Постанова № 58172266, 12.05.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/1742/16-п

провадження № 3/415/369/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2016 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від взводу ДПС роти ДПС підпорядкованої ГУНП у Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

22 лютого 2016 року о 02 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, автомобілем марки «DAEWOO LEGANZA», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на автошляху Привілля-Новодружеськ, біля перехрестя вулиці Некрасова, після скоєння ДТП зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.2.10 а Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України визнав та пояснив, що 22 лютого 2016 року о 02 годині 00 хвилин разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 виїхали з місця Привілля по направленню в місто Лисичанськ, він керував транспортним засобом автомобілем марки «DAEWOO LEGANZA», номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, який належить його батькові ОСОБА_2

На автошляху Привілля-Новодружеськ бачив, що попереду по правій стороні траси їхав автомобіль НОМЕР_2, червоного кольору, він його наздогнав та хотів здійснити обгін, при цьому рухався зі швидкістю 90-100 км/час, включив лівий поворот, став здійснювати обгін зазначеного автомобіля, повертаючи вліво для здійснення обгону, побачив, що автомобіль який рухався попереду різко звернув також вліво до середини траси, при цьому не вмикав ніяких попереджуючих знаків. Для уникнення аварійної ситуації він повернув кермо вправо і почав здійснювати обгін з правого боку, однак при об'їзді з правої сторони, водій ВАЗ 2109 різко повернув кермо вправо, по всій видимості обїжджав ями на дорозі, ОСОБА_1 зачепив праву сторону автомобіля ВАЗ 2109 лівим колесом свого автомобіля, після чого він проїхав близько 100 метрів і зупинився. До нього підїхав ВАЗ 2109 під керуванням водія ОСОБА_4, з якого вийшов водій і почав оглядати свій автомобіль, підійшовши один до одного вони почали сваритися з приводу ДТП, один одному висували претензії, при цьому висловлювалися нецензурною лайкою, після чого він вдарив ОСОБА_4 кулаком по обличчу. ОСОБА_4 став тікати від нього до лісосмуги, він пішов за ним. Весь цей час його знайомий ОСОБА_3, який їхав з ним на пасажирському сидінні, сидів в машині і не виходив, але коли він попрямував за ОСОБА_4, бачив, що ОСОБА_3 вийшов і підійшов до ВАЗ 2109, сів за кермо і поїхав по направленню міста Новодружеська. Після цих подій він вирішив припинити пошуки водія ОСОБА_4, повернувшись до свого автомобілю, поїхав до міста Лисичанська, де був до ранку в одному з розважальних закладів міста. Зазначив, що збитки, нанесені водію ВАЗ 2109 внаслідок скоєння ДПТ ним повністю відшкодовано шляхом ремонту автомобіля ОСОБА_4 за його рахунок.

В судовому засіданні підтвердив, що винен в тому, що не вибрав безпечну швидкість при здійсненні руху, однак вважає, що вина ОСОБА_4 теж є, в тому, що не включив сигнал повороту при здійснені обїзду ям на дорозі.

Відповідаючи на питання суду, зазначив, що згідно з Правилами дорожнього руху України він не повинен був залишати місце ДТП, але все ж таки дійсно залишив місце дорожньо-траспортної пригоди. Про факт ДТП співробітників ДПС не повідомляв.

У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо його не наказувати, оскільки на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Допитаний у судовому засіданні, відповідно до ст.272 КУпАП, в якості свідка інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 пояснив, що на праві приватної власності він має автомобіль НОМЕР_3, вишневого кольору. 22 лютого 2016 року приблизно о 02 годині 10 хвилин він виїхав з роботи ВП «ш.Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» і направлявся додому в місто Новодружеськ, по вулиці Пролетарська, траси Привілля-Новодружеськ. Рухався зі швидкістю 50 км/ч по правій стороні дороги, не доїжджаючи до стели «Привілля» почавши обїжджати яму на дорозі взявши вліво і в цей момент його з правої сторони зачепив автомобіль марки «DAEWOO LEGANZA» темного кольору, при цьому ніяких звукових сигналів не було, вікна в нього були запотіли і він не бачив, що його намагається обігнати цей автомобіль, сигнальних поворотів він не включав.

Після цього, автомобіль «DAEWOO LEGANZA» після скоєння ДТП поїхав далі, він поїхав за ним, а коли побачив що автомобіль зупинився, він теж зупинився поряд і вийшовши з автомобілю оглянув його, побачивши отримані механічні ушкодження правої задньої сторони машини, а саме: на задньому крилі - слід ковзання, на ободі заднього колеса слід тертя, на задній правій дверці слід сірого кольору, на задньому правому бампері сліди тертя, при цьому, зазначив, що інші ушкодження, перелічені в протоколі огляду місця події від 22.02.2016 року були нанесені в результаті угону автомобіля.

Між водіями виникла сварка з приводу ДТП, один одному висували претензії, при цьому висловлювалися нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя, пішла кров і він став тікати від ОСОБА_1 до лісосмуги, так як злякався за своє життя і здороя.

В судовому засіданні зазначив, що бачив в автомобілі «DAEWOO LEGANZA» ще одного невідомого йому чоловіка, який сидів на передньому пасажирському сидінні. Після того як ОСОБА_1 вдарив його, невідомий чоловік сів за кермо його автомобіля і поїхав в сторону Новодружеська, а ОСОБА_1 сів до свого автомобіля і теж поїхав, залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди. Після того, що сталося він звернувся в травмпункт ЦМЛ ім.Титова і в поліцію, співробітників ДПС не викликав, так як звернувся до поліції..

Збитки, нанесені йому, внаслідок скоєння ДПТ повністю відшкодовано ОСОБА_1 шляхом ремонту автомобіля ОСОБА_4 за його рахунок.

Просив суд суворо не наказувати ОСОБА_1, так як збитки відшкодовано в повному обсязі, претензій до останнього він не має.

Згідно довідки Територіального сервісного центру № 4444 Регіонального сервісного центру в Луганській області від 10.05.2016 № 31/12/4444-1092, за гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться посвідчення водія серії ВВВ № 085671 від 12.02.2009 року.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_4 та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушником, як у судовому засіданні, доведена змістом досліджених у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення АП1 №904326 від 18.04.2016 року (а.с.1), схеми місця ДТП (а.с.3).

Відповідно вимог ст.14 Закону У країни «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобовязані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП України кваліфіковані правильно, оскільки він після порушення встановлених правил дорожнього руху, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 офіційно не працює, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав провину, розкаюється у скоєному, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією свідоцтва про народження серії 1-ЕД № 366368.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП України, помякшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї провини та щире розкаяння винного.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1, наявності обставин, що помякшують його відповідальність, та відсутності обставин, які б її обтяжували, а також характеру вчиненого ним правопорушення, з урахуванням відшкодування шкоди і думки потерпілого ОСОБА_4 суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 122-4 КУпАП України, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУпАП України, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 33,124, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Піддати ОСОБА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті пятдесят пять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок (одержувач коштів УДКСУ у місті Лисичанську Луганської області, код ОКПО одержувача 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М.Старікова