Ухвала суду № 58170812, 02.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/823/16 Справа № 200/14585/15-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Мудрецький Р.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого: Мудрецького Р.В.

Суддів: Слоквенка Г.П., Іванової А.П.

за участю:

секретаря Зичкової К.О.

прокурора Воробйова І.В.

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні, прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року, ухвалений стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2016 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з відбуттям покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу. Долю речових доказів вирішено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертиз у розмірі 1 228,80 грн. та 491,04 грн.

Судом 1 інстанції ОСОБА_3 визнана винною у тому, що 27 травня 2015 року в денний час, більш точний час встановити не виявилось можливим, знаходячись за місцем свого мешкання в квартирі № 142 будинку № 54 на житловому масиві Тополя-3 в м. Дніпропетровську, разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 вживала спиртні напої.

Під час розпиття спиртних напоїв, перебуваючи на кухні вищезгаданої квартири, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 В,А.

Реалізуючи свій злочинний умисел на вбивство ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, ОСОБА_3 підійшла до столу та взявши в праву руку кухонний ніж, умисно нанесла ОСОБА_5 один удар вищезазначеним ножем в ділянку грудної клітини зліва.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням серця, яке перебуває у причинному звязку з настанням смерті та є тяжким за ознакою небезпеки для життя.

Смерть потерпілого ОСОБА_5 настала на місці вчинення злочину 27 травня 2015 року від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилось крововиливом в порожнину серцевої сорочки та тампонадою серця кровю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинуваченою та прокурором подані апеляційні скарги, в якій обвинувачена просить скасувати вирок через досудові та слідчі помилки, які суд не врахував при ухваленні вироку, та винести справедливий, обґрунтований та законний вирок. Прокурор просить вирок скасувати у звязку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої та ухвалити свій вирок, яким призначити їй покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування свої вимог прокурор посилається на те, що в порушення вимог ст. 374 КПК України та ст.ст. 50, 65, 66 КК України судом без наведення обставин, які істотно помякшують покарання, невмотивовано призначено покарання за ч. 1 ст. 115 КК України лише у виді 8 років позбавлення волі, яке є необґрунтованим внаслідок мякості. Зокрема судом не враховано низку обставин, які вказують на необхідність призначення більш суворого покарання, а саме: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наявність обтяжуючої покарання обставини як вчинення злочину в стані алкогольного спяніння; та ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого та скоєного злочину, дані щодо особи обвинуваченої, яка раніше судима за вчинення злочину проти життя та здоровя людини, який призвів до смерті потерпілого.

В обґрунтування свої вимог обвинувачена посилається на те, що вирок суду є занадто суровим та незаконним. Зазначає, що прокурор, не зясувавши обставини, мотивів вчиненого злочину, предявив необґрунтоване звинувачення. В ході досудового слідства не були досліджені обставини, не надані речові докази, а саме знаряддя злочину, три осколки розбитої фарфорової тарілки, якою потерпілий першим наніс їй удар у скроневу зону голови з лівого боку, та погрожував вбивством. Судовий експерт підтвердив в судовому засіданні, що при первісних діях ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не було розриву у часі. Вказує, що при судовому розгляді було порушено її право на захист, оскільки не були опитані свідки та поняті, зокрема ОСОБА_7, який був очевидцем хуліганських дій потерпілого. Також, із показань при допиті свідків вбачається, що в день вчинення злочину 27.05.2015 року вона була твереза, а в акті освідування відсутні необхідні аналізи.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, а доводи апеляційної скарги засудженої ОСОБА_3 вважав безпідставними, думку обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченої, уточнивши, що просять вирок суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, не вбачали підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та просили в судових дебатах помякшити покарання, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_5 при викладених у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами, які суд всебічно та повно дослідив, правильно оцінив та послався на них у вироку.

Зазначені висновки зокрема підтверджуються:

Показами самої обвинуваченої ОСОБА_3, яка не заперечувала того факту, що вона нанесла удар ножем потерпілому ОСОБА_5, але пояснила, що в той час, як потерпілий перебував в її квартирі та вони розпивали спиртні, у них виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 вдарив її по голові тарілкою, яка розбилась та ще хотів її чимось вдарити, казав, що вбє. Вона відчувала загрозу від потерпілого, взяла зі столу ніж з білою рукояткою та вдарила ним потерпілого в ліву частину грудної клітини, після чого той залишився сидіти на стільці та вона не перевіряла його стан, не думала що вбила та гадала, що він спить.

Також його вина встановлена показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитаних в судовому засіданні, які пояснили, що приймали участь як поняті при проведенні огляду місця події в квартирі ОСОБА_3 та під час слідчого експерименту за участю останньої. Під час огляду квартири ОСОБА_3 пояснила, що після нанесення удару ножем, думала, що потерпілий спить, заходів психічного та фізичного примусу до неї не застосовувалось, в відрі в ванній кімнаті знайшли ніж. Під час слідчого експерименту обвинувачена ОСОБА_3 розповіла та продемонструвала яким чином нанесла удар потерпілому. За наслідками зазначених слідчих дій було складено відповідні протоколи.

Поясненнями свідка ОСОБА_10, що є сусідкою ОСОБА_3, яку вона бачила з потерпілим ОСОБА_5 27 травня 2015 року в ліфті, а на наступний день ОСОБА_3 повідомила їй, що ОСОБА_5 лежить та не дихає, на що вона порекомендувала викликати міліцію.

Показами свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що бачила ОСОБА_3 28 травня 2015 року біля 7-30 8 годин, яка знаходилась в стані алкогольного спяніння та повідомила, що вбила людину, а труп знаходиться в її квартирі.

Місце та обставини скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення із спричинення смерті потерпілому ОСОБА_5 підтверджується й дослідженими судом першої інстанції письмовими доказами, а саме: протоколами огляду від 28 травня 2015 року, відповідно до яких оглянуто труп в квартирі №142 буд. 54 на ж/м Тополя-3 в м.Дніпропетровську та в зазначеній квартирі знайдено та вилучено ніж у відрі в ванній кімнаті, речі ОСОБА_3 зі слідами бурого кольору, сліди пальців рук (а.с.12-13, 15-30 т.1); висновками судово-медичних експертиз №594/Л та 594/ЛЕ/153 від 08.06.2015 року, відповідно до яких смерть ОСОБА_5 наступила від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилось крововиливом в порожнину серцевої сорочки та тампонадою серця кровю, що утворилось від не менш ніж одноразової дії, смерть настала не менше ніж за одну добу до огляду трупа; висновками експертиз № 278к від 5 червня 2015 року (а.с.130 т.1), №870 від 15 червня 2015 року (а.с.135-137 т.1); №869 від 12 червня 2015 року (142-144 т.1); №558 від 3 липня 2015 року (а.с.155-158 т.1), відповідно до яких кров на вилучених при огляді жіночих туфлях, фрагментах лінолеуму, підногтевий вміст з рук потерпілого ОСОБА_5 могли утворитись як від потерпілого ОСОБА_5, так і від підозрюваної ОСОБА_3; цитологічної експертизи № 557 від 3 липня 2015 року (а.с. 163-166 т.1), відповідно до якої не виключається походження крові на клинку ножа від потерпілого ОСОБА_5 та дають можливість виключити її походження від ОСОБА_3; відповідно до висновку медико-кримінальістичної експертизи №647-МК від 8 липня 2015 року (а.с.211-216 т.1), заподіяне ОСОБА_5 тілесне ушкодження могло бути спричинене наданим для дослідження ножем; вилучені в квартирі обвинуваченої ОСОБА_3 сліди пальців рук, належать останній, що підтверджується висновком дактилоскопічної експертизи № 62/01-209 від 23.06.2015 року (а.с.220-230 т.1); відповідно до висновків молекулярно-генетичної експертизи №242 від 15.07.2015 року, ДНК крові на жіночій туфлі на праву ногу ОСОБА_3 походить від ОСОБА_5; відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №147 від 19 червня 2015 року (а.с.196-198 т.1), ОСОБА_3 на період скоєння інкримінованого їй діяння хронічними психічними захворюваннями не страждала, ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності не виявляла та могла віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними, на теперішній час зазначеними захворюваннями не страждає та може віддавати собі звіт у своїх діях і керувати ними, виявляла раніше й виявляє в теперішній час психічні та поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю.

