Ухвала суду № 58172085, 02.06.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1071/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Савельєва О. В.

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

02.06.2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Єгорової С.М.,

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

із секретарем Яковлєвою Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Знам'янської Другої селищної ради Кіровоградської області, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3звернулась до суду із позовом до Знам'янської Другої селищної ради Кіровоградської областіпро визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Знам'янка Друга Кіровоградської області померла ОСОБА_6 Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить, зокрема, належний померлій на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок АДРЕСА_1. Під час прибирання будинку у грудні 2015 року позивач знайшла документи на будинок, серед яких був заповіт, що складений ОСОБА_6 22 листопада 2008 року, за яким остання заповіла позивачці частину свого майна. Позивач зазначала, що про існування заповіту на її користь вона не знала, а довідалася про нього лише 01 грудня 2015 року і одразу звернулась до селищної радиза роз'ясненнями, де і дізналась про необхідність подання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців.

Посилаючись на те, що передбачений законом строк для прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, що пов'язані з об'єктивними та істотними труднощами, на підставі ч. 3 ст. 172 ЦК України просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року пісял смерті ОСОБА_6

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2016 рокудо участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2, а також третю особу ОСОБА_5

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, строком на 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаного судового рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що позивач в судовому засіданні не назвала ніяких об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які б не давали їй можливості своєчасно подати заяву до нотаріуса про бажання вступити у спадщину, нічим не підтверджено те, що вона не знала про заповіт до 1 грудня 2015 року.

Знам'янською другою селищною радою подано заяву до апеляційного суду про відсутність заперечень по даній справі та розгляд справи без їхньої участі (а.с.177)

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3 та третю особу ОСОБА_5, які наперечували проти цих доводів і просили залишити рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт. Знам'янка Друга Кіровоградської області померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05 травня 2015 року (а.с.6).

21 листопада 2008 року ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений в той же день державним нотаріусом Знам'янської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 та зареєстрований у реєстрі за №1484, яким заповіла ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку № НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 4,87 га, розташовану на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (а.с. 37).

22 листопада 2008 року ОСОБА_6 було складено наступний заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Знам'янськьго міського нотаріального округу Кіровоградської області, Поляковим О.О. за зареєстровано в реєстрі за № 2220, яким вона заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у рівних частках кожному усе своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право (а.с.7-8).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема, житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1, що належить померлій на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.12.2005 року (а.с.4, 5, 49), земельна ділянка № НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 4,87 га, розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, належна ОСОБА_6 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого 12.05.2005 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року (а.с. 38, 39), яка перебуває у користуванні орендаря ФГ "Артеменко"з 24.05.2012 року (строк дії речового права 49 років), що вбачається з витягу з Державного земельного кадастру (а.с.40-41).

На момент смерті ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1, щопідтверджується довідкою Знам'янської другої селищної ради від 04 вересня 2015 року (а.с.33).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_6, приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Поляковим О.О. 08 вересня 2015 року зареєстровано спадкову справу за №74-2015 (номер у спадковому реєстрі 57905742, (а.с. 35). Вказана спадкова справа відкрита за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 08 вересня 2015 року.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 23 листопада 2015 року приватним нотаріусом Поляковим О.О. видано та зареєстровано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 Ступінь спорідненостиі та родінний зв'язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відсутні (а.с. 53).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції визнав причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, при цьому врахував, що був пропущений лише один місяць встановленого законом строку, і вважав за можливе визначити ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як роз'яснено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення ОСОБА_3 додаткового строку, врахував вимоги вказаних норм матеріального права та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, дослідив поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, та задовольняючи позов правильно виходив з того, що зазначені позивачем причини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правової позиція, викладеної у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 р. у справі № 6-85цс12, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а також ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж перешкоди були відсутні, а спадкоємець не скористався правом на прийняття спадщин через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються

У вказаній постанові Верховним Судом України, зазначено, спадкоємець своєчасно спадщину не прийняв через те, що не знав, що частина спірної квартири належала його покійній матері, тобто свідомо, за відсутності будь-яких перешкод не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 4 листопада 2015 року, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Правові висновки у порівнянні з оскаржуваним судовим рішенням ґрунтуються на інших фактичних обставинах і при застосуванні ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України колегія суддів вважає можливим відійти від зазначених правових позицій Верховного Суду України, викладених у вищенаведених постановах.

Позивач ОСОБА_3, яка не має родинних відносин з померлою ОСОБА_6, опікувалась останньою за життя, брала участь у організації її поховання, доглядала за спадковим майном, проте, про складений спадкодавцем заповіт від 22 листопада 2008 року дізналась лише у грудні 2015 року і одразу звернулась до селищної ради та нотаріальної контори, пропустивши лише місяць після спливу встановленого законом шестимісячного строку.

Спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6 не встановлено.

Відповідач Знам'янська друга селищна рада Кіровоградської області, яка представляє територіальну громаду за місцем відкриття спадщини та знаходження спадкового майна, зокрема будинку, не заперечувала проти позову ОСОБА_3 та не оскаржувала рішення суду першої інстанції.

За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, правильним, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову, адже зазначені ОСОБА_3 причини, з яких вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 є поважними і вони пов'язані з об'єктивними, істотними труднощами для звернення до нотаріальної контори у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідач ОСОБА_2 не зазначив конкретних обставин і фактів на спростування висновків суду, не послався на докази щодо небажання позивача скористатись правом на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та відсутності об'єктивних перешкод для вчинення передбачених законом дій.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновку суду першої інстанції вони не впливають та його не спростовують.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити і відповідно до ст. 308 ЦПК України рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: