Постанова № 58170854, 02.06.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/425/16-а

02 червня 2016 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

з участю секретаря Матлюк Л.Г.

позивача ОСОБА_2

представника

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в зарахуванні до стажу роботи певного періоду та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

15 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління ПФУ в Богородчанському районі Івано-Франківської області, в якому просить: визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні до стажу роботи період його роботи камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року та зобовязати управління ПФУ в Богородчанському районі Івано-Франківської області зарахувати до стажу період роботи камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник відповідача заперечення на позов підтримала, просить в позові відмовити. Пояснила, що, з метою забезпечення покладених на управління законом завдань щодо контролю за правильністю призначення (перерахунків) та виплати пенсій, управлінням 30 листопада 2015 року за № 5972/03 подано запит щодо перевірки достовірності запису в трудовій книжці про період роботи ОСОБА_2 камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року. На запит отримано відповідь, що підтверджуючих документів, які б засвідчували стаж роботи позивача за даний період, не виявлено. У зв'язку з непідтвердженням трудового стажу, управлінням з січня 2016 року припинено виплату пенсії позивачу.

Заслухавши сторони, свідків, перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні встановлено, що з 14 липня 2015 року у віці 55 років ОСОБА_2 призначена пенсія при загальному стажі роботи 25 років 01 місяць 26 днів згідно з ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада1991 року, відповідно до поданої ним заяви від 11 серпня 2015 року та доданих до неї документів, в тому числі - трудової книжки. В звязку з виявленим виправленням, було проведено зустрічну перевірку стажу роботи позивача камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року. На запит управління ПФУ в Богородчанському районі підтверджуючих документів, які б засвідчували вищевказаний стаж роботи ОСОБА_2, не надійшло.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ч.2 ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно з ч.1 ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

У відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (п.п.2.1, 2.10) (далі - Порядок), до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

Також передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до п.4.2 Порядку, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Позивачу з 14 липня 2015 року у віці 55 років ОСОБА_2 призначена пенсія при загальному стажі роботи 25 років 01 місяць 26 днів згідно з ст.16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05 листопада1991 року, відповідно до поданої ним заяви від 11 серпня 2015 року та доданих до неї документів, в тому числі - трудової книжки. З січня 2016 року виплату пенсії ОСОБА_2 припинено.

Згідно з приписами ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тобто, саме на Пенсійний фонд покладено обов'язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.

Механізм правового захисту інтересів позивача у даному випадку регулюється приписами статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Зі змісту даної норми закону вбачається, що необхідною умовою для стягнення надмірно виплачених сум пенсії є, зокрема, зловживання з боку пенсіонера щодо підроблених документів або подання свідомо неправдивих відомостей.

Факт підробки документа та використання підробленого документа повинен бути підтверджений лише вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.4 Постанови №7 Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував наявність недобросовісності чи зловживань з боку позивача при призначені та виплаті йому пенсійного забезпечення.

Таким чином, рішення управління ПФУ в Богородчанському районі про перерахунок трудового стажу є протиправним та підлягає до скасування.

Суд критично оцінює доводи УПФ про недостовірність записів в трудовій книжці про період роботи позивача камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року, оскільки такі мають характер припущень та, в розумінні КАС України, не є належними доказами. ОСОБА_1 того, в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили факт роботи ОСОБА_2 камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначений конституційний принцип у тому числі означає диференціацію повноважень окремих державних органів та неможливість виходу за їх межі. Дійсно, органи Пенсійного фонду вправі здійснювати перевірку підприємств щодо достовірності поданих для обчислення пенсії документів, проте позбавлені права робити висновки про їх підробку. Позбавлені такого права і адміністративні суди. У разі виникнення певних сумнівів, у органів Пенсійного фонду є право звернутися до правоохоронних органів для проведення компетентної перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в зарахуванні до стажу роботи періоду роботи камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року є підставними, оскільки дії відповідача, щодо відмови в його зарахуванні, є неправомірними.

На підставі вищенаведеного, ст. 3; 19; 46 Конституції України, ст.ст. 50; 58 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування»; ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст. ст.7-14; 18; 68; 158-163,167 КАС Україн, суд,

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в зарахуванні до стажу роботи певного періоду та зобов'язання вчинити дії, - задоволити.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області у зарахуванні до стажу періоду роботи камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року.

Зобовязати управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу період роботи камінщиком-штукатуром в Старосинявській міжгосподарській будівельній організації Хмельницької області з 12 червня 1981 року по 10 листопада 1992 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з чусу отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Головуюча І.В.Круль