у.н. 415/2012/16-к
н.п. 1-кп/415/341/16
ВИРОК
Іменем України
"19" травня 2016 р. м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Старікової М.М.,
за участю: секретаря Зайченко І.А.
прокурора Фесенко О.В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201613000000063 від 09.04.2016 року у відношенні
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, інвалідом не являється, раніше не судимого, працюючого поліцейським в батальйоні патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, на посаді поліцейського, маючого спеціальне звання «капрал поліції», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В період січня-лютого 2016 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, на території проведення антитерористичної операції у місті Щастя Луганської області, під час спільного патрулювання поліцейських з військовослужбовцями Збройних Сил України, ОСОБА_2, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, маючи умисел на незаконне придбання, носіння і зберігання бойових припасів та вибухових речовин, придбав у невстановлених слідством військовослужбовців 92 окремої механізованої бригади Збройних Сил України патрони калібром 5,45х39мм у кількості 448 штук та калібром 7,62х39мм у кількості 4 штуки, одну бойову гранату Ф-1, три бойові гранати РГД-5, які переніс та вивіз з міста Щастя до міста Лисичанська, де зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу.
09 квітня 2016 року приблизно о 18 годині ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем проживання в АДРЕСА_1, де незаконно зберігалися боєприпаси і вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне носіння бойових припасів і бойових пристроїв, взяв один корпус бойової гранати РГД-5 та один підривач УЗРГМ-2 для ручних гранат, які поклав до кишені своїх джинсів та пішов на зустріч до своєї знайомої ОСОБА_3
Зустрівши ОСОБА_3 та придбавши пляшку горілки і напій, приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийшли на правий беріг ріки Сіверський Донець до так званого пляжу «Собачівка», що розташований на відстані 100 метрів від відмітки № 49-84 на ділянці залізничної дороги між станціями «Лсичанськ» і «Насвітевич», що пролягає вздовж узбережжя ріки, де ОСОБА_2 продовжив вживати спиртні напої.
Приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, чекаючи ОСОБА_3, яка відійшла від нього в туалет, дістав в кишені корпус бойової гранати РГД-5 та підривач УЗРГМ-2, з'єднав їх між собою, що в сукупності утворює боєприпас - ручну осколкову гранату - РГД-5 та почав з нею гратись, вставляючи та виймаючи кільце з чекою з підривача гранати, в процесі чого необережність вронив гранату із витягнутою чекою, яка впала і вибухнула біля його ніг.
Внаслідок вибуху гранати РГД-5 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: міно-вибухової травми, множинних сліпих осколкових поранень грудної клітини, тазу, верхніх та нижніх кінцівок з наявністю чужорідних тіл, вогнепального перелому зовнішнього намищелка лівої плечової кістки зі зміщенням, осколкове поранення проміжності та мошонки, травматичний шок 1 ступеню.
10 квітня 2016 року під час огляду місця події у квартирі АДРЕСА_1 мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 добровільно видала слідчому прокуратури боєві припаси, вибухові пристрої, які вона, дізнавшись про підрив на гранаті сина, незадовго до прибуття працівників поліції та слідчого винесла з квартири та поклала у стіл на сходовому майданчику біля квартири АДРЕСА_1, де за її участі виявлено та вилучено: один корпус бойової гранати Ф-1, два корпуси бойової гранати РГД-5, три підривачі УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1, РГ-42, патрони калібру 5,45х39 мм, в кількості 448 штук, патрони калібру 7,62х39 мм в кількості 4 штуки, один предмет зовні схожий на патрон калібру 7,62х39 мм, один 30 мм реактивний сигнальний освітлюваний патрон, один 40 мм реактивний освітлюваний патрон.
Відповідно до висновку експерта № 19/113/6-3/140е від 28.04.2016 року встановлено:
-448 (чотириста сорок вісім) предметів схожих на патрони калібру 5,45х39 мм. є бойовими припасами - 5,45х39 мм. є проміжними патронами зразка 1974 року;
-4 (чотири) предмети зовні схожі на патрони калібру 7,62х39 мм. є бойовими припасами 7,62х39 мм. проміжними патронами зразка 1943 року;
-1 (один) предмет зовні схожий на патрон калібром 7,62х39 мм. є частинами бойового припасу з'єднаними між собою, з відсутнім пороховим зарядом і не придатний до стрільби;
-448 (чотириста сорок вісім) предметів зовні схожих на патрони калібру 5,45х39 мм. призначені для стрільби з наступної бойової зброї вітчизняного виробництва: автомати АК-74; АКС-74; АКС-74У; ручного кулемета РПК-74;
-4 (чотири) предмети зовні схожі на патрони калібру 7,62х39 мм. є бойовими припасами 7,62х39 мм. призначені для стрільби з наступної бойової військової стрілецької зброї вітчизняного виробництва: автомати - АК; АКМ; АКМС; ручні кулемети - РПК; РПКС та їх модифікації; СКС, а також за своїми розмірно-конструктивними характеристиками придатні для проведення пострілів як патрони-замінники у наступній нарізній мисливської зброї: ВУЛКАН-С; АКМС-МФ; ТАЙГА-МК; ОП СКС; карабіни «Сайга», «Архар» та ін.
