Рішення № 58168610, 02.06.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1527/16-ц

Провадження № 2/210/875/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"02" червня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретарі: Куксенко О.В.

сторони, які беруть участь у справі: позивач: - ОСОБА_2, представник позивача: ОСОБА_3, представник відповідача - Кучерява С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що працював на підприємстві відповідача з 01.06.2001 року по 02.04.2015 року. Звільнився 02 квітня 2015 року з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Довготривала праця викликала у Позивача професійне захворювання. За висновком МСЕК позивачу встановлено первинно 25% втрати професійної працездатності. У зв'язку з отриманим професійним захворюванням змінилося життя позивача, погіршилась його якість, що завдає останньому моральні страждання. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник Відповідача - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - в судовому засіданні заперечувала з приводу заявлених позовних вимог, просила суд відмовити Позивачу в їх задоволенні.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача - начальником дільниці (підземної) на шахті ім. Артема Шахтоуправління з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 30.12.2015 року (Форма П-4) в пункті 17 встановлено причину професійного захворювання: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), в тому числі вміст вільного двоокису кремнію: 5,6сг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3.(а.с.9-10).

Акт розслідування хронічного професійного захворювання не оскаржено підприємством-відповідача у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці. Стаття 153 КЗпП України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Із виписки акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 09.02.2016 року слідує, що позивачу при первинному огляді встановлено 25% втрати професійної працездатності з 01 лютого 2016 року до 01 лютого 2017 року (а.с.11).

Як вбачається з інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання від 30.04.2015 року умови праці ОСОБА_2 за періоди роботи на підприємстві Відповідача за концентрацією аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони відносяться до 3 класу 2 ступеня шкідливості. (а.с.12-13).

Також, 15.12.2015 року Рішенням лікувальної експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини ОСОБА_2 встановлено професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії, група А (а.с.15).

Ураховуючи наведене, суд вважає, що самим фактом втрати позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло через вплив шкідливих факторів під час роботи протягом тривалого часу на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України має бути відшкодована за рахунок відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Наявність професійного захворювання у позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами та виписками з медичних карток стаціонарного хворого, з яких убачається, що позивач з приводу отриманих професійних захворювань неодноразово проходив стаціонарне та амбулаторне лікування в закладах охорони здоров'я. Відповідно до медичних документів позивачу рекомендовано: спостереження лікарів, дотримання дієти та режиму харчування, постійний прийом медикаментів, терапія, спеціальні курси лікування, оздоровлення в санаторії - профілакторії, тощо (а.с. 14, 16-17).

На підставі досліджених доказів, суд вважає, що належним Відповідачем по справі є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки правовідносини сторін щодо відшкодування моральної шкоди виникли в 2015-2016 роках при визначенні МСЕК Позивачу первинно втрати професійної працездатності, тобто в період, коли було скасовано ст.ст. 28 та 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", відповідно яких обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Суд зазначає, що припинення дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у частині відшкодування відділенням Фонду моральної шкоди застрахованим не звільняє роботодавця від відшкодування зазначеної моральної шкоди працівнику відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - повинен виплатити Позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців, яким в даному випадку є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/ шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку йому повинен відшкодувати відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як власник підприємства, яке не створило працівнику безпечні умови праці, що підтверджується актом форми П-4 від 30.12.2015 року, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві, та моральних страждань потерпілого.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення відповідачем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» позивачеві шкоди здоров'ю, провину відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в її спричиненні та причинно-наслідковий зв'язок між винною поведінкою відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та настанням у позивача негативних наслідків, а звідси й завдання йому моральної шкоди.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди (суму її компенсації), судом ураховано тривалість роботи позивача на підприємстві ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» (понад 13 років 10 місяців в шкідливих умовах), ступінь втрати працездатності (з 25% у 2016 році первинно), тяжкість завданої позивачеві моральної шкоди, глибину, тривалість та характер моральних та фізичних страждань, їх інтенсивність та довготривалість, стан його здоров'я, тяжкість трудового каліцтва та професійного захворювання, настання у зв'язку з цим негативних змін у його житті, необхідність лікування, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обсяг втрати позивачем працездатності унаслідок трудового каліцтва та профзахворювання. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, що відповідає вимогам п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Щодо вимоги про стягнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 50000,00 грн., то суд вважає, що така сума належним чином не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві шкоди. Тому суд вважає, що сума компенсації спричиненої позивачеві моральної шкоди повинна складати 12000,00 грн., а в решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" Позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи викладене, керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на відшкодування моральної шкоди 12000,00 (дваднацять тисяч) гривен без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (код ЄДРПОУ 24432974, місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1) на користь держави судові витрати у розмірі, у розмірі 551,20 (п"ятсот п"ятдесят одна грн. двавдцять коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 03 червня 2016 року.

Суддя: О. В. Чайкіна