Хоча, відповідно до висновків судово-медичної експертизи №549/ЛЕ/160 від 15 червня 2015 року (а.с.190-191 т.1), можна вважати, що ушкодження у вигляді колото-різаної рани потерпілого ОСОБА_5 не могло утворитись за вказаних ОСОБА_3 обставин при слідчому експерименті від 05 червня 2015 року (а.с.115-119 т.1), зазначені дані не спростовують доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого нею злочину, оскільки вона доведена викладеними вище доказами та показами самої обвинуваченої, яка не заперечує факту спричинення вказаного тілесного ушкодження потерпілому, внаслідок якого настала його смерть.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 підтримав викладені ним висновки судово-медичних експертиз, в тому числі й щодо причини смерті потерпілого ОСОБА_5 та часу настання його смерті не менше ніж одну добу до огляду трупа, який відбувся 28 червня 2015 року з 16 год 30 хвилин до 17 години, що відповідає обставинам скоєння кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_3 та спростовує доводи її апеляційної скарги щодо не встановлення органами досудового розслідування часу скоєння злочину.

Що стосується доводів обвинуваченої в частині, що вчинене нею кримінальне правопорушення скоєно внаслідок протиправних дій потерпілого ОСОБА_5, в той час, як він вдарив її тарілкою по голові та від яких вона оборонялась, колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так, судом належним чином перевірена зазначена позиція обвинуваченої та вірно розцінена як позиція її захисту. Судом вірно встановлено, що дії потерпілого ОСОБА_5 не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченій ОСОБА_3 При обстановці, що склалася, обвинувачена ОСОБА_3 завдала потерпілому удар ножем в той час, як у останнього в руках не було ніякої зброї і предметів та вона лише припускала, що потерпілий може її вдарити, тобто реальна загроза для обвинуваченої від потерпілого в момент заподіяння останньому тілесного ушкодження була відсутня. При цьому характер застосованої зброї, локалізація та механізм спричинення тілесних ушкоджень з достатньою силою в життєво важливий орган потерпілого свідчить про наявність умислу у обвинуваченої ОСОБА_3 на вмисне вбивство потерпілого. Про скоєння інкримінованого кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння свідчать власні пояснення обвинуваченої в судовому засіданні з цього приводу та підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_11, яка зранку 28 травня 2015 року бачила ОСОБА_3 у стані алкогольного спяніння, коли вона їй повідомила про скоєне.

При встановлених судом фактичних обставинах справи, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції були досліджені у повному обсязі всі надані сторонами докази, які зібрані в межах діючого кримінального процесуального кодексу, є належними та допустимими і їм дана належна оцінка у вироку.

Висновки суду першої інстанції, викладені у вироку, не містять протиріч.

Порушень процесуального закону, які тягнуть за собою скасування вироку, судом 1-ї інстанції допущено не було.

Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то при визначенні такої міри, суд, як вбачається з вироку, врахував характер і ступень суспільної небезпеки, скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима в силу ст.89 КК України, знаходиться на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності», на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.65 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні, прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року, ухвалений стосовно ОСОБА_3, - залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання, строк попереднього увязнення з 28 травня 2015 року по 02 червня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

На ухвалені рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченою, яка тримається під вартою в той самий строк з моменту отримання копії судового рішення.

Судді: