Постанова № 58169902, 31.05.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1813/16-а

Провадження № 2-а/0203/68/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2016 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську рядової поліції ОСОБА_2 про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в якому просив суд скасувати постанову відповідача, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення в розмірі 255 гривень, закривши справу за відсутністю складу правопорушення. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що дорожній знак 3.34, порушення якого ставиться в вину позивачу відповідачем, встановлений із порушенням вимог закону, оскільки знак не є видимим не менш як за 100 м, закритий від учасників руху, передає інформацію лише тим учасникам дорожнього руху, які не мають можливості потрапити в зону його дії, а посилання відповідача на перешкоджання позивачем маршрутним транспортним засобам є бездоказовими. (а.с.1-2)

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з викладених вище підстав.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала з підстав його необґрунтованості, подала суду письмові заперечення проти позову, пославшись на правомірність та законність оскаржуваної постанови, відповідність викладених в ній обставин фактичним обставинам вчиненого позивачем порушення правил дорожнього руху (а.с.20-21).

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом «Opel Vectra» номерний знак НОМЕР_1, 31 березня 2016 року об 11 годині 45 хвилин здійснив зупинку та стоянку на пр. Пушкіна біля буд. 21 в м. Дніпропетровську в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», порушивши його вимоги, а також заважав маршрутним транспортним засобам, оскільки стояв в місці їх розвороту. За наслідками виявлення даного діяння позивача відповідачем в той же день було складено спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПСЗ №073991, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. (а.с.3, 23-27)

Крім того, судом у відповідності до вимог ст.72 ч.3 КАС України в ході розгляду справи з пояснень сторін встановлено, що позивач не один рік мешкає поруч із місцем, де він 31 березня 2016 року за викладених в спірній постанові відповідача обставин здійснив зупинку та стоянку, а також має багаторічний водійський стаж.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».

Так, пунктом 3.34 Розділу 33 Правил передбачений дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено», який забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Пунктом 8.2-1 Розділу 8 Правил встановлено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Нормою ст.122 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність в тому числі за порушення вимог дорожніх знаків, зупинки, стоянки у виді штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Положеннями ст.ст.222, 258 283 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 ч.1 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції із винесенням за результатами такого розгляду постанов без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в тому числі в районний в місті суд, яким є Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України місцевим загальним судам, до яких відносяться і районні в місті суди, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. За змістом норм ст.3 КАС України, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.222 КУпАП субєктами владних повноважень є працівники/посадові особи органів і підрозділів Національної поліції.

Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом. Нормою ст.71 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову, ґрунтуючи свою правову позицію на наступному. Так, як встановлено судом в ході розгляду справи та не заперечувалось позивачем, останній дійсно за викладених в спірній постанові відповідача обставин порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 Правил дорожнього руху, здійснивши зупинку та стоянку в зоні дії цього знаку близько двох годин, що відповідно утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Санкцією ж цієї норми передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, який і був накладений відповідачем своєю постановою, оспорюванню позивачем, форма та зміст якої відповідають в повному обсязі вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП. Стосовно відповідності розташування знаку вимогам п.8.2-1 Розділу 8 правил дорожнього руху, то суд не приймає до уваги посилання позивача на даний пункт Правил дорожнього руху як достатню підставу для задоволення позову, оскільки неналежність розташування знаку могла б мати вагоме значення лише в тому випадку, якщо позивач не знав про розташування цього знаку, наприклад, вперше знаходячись у місті чи в його конкретній частині тощо. Натомість, як зясовано судом, позивач має багаторічний водійський досвід, не один рік мешкає в м. Дніпропетровську та їздить на авто його вулицями, зокрема по пр. Кірова та пр. Пушкіна, які є одними із центральних вулиць міста, а місце вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення як раз і розташоване в районі перехрестя вказаних проспектів, поряд із якими не один рік мешкає позивач, а відтак він не міг не знати про встановлення знаку 3.34, в межах дії якого зупинився і здійснив стоянку. Крім того, факт заважання такої зупинки руху маршрутних транспортних засобів, зокрема тролейбусів, підтверджується наданою відповідачем фототаблицею, оскільки позивач зупинився та здійснив стоянку фактично у місці розвороту тролейбусу певного маршруту.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а отже і про неможливість їх задоволення.

Враховуючи результат розгляду даної адміністративної справи, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у відповідності до вимог ст.94 КАС України, відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 222, 251, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», п.8.2-1 Розділу 8, п.3.34 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, ст.ст.3, 11, 18, 69-72, 79, 86, 94, 158-163, 171-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до інспектора першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську рядової поліції ОСОБА_2 про скасування постанови відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на постанову суду, прийняту згідно зі ст.160 ч.3 КАС України та/або в порядку письмового провадження, може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ф.Ф. Маймур