Відповідно до висновку експерта № 19/113/10/14е від 27.04.2016 року встановлено: представлені на експертизу предмети є:
-корпусом бойової гранати Ф-1, що містить заряд бризантної вибухової речовини - тротил, масою 50-56 грам; двома корпусами бойової ручної гранати РГД-5, що містять заряд бризантної речовини - тротил, масою 110-115 грам кожний; трьома підривачами типу УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1, РГ-42, що містять заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами та ТЕН або гексоген, масою 1 грам кожний;
-30 мм та 40 мм реактивними сигнальним патронами, які містять комбіновану піротехнічну, заряду вибухової речовини не містять, до боєприпасів або вибухових пристроїв не відносяться.
В сукупності корпус гранати Ф-1 з підривачем УЗРГМ-2 будуть являтися боєприпасом - ручною осколковою гранатою Ф-1.
В сукупності корпус гранати РГД-5 з підривачем УЗРГМ-2 будуть являтися боєприпасом - ручною осколковою гранатою РГД-5.
Граната Ф-1 та дві гранати РГД-5 до вибуху придатні.
Предмети, знайдені на місці події 10.04.2016 року на правому березі ріки Сіверський Донець біля воронки від місця вибуху є кільцем з чекою до підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та частиною скоби (важеля) до підривача типу УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1, ГР-42. Підривач УЗРГМ (УЗРГМ-2) відноситься до категорії вибухових пристроїв.
Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
29 квітня 2016 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 4201613000000063 від 09.04.2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Луганської області радником юстиції Лагуновим Д.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, у присутності захисника ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості.
Згідно змісту угоди підозрюваний ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України у зв'язку з наявністю обставин, що пом'якшують покарання підозрюваного ОСОБА_2, а саме визнанням вини, щирим каяттям, з позбавленням на підставі ст.54 КК України спеціального звання «капрал поліції».
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. Крім того зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Прокурор Фесенко О.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_1 також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначені угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного ОСОБА_2 про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоди про визнання винуватості з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч.1 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угод про визнання винуватості між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Луганської області радником юстиції Лагуновим Д.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.
Умови даної угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначені в межах, передбачених санкцією ст.263 ч.1 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та відсутністю обставин, що його обтяжують. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам діючого законодавства.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а стороною обвинувачення клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу не надходило, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/248-е від 25.04.2016 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 879 грн. 60 коп., вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/14-е від 27.04.2016 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 870 грн. 96 коп., балістичної експертизи № 19/113/6-3/140-е від 28.04.2016 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 661 грн. 55 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
-патрони калібром 5,45х39 мм у кількості 448 штук (після проведення експертизи залишилось 408 патронів, 40 гільз);
-патрони калібром 7,62х39 мм. у кількості 4 штуки (після проведення експертизи залишилось 4 гільзи);
-один корпус бойової гранати Ф-1 (підірвана під час проведення експертизи, залишились осколки);
-два корпуси бойової гранати РГД - 5 (підірвані під час проведення експертизи, залишились осколки);
- три підривача УЗРГМ-2 до ручним бойових гранат (підірвані під час проведення експертизи, залишились три ричаги та три кільця зі скобами, кільце з чекою до підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та частину скоби (важеля) до підривача);
-два реактивних освітлювальних патрони 30мм та 40мм, які знаходяться на зберіганні у Лисичанському відділі поліції ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.
-одяг ОСОБА_2 зі слідами пошкоджень від вибуху гранати (кросівки, джинси, светр, кофта, шкарпетки), 4 фрагменти зеленого кольору пластин, кільце з мідного дроту, які згідно розписки зберігаються у ОСОБА_2 - підлягають поверненню ОСОБА_2
Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Луганської області радником юстиції Лагуновим Дмитром Миколайовичем та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201613000000063 від 09.04.2016 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням на підставі ст.54 КК України спеціального звання «капрал поліції».
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
-не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:
-дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/248-е від 25.04.2016 року в сумі 879 (вісімсот сімдесят дев'ять )
-грн. 60 коп;
-вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/14-е від 27.04.2016 року в сумі 870 (вісімсот сімдесят) грн. 96 коп;
-балістичної експертизи № 19/113/6-3/140-е від 28.04.2016 року в сумі 661 грн. 55 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).
Речові докази по справі:
-патрони калібром 5,45х39 мм у кількості 448 штук (після проведення експертизи залишилось 408 патронів, 40 гільз);
-патрони калібром 7,62х39 мм. у кількості 4 штуки (після проведення експертизи залишилось 4 гільзи);
-один корпус бойової гранати Ф-1 (підірвана під час проведення експертизи, залишились осколки);
-два корпуси бойової гранати РГД - 5 (підірвані під час проведення експертизи, залишились осколки);
-три підривача УЗРГМ-2 до ручним бойових гранат (підірвані під час проведення експертизи, залишились три ричаги та три кільця зі скобами, кільце з чекою до підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та частину скоби (важеля) до підривача);
-два реактивних освітлювальних патрони 30мм та 40мм, які знаходяться на зберіганні у Лисичанському відділі поліції ВП ГУНП в Луганській області - знищити.
-одяг ОСОБА_2 зі слідами пошкоджень від вибуху гранати (кросівки, джинси, светр, кофта, шкарпетки), 4 фрагменти зеленого кольору пластин, кільце з мідного дроту, які згідно розписки зберігаються у ОСОБА_2 -поверненути ОСОБА_2
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: М.М. Старікова
Судове рішення № 58172275, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 19.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/2012/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: