Вирок № 58172873, 08.06.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1131/16-к

Номер провадження 1-кп/623/127/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

прокурора Красиля І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 12015220320001947 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, вдівця, не працюючого, раніше не судимого зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ІНПП НОМЕР_1

у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

28 липня 2015 року ОСОБА_1, о 10 годині 45 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем FIAT DUCATO, реєстраційний номер НОМЕР_2, в районі 174 км + 400 м автодороги Р-79 «Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-КПП «Піски», рухаючись зі сторони м. Ізюм в напрямку КПП «Піски», не вибрав безпечну швидкість руху, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого не впорався з керуванням та допустив перекидання автомобіля FIAT DUCATO.

Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією та наслідками, що виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем FIAT DUCATO, грубо порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого не впорався з керуванням та допустив перекидання автомобіля FIAT DUCATO, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного неускладненого перелому і тіла 1 поперекового хребця, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №273-ИЗ/15 від 01.08.2015, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Прокурор, в інтересах держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, затрачених на лікування в Ізюмській ЦМЛ потерпілої на суму 1294 грн. 98 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення та пояснив, що до нього в гості приїхала його племінниця ОСОБА_3 28.07.2015 року він разом зі своїм сином та донькою потерпілої поїхали відпочивати на річку. Він керував автомобілем зі швидкістю близько 85 км/год. На дорозі було багато ям, він маневрував, але швидкість не знижував. Раптом він підхопив обочину та автомобіль перекинувся, після чого він сказав сину викликати швидку, а сам почав допомагати ОСОБА_3 вилізти з авто. В той день спиртних напоїв не вживав.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, зазначених у обвинувальному акті, не оспорював їх та підтвердив в судовому засіданні, у вчиненому щиро розкаявся, а також, те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд в силу ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Також обвинуваченому було роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України судом враховується поведінка після вчинення злочину, а саме те, що ОСОБА_1 відразу після скоєння злочину вжив заходів по виклику лікаря швидкої медичної допомоги та залишився на місці пригоди чекати співробітників міліції.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_3

Скоєний злочин відповідно до ст.12 КК України злочином середньої тяжкості.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_1 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, вдівець, має на утриманні 82 річну мати, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, про що свідчать копії: паспорта громадянина України, довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлені.

В судовому засідання прокурор та обвинувачений просили суд обрати обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним застосувати покарання обвинуваченому в межах санкції Закону.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії злочину середньої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства.

Відповідно до ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради, обґрунтовані тим, що потерпіла ОСОБА_3, відповідно до довідок перебувала на стаціонарному на стаціонарному лікуванні з 28.07.2015 року по 31.07.2015 року. На лікування якої заклад охорони здоров'я витратив держані кошти в розмірі 1294 грн. 98 коп., а тому суд вважає, що поданий позов необхідно задовольнити.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись 50, 65-67, 75, 76, ч.1 ст.286 КК України, ст. ст. 2, 94, 351, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися до для реєстрації в кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов Ізюмської місцевої прокуратури - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради 1294грн. 98 коп.(банк ГУДКСУ в Харківській області р/р 31551360148516, МФО 851011, код ЄРДПОУ 02003304).

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення авто технічної експертизи в розмірі 736 грн. 56 коп. та витрати за проведення експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 1055 грн. 52 коп. ( р/р 31419544700005, МФО 851011, код 37999680 у Комінтернівському районі м. Харкова).

Речовий доказ: автомобіль FIAT DUCATO, реєстраційний номер НОМЕР_2 повернутий власнику під розписку - вважати повернутим.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Гуренко М.О.