Ухвала суду № 58172231, 28.04.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/327/16

УХВАЛА 415/1771/16-к

Іменем України

"28" квітня 2016 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Чернобривко Л.Б.

судді Березіна А.Г.

за участю: секретаря Зайченка І.А.

прокурора Сухіна Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22016130000000001 від 05.01.2016 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алчевська, Луганської області, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

20 квітня 2016 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22016130000000001 від 05.01.2016 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України.

Ухвалою суду від 21 квітня 2016 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор висловив думку щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту.

Колегія суддів, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученими до нього відповідно до ст. 291 КПК України додатками, приходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України та обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

Також, під час підготовчого судового засідання прокурор Сухін Д.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України. Підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання на території Луганської області, яка тимчасово не підконтрольна правоохоронним органам України, при цьому терористична організація «Луганська народна республіка», в незаконній діяльності якої він сприяв, продовжує діяльність на території Луганської області, а тому перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, є необхідність продовження строку тримання під вартою у відношенні останнього. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 05.05.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти заявленого прокурором клопотання та вважали його таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Сухіна Д.В. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 3)незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні… 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 8-ми до 15-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 06.01.2016 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду та продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, крім того, ОСОБА_1 має постійне місце проживання на території Луганської області, яка тимчасово не підконтрольна правоохоронним органам України, при цьому терористична організація «Луганська народна республіка», в сприянні незаконної діяльності якої обвинувачується останній, продовжує діяльність на території Луганської області, а соціальні зв'язки, які б утримували його саме за місцем проведення судового провадження -відсутні.

При цьому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність обставин, які б могли свідчити про існування ризику впливу на свідків, зокрема свідка ОСОБА_3, оскільки свідок ОСОБА_3 являється дружиною обвинуваченого, а її право відмовитись від надання показів відносно свого чоловіка закріплено Конституцією України

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується, а тому підстав для скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

При цьому, суд, враховуючи правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02 .2011 року та суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину, яка полягає у порушенні безпечних умов життєдіяльності - загальну (спільну) безпеку, безпеку життя, здоров'я, власності широкого та невизначеного кола осіб та безпеку інших цінностей суспільства, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист інтересів держави) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження обвинуваченому строків тримання під вартою є виправданим.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутність підстав для скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016130000000001 від 05.01.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 06 травня 2016 року на 15 годину 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити судом колегіально.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, обвинуваченого та захисника.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258? КК України на 60 днів, тобто по 26 червня 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 26 червня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді: Л.Б.Чернобривко

А.Г.Березін