Ухвала суду № 58173945, 26.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №636/1719/15-к Головуючий 1 інстанції Дьоміна О.П.

Провадження № 11кп/790/918/16 Доповідач: Савенко М.Є.

Категорія: ч.3 ст.286 КК України

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Савенка М.Є.,

суддів - Гришина П.В., Шляхова М.І.,

при секретарі - Корецькій М.І.,

за участю прокурора - Крестьянінової І.А.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 29.10.2015р. відносно ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_2, 15.07.1984р.н., м. Чугуєва Харківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, не працюючий, мешкає за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Ватутіна, 11, раніше судимий:

- 08.04.2003р. Чугуївським міським судом за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком - 1 рік;

- 09.02.2004р. Чугуївським міським судом за ст.185 ч.2 та ч.3, ст.186 ч.2, ст.187 ч.2, ст.188 ч.2, ст.289 ч.3 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 15.10.2008р. Чугуївським міським судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.289, ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі,

засуджений за ч.2 ст.289 КК України до 6(шести) років позбавлення волі без конфіскації.

Поряд з цим, вирішені питання з речовими доказами та процесуальними витратами в порядку ст.ст.100, 124 КПК України та розвязаний цивільний позов потерпілого.

Згідно вироку, ОСОБА_2 в ніч з 23 на 24 серпня 2014 року, точного часу в ході досудового та судового слідства не встановлено, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, керуючись корисливим мотивом наживи, з метою власного збагачення, наперед знаючи про те, що за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Робоча, 5, знаходиться мопед марки «ZN150T-9 150 куб.» чорного кольору, вартістю 5847грн. 27коп., який належить ОСОБА_3, проник на територію вказаного домоволодіння, яке огороджено парканом з вхідними воротами, та переконавшись, що його злочинні дії є непомітними для сторонніх осіб, діючи умисно, повторно, вилучив вказаний транспортний засіб шляхом зняття з підставки та встановив контроль над ним. Після чого, протиправно, всупереч волі власника, за допомогою штовхання фізичною силою, шляхом кочення коліс, викотив вказаний транспортний засіб з території домоволодіння. У звязку з тим, що ключів від замку запалювання транспортного засобу, мопеду марки «ZN150T-9 150 куб.», ОСОБА_2 не мав, то він реалізуючи свій злочинний умисел зірвав вказаний замок та шляхом зєднання електронних дротів запалювання завів транспортний засіб та поїхав на ньому до свого місця проживання, за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, пров. Ватутіна, 11, де розпорядився їм на власний розсуд. Тим самим, спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на суму 5847грн. 27коп.

Обвинувачений у поданій апеляції просить вирок суду скасувати, а провадження закрити відповідно закрити із-за відсутності доказів. Так, цей апелянт вказує на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, а також посилається на неповноту судового розгляду.

Вислухав доповідь головуючого, заслухавши сторону захисту в підтримку поданої апеляції при якій обвинувачений просив призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, зясувавши позицію прокурора, який вважав рішення районного суду правомірним, дослідивши доводи і перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як вбачається з вироку суду (т.3 а.с.24-26) не дивлячись на невизнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.289 КК України, його вина за встановленими обставинами підтверджується наступними дослідженими у суді першої інстанції доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 в суді дав показання проте, що він 24.08.2014р. вранці побачив, що відсутній у дворі мопед і повідомив міліцію. Потім чув від людей з міста, що обвинувачений разом з ОСОБА_4 каталися на викраденому перекрашеному мопеді, після чого продали. На думку потерпілого, його мопедом незаконно заволодів саме обвинувачений, оскільки він є чоловіком його доньки, неодноразово бував у потерпілого дома, знав як відкрити ворота та де взяти ключі, ворота відкривалися лише з внутрішньої сторони, ключі були заховані і про місце схову знали лише родичі та обвинувачений, як чоловік його доньки, наступного дня потерпілий бачив, що ворота були відкриті саме ключами. Окрім того обвинуваченого знав пес, який охороняв подвіря та в ніч коли пропав мопед не лаяв. В теперішній час мопед повернуто, але він не придатний для експлуатації, оскільки потребує ремонту.

Мати обвинуваченого ОСОБА_5 допитана в суді в якості свідка показала, що обвинувачений в ніч, коли у потерпілого пропав мопед дома не ночував.

Сестра обвинуваченого ОСОБА_6 суду дала такі покази згідно яких обвинувачений посварився з дружиною та мешкав у своїх батьків. В ніч з 23 на 24 серпня 2014 року, ОСОБА_2 дома не ночував.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що знає обвинуваченого вже протягом тривалого часу, вони товаришували. За декілька днів до зникнення мопеда, свідок цікавився у обвинуваченого, чи не продає хтось мопед. 24.08.2014р. йому зателефонував ОСОБА_2, запропонував продати мопед, пізніше приїхав на ньому до свідка додому. Свідок знайшов покупця, потім зустрівся з ОСОБА_2 на ж/д станції та разом поїхали до с. Введенка, де зустрілися з ОСОБА_7, який зателефонував покупцю та свідок поїхав до с. Єсхар, через деякий час вони повернулися разом з покупцем, який оглянув транспортний засіб та купив його за 2000грн. Обвинувачений в цей час знаходився в с. Введенка. Частину грошей свідок віддав обвинуваченому, іншу зайняв для того, щоб викупити ноутбук. Також свідок додав, що 23.08.2014р., спочатку був дома, а потім поїхав до м. Харкова святкувати і повернувся наступного дня.

ОСОБА_7 в судовому засіданні дав свідчення, що наприкінці літа 2014 року, точніше він не памятає, йому зателефонував ОСОБА_4 та запропонував придбати мопед. Свідок звязався по телефону з Горбуновим, потім звязалися з ОСОБА_8 і останній попросив приїхати за ним. Свідок та Горбунов приїхали до с. Єсхар, забрали ОСОБА_8 та потім поїхали до с. Введенка, при цьому в с. Покровка у них зламалася машина. Свідок зателефонував ОСОБА_4 і той на мопеді приїхав до с. Покровка, після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_8 здійснили угоду купівлі-продажу мопеда, ОСОБА_4 забрав гроші та пішов на маршрутне таксі. Свідка та Горбунова відбуксували на зламаній машині до с. Введенка, там свідка чекав ОСОБА_2, який цікавався продажею мопеду та тим, куди дівся ОСОБА_4 Після чого свідок показав ОСОБА_2 дорогу на електричку, це відбувалося приблизно о 21год 30хв. вечора.

З показань свідка ОСОБА_8, даних суду випливає, що його тітка попросила купити мопед племіннику. Приблизно через тиждень йому зателефонували та запропонували в с. Єсхар купити скутер, після чого приїхали за свідком на машині, яка потім зламалася в с. Покровка. Через деякий час підїхали обвинувачений з якимось хлопцем на скутері і показали його. ОСОБА_2 пояснив, що це його мопед, запевнив, що не крадений, але зі зламаним замком запалювання. ОСОБА_8 оглянув транспортний засіб та купив його за 2000грн.

Наведені вище докази узгоджуються як між собою, так і з іншими вказаними у вироку доказами, що повністю спростовує апеляційні доводи обвинуваченого, оскільки без сумніву вказують на винуватість ОСОБА_2 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, що вірно кваліфіковане судом за ч.2 ст. 289 КК України.

Отже, колегією суддів встановлено, що відхилені клопотання обвинуваченого про допит певних осіб не може мати істотного значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення з урахуванням кількості узгоджених між собою доказів наведених у вироку суду.

Звідси, колегія суддів вважає, що відсутня неповнота судового розгляду, а висновки суду повністю підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Таким чином, оскільки спростовані апеляційні доводи обвинуваченого то колегія суддів вважає необхідним апеляцію обвинуваченого залишити без задоволення, вирок суду без змін.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 29.10.2015р. відносно ОСОБА_2 без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього увязнення з 09.04.2015р по 29.07.2015р. та з 29.10.2015р. по 26.05.2016р. з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду Харківської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий

Судді