Рішення № 58171140, 07.06.2016, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2388/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області, у складі:

Головуючого-судді : Цалин Б.М.

секретаря: Терлюжак Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ві Ес Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ВІ ЕС БАНК», подано на розгляд суду позовну заяву із вимогою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи в його відсутності, вимоги позову підтримує та просить задоволити.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 серпня 2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» (правонаступник «Електрон Банку») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 71/73 згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 28000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 27.08.2023 року під 13,5 %

Позивачем умови Кредитного договору виконано та надано кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Заявою на видачу готівки № 1558-46 від 04.09.2008 року.

Відповідно до умов кредитного договору № 71/73 від 28.08.2008 року позичальник зобов»язаний : повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти а також можливі пеню та штрафні санкції, незалежно від строку зобов»язання .

Протягом строку дії Кредитного договору боржник систематично порушував терміни сплати кредиту і процентів за користування кредитом, у зв"язку з чим Банком надсилались листи- повідомлення з вимогою повернення боргу, які боржники залишили без відповіді і задоволення.

Внаслідок порушень відповідачем ОСОБА_2, умов кредитного зобов"язання, станом на 24.11.2015 року заборгованість по кредиту становить 18028,42 доларів США , що в гривневому еквіваленті складає 433829,03 грн ) із яких : 14481,22 долари США заборгованість по кредиту та 1523,04 долари США заборгованість по відсотках.

Кредитні зобов'язання сторони забезпечили іпотечним договором, згідно якого предметом іпотеки визначили належні ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 134,5 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,25га.

В добровільному порядку боржник заборгованість не погасив, тому позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку.

Відповідачі в справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилися будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи по суті. Із відмітки працівника поштового відділення вбачається, що причиною неявки відповідачів є їх перебування в зоні АТО . Факт перебування відповідачів в зоні АТО , як добровольців стверджується і власноруч написаними останніми заявами (а.с.89, 90)

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі, без фіксування процесу технічними засобами, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав:

Судом встановлено, що 28.08.2008 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір№71/73 (а.с. 8-10) , за яким останній отримав кредит у розмірі 28000 доларів США із відсотковою ставкою за користування кредитом 13,5% річних, з кінцевим терміном повернення до 27.08.2014 року.

Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань 04.09.2008 року сторони уклали іпотечний договір (а.с.14-17,18) , за умовами якого ОСОБА_2 передав банку у іпотеку житловий будинок, загальною площею 134,5 кв.м., житловою площею 79,8 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 2500 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань щодо погашення кредиту станом на 24.11.2015 року утворилась заборгованість по кредиту в загальній сумі 18028,42 доларів США , що в гривневому еквіваленті складає 433829,03 грн ) із яких : 14481,22 долари США заборгованість по кредиту та 1523,04 долари США заборгованість по відсотках.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (який набрав чинності 07.06.2014 року) встановлено, що протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про іпотеку», якщо в іпотеку передається будівля (споруда), розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. І навпаки, якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом із цими будівлями (спорудами).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що земельна ділянка та будівля (споруда), яка на ній розташована, нерозривно пов'язані між собою, а отже, іпотека щодо будівлі (споруди) повинна поширюватись і на земельну ділянку, на якій вона розташована, і навпаки, причому навіть у тих випадках, коли предметом у договорі іпотеки визначено лише один об'єкт (або будівля, або забудована земельна ділянка).

Згідно кредитного договору від 28.08.2008 року, ОСОБА_2 отримав споживчий кредит в іноземній валюті для особистих потреб (п.п. 1.1, 1.4 договору).

За договором іпотеки предметом іпотеки є житловий будинок, загальною площею 134,5 кв.м., житловою площею 79,8 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами та земельна ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 2500 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 Вказаний житловий будинок та земельна ділянка є єдиним предметом іпотеки, а тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» поширюється, як на житловий будинок, так і на земельну ділянку.

З копії паспорта ОСОБА_2, (а.с.25), вбачається, що останній прописаний в с.Уторопи Косівського району з 18.02.1981 року (а.с.25). Крім того, як у кредитному, так і в іпотечному договорі вказано, що позичальник (іпотекодавець) ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає за адресою: с.Уторопи Косівського району.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтями 610,611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Однак, як вбачається з оглянутої судом справи № 347/2343/14-ц за позовом ПАТ «Ві Ес Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 12.03.2015 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Нових обставин та доказів , окрім які вже судом оцінювались при розгляді попередніх справ, суду не надано, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 526, 610, 611 , керуючись ст..ст. 213-215, 218 ЦПК України,суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства «ВІ ЕС БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя Б.М.Цалин