Рішення № 58168303, 31.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/6692/16-ц

провадження № 2/760/3655/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

11.04.2016 позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Українська- охоронно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 45 826,35 грн. та пеню у розмірі 24 990,01 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11.11.2014 на а/д Васильків - Велика Бугаївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Mercedes», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Citroen», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Внаслідок ДТП транспортному засобу «Citroen», д/н НОМЕР_2, були завдані механічні пошкодження, а потерпілому ОСОБА_1 - матеріальний збиток.

Винним у вчинені адміністративного правопорушення у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді визнаний водій транспортного засобу «Mercedes», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність водія «Mercedes», д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2, на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія».

16.12.2014 позивач на адресу відповідача направив заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до повідомлення про прийняте рішення по події, яка мала місце 11.11.2014 № 1653 від 19.05.2015, було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 45 826,35 грн., розмір франшизи за полісом АІ/1576344 становить 1 000 грн.

Позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування на підставі вищезазначеного рішення, однак станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, а тому він вимушений звернутися з цим позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 27).

Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином (а.с. 30-31 ).

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК «у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

Враховуючи ці обставини та зважаючи на думку позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

11.11.2014 на а/д Васильків-Велика Бугаївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Mercedes», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Citroen», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Автомобіль Citroen», д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження. Цей факт встановлений на підставі довідки ДАІ (а.с. 7).

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2014 ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 6).

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/1576344 цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «Українська охоронно - страхова компанія».

Згідно з повідомленням про прийняте рішення по події, яка мала місце 11.11.2014 №1653 від 19.02.2015, відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 45 826,35 грн., розмір франшизи становить 1 000 грн. (а.с. 9).

18.05.2015 позивач на адресу відповідача направив заяву, у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування, відповідно до прийнятого ним рішення (а.с. 10).

Відповідач листом № 5168 від 15.06.2015 та листом № 880 від 15.03.2016 підтвердив виконання своїх фінансових зобов'язань перед позивачем в найближчий час (а.с. 11-12).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю з таких підстав.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Стаття 1188 ЦК передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

При цьому необхідно з'ясувати чи була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків.

Спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стаття 6 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що «страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» «у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».

За правилами статті 12 вищезазначеного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Факт обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу «Mercedes», д/н НОМЕР_1 та настання страхового випадку встановлені судом. Розмір матеріального збитку, завданого позивачу, сторонами не оспорювався.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК «кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу».

На підтвердження заявлених вимог позивач посилався на повідомлення відповідача про прийняте рішення щодо суми страхового відшкодування у розмірі 45 826,35 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства, за затримку виплати страхового відшкодування передбачена цивільно-правова відповідальність.

За правилами статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Відповідно до статті 992 ЦК «у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом».

Пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що «за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня».

16.12.2014 позивач подав заяву про виплату страхового відшкодування.

16.03.2015 сплинуло 90 днів для здійснення виплати страхового відшкодування.

Суд встановив, що подвійна облікова ставка НБУ у період з 17.03.2015 до 27.08.2015 ставила 0,164 %, у період з 28.08.2015 до 24.09.2015 - 0,147 % та у період з 25.09.2015 до 07.04.2016 - 0,12 %.

Загальна кількість днів прострочення виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування становить 388 днів, а саме:

17.03.2015 до 27.08.2015 - 164 дні;

28.08.2015 до 24.09.2015 - 28 днів;

25.09.2015 до 07.04.2016 - 196 днів.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути пеню за період з 17.03.2015 до 07.04.2016 у розмірі 24 990,01 грн., з розрахунку:

45 826,35 х 0,164 х 164 / 100 = 12 325,45 грн. (за період з 17.03.2015 до 27.08.2015);

45 826,35 х 0,147 х 28 / 100 = 1 886,21 грн. (за період з 28.08.2015 до 24.09.2015);

45 826,35 х 0,12 х 196 / 100 = 10 778,35 грн. (за період з 25.09.2015 до 07.04.2016).

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування складає:

45 826,35 грн. + 24 990,01 грн. = 70 816,36 грн.

З урахуванням викладеного суд робить висновок про необхідність захистити порушені права позивача в обраний ним спосіб судового захисту, що відповідає статті 16 ЦК.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 88 ЦПК, суд зазначає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 708,17 грн.

Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 16, 992, 1166, 1187 ЦК, статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 74, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ: 23734213, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1) 45 826,35 грн. - страхового відшкодування та 24 990,01 грн. - пені, що загалом становить 70 816,36 грн. (сімдесят тисяч вісімсот шістнадцять гривень 36 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ: 23734213, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1) 708,17 грн. (сімсот вісім гривень 17 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко