, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 від 07.06.2016 року про відкладення розгляду справи колегія суддів ухвалила відмовити з підстав повторної неявки апелянта, його представника та з урахуванням вимог ст. 305 ЦПК України .

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції на підставі показів свідків, допитаних у судовому засіданні, пояснень сторін, акту від 10.02.2015 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_1, постанови про закриття кримінального провадження від 10.03.2015 року встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у період з вересня 2009 по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім»єю у квартирі АДРЕСА_2, яка на праві власності належала ОСОБА_5, про що свідчить договір купівлі-продажу від 26.04.2002 року. (а.с. 18).

Враховуючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно проживали однією сім»єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини, в силу приписів ст. 1264 ЦК України суд прийшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання позивача спадкоємцем четвертої черги.

В цій частині рішення суду оскаржено не було.

Крім того, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. (а.с. 10,13).

Після її смерті відкрилась спадщина на вищезазначену квартиру. З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись 26.11.2014 року її тітка ОСОБА_2 та 19.03.2015 року особа, з якою покійна проживала однією сім»єю ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про встановлення факту істотного поліпшення майна за рахунок та участі ОСОБА_4 та визнання квартири АДРЕСА_3 спільним сумісним майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних ідеальних частках; визнати право власності за позивачем на ? ідеальну частку даної квартири, з виключенням її із спадкової маси, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено як той факт, що позивачем були понесені якісь затрати, виконані роботи по облаштуванню квартири, так і факт, що у наслідок проведеного у квартирі ремонту вона істотно збільшилась у своїй вартості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє посилання апелянта з огляду на наступне.

Статтею 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підтвердження понесених на ремонт квартири затрат позивачем, як доказ був наданий лише кредитний договір, укладений 14.11.2013 року ОСОБА_4 з ПАТ « ВТБ Банк», відповідно до якого позивач отримав у банку кредит в розмірі 30 000 грн на споживчі потреби в інтересах сім»ї, якому у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України судом була надана вірна оцінка щодо його неналежності, оскільки інформації про те, що ці кошти були витрачені саме на ремонт у спірній квартирі даний доказ не містить.

Таким що не відповідає дійсності, колегія суддів вважає твердження апелянта про те, що судом було відмовлено йому у призначенні повторного разу судової будівельно-технічної експертизи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що призначена за клопотанням позивача 08.12.2015 року судова будівельно-технічна експертиза не була проведена у зв'язку з її не оплатою позивачем, після чого ні позивач, ні його представник у судові засідання не з»являлись, клопотання про повторне призначення експертизи не заявлялось, позивачем було направлено на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність./ а.с. 154-155, 160, 169/

Колегія суддів відхиляє заперечення апелянта про те, що суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з»ясуванню обставин справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, технічного запису судового засідання саме судом було роз'яснено особам, що брали участь у справі, крім інших прав і обов'язків, так і право заявити клопотання на проведення експертизи, яким позивач і скористався, і яке судом було задоволено.

Та обставина, що позивач не мав коштів на оплату експертизи не може свідчити про те, що суд не вжив всіх заходів для реалізації його права на подання доказів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановивши ухвалу з додержанням вимог закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання спадкоємцем, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права на частку в спільному сумісному майні залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

/підписи/

Згідно з оригіналом: