Рішення № 58167757, 02.06.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-4852/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді Литвинової І. В.

при секретарі Бажан О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» до ОСОБА_1, третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

31.10.2011 до Печерського районного суду м. Києва звернулося КП УЖГ «Хрещатик» з позовом до ОСОБА_1, вимоги якого у подальшому були уточнені, про примусове стягнення суми боргу за житлово-комунальні та інші послуги у розмірі 26 914,20 грн., посилаючись на те, що відповідач користується комунальними послугами, але відмовляється брати участь в утриманні будинку та прибудинкової території, сплачувати за послуги, надані позивачем, та за всі наявні комунальні зручності у квартирі АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити.

Присутня у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомлено суду, заяви, клопотання не подано.

Заслухавши обґрунтування представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їхній сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.

31.10.2011 КП УЖГ «Хрещатик» звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про примусове стягнення з неї суми боргу за житлово-комунальні послуги в розмірі 9030,16 грн., що надані за адресою: АДРЕСА_1 /т. 1 а. с. 5-6/.

Як встановлено, 79/100 часток квартири АДРЕСА_3 належить відповідачу на праві приватної власності на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.02.2010, з врахуванням ухвали суду від 28.05.2010 /т. 1 а. с. 14, 15, 16-17/.

Згідно з довідкою Форми № 3 від 01.06.2011, у вказаній квартирі АДРЕСА_3 проживає відповідач ОСОБА_1 без реєстрації та ОСОБА_2 /т. 1 а. с. 13/.

За клопотанням позивача розгляд справи зупинено до вирішення справи № 2-5527/11 за позовом ОСОБА_1 до КП УЖГ «Хрещатик» про визнання дій КП УЖГ «Хрещатик» незаконними та зобов'язання вчинити певні дії /т. 1 а. с. 63-65, 81/.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2013 у справі № 2-5527/11 визнано незаконними дії КП УЖГ «Хрещатик» щодо здійснення завищених нарахувань по сплаті за житлово-комунальні послуги та інші послуги по квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язано КП УЖГ «Хрещатик» провести перерахунок за житлово-комунальні та інші послуги з лютого 2011 року, зобов'язано КП УЖГ «Хрещатик» укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 /т. 1 а. с. 122-130/.

Позивачем вказано, що на виконання рішення суду від 22.10.2013 КП УЖГ «Хрещатик» об'єднано особові рахунки по квартирі АДРЕСА_1, виконано перерахунок за житлово-комунальні та інші послуги. Внаслідок об'єднання особових рахунків по квартирі АДРЕСА_1, та виконання перерахунку за житлово-комунальні та інші послуги, а також внаслідок несплати відповідачкою нарахувань за житлово-комунальні та інші послуги по квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності, існує борг в розмірі 26914,20 грн. за період з листопада 2008 року по 01.05.2014, що підтверджується розрахунком нарахувань і оплат /т. 1 а. с. 164-165/.

З наданого розрахунку вбачається, що за період часу з листопада 2008 року по 01.05.2014 відповідачу нараховано 70152,47 грн. та сплачено суму у розмірі 34009,17 грн. За період з 01.11.2008 по 31.10.2011 по зазначеній квартирі вже існував борг у розмірі 35196,84 грн., який відповідачем було сплачено декількома платежами разом на суму 40247,94 грн. залишок сплати в розмірі 5051,10 грн. було зараховано в погашення поточних платежів за період з листопада 2008 року по липень 2009 року.

Відтак позивач, подавши уточнену позовну заяву, просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за житлово-комунальні та інші послуги станом на 01.05.2014 у розмірі 26914,20 грн., що нараховано за період з липня 2009 року по 01.05.2014 /т. 1 а. с. 153-155/.

Відповідачем ОСОБА_1 не заперечувався факт того, що зазначена квартира має усі комунальні зручності, вона отримує та користується комунальними послугами.

Разом з тим, як вказано в уточненій позовній заяві від 30.05.2014, відповідач відмовляється у повному обсязі приймати участь в утриманні будинку та прибудинкової території, сплачувати за холодну воду, газ, каналізацію, опалення тощо /т. 1 а. с. 153-155/.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 11688/14-45/3676/15-45 від 28.04.2015, розрахунки зобов'язань відповідача по сплаті житлово-комунальних послуг щодо квартири АДРЕСА_1, які надані позивачем до суду, є необґрунтовані та розрахунок ОСОБА_1 по сплаті за послуги з постачання гарячої води (т. 2 а. с. 8-19) щодо вказаної квартири документально підтверджується у сумі 3554,20 грн. Нарахована заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати житлово-комунальних послуг є необґрунтованою /т. 2 а. с. 215-223/.

Заперечуючи проти позову, відповідач послалася на факт невиконання позивачем своїх обов'язків як комунального підприємства по утриманню житлового господарства щодо утримання будинку АДРЕСА_1, у якому знаходиться квартира відповідача, та прибудинкової території, у зв'язку з чим відмовляється сплачувати за послуги, які нею не були отримані. Вказала, що самостійно робила ремонт свого під'їзду, замінила вікна та двері під'їзду на металопластикові, замінила ліфт, відремонтувала дах над своєю квартирою, облаштувала ворота в арках будинку, з метою убезпечення прохідного двору, самостійно сплачує за прибирання та очищення від снігу /т. 3 а. с. 193-199/.

Обґрунтовуючи заперечення, відповідач ОСОБА_1 вказала, що при визначенні помісячної суми вартості послуг з утримання будинку та при будинкової території не враховано рішення Печерського районного суду м. Києва, яким встановлено право ОСОБА_3 - чоловіка відповідача ОСОБА_1 з 05.11.2009, відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», на знижку у розмірі 50 % з оплати комунальних послуг.

Окрім того, відповідач ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», Постанови КМУ від 01.08.1996 № 879 та Розпоряджень КМДА, сума зобов'язань зі сплати послуг з утримання будинку та при будинкової території за період з листопада 2008 року по квітень 2014 року складає 32253,34 грн., що на 8897,92 грн. менше ніж визначено позивачем.

Також, позивачем у наданому розрахунку нарахувань і оплат вказано, що за період з листопада 2008 року по квітень 2014 року визначено зобов'язання зі сплати за послуги з водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води з порушеннями норм ст. 22 Закону України «Про міліцію», Розпорядження КМДА від 15.07.2004 № 1285, внаслідок чого завищено визначену за період з листопада 2009 року по квітень 2014 року суму до сплати: за послуги з водопостачання та водовідведення на 3072,14 грн. та за послуги з постачання гарячої води на 3240,73 грн. Тобто, позивач КП УЖГ «Хрещатик», внаслідок недотримання норм ст. 22 Закону України «Про міліцію», завищило за період з листопада 2008 року по квітень 2014 року суму зобов'язань зі сплати за житлово-комунальні послуги на 15210,79 грн. (8897,92 грн. + 3 072,14 грн. + 3240,73 грн.)

Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК Української РСР, відповідачі зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з ст. 162 ЖК Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені в Законі України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом покладається на власника та наймача (орендаря) квартири, житлового приміщення у гуртожитку.

Враховуючи вищевикладене, розрахунки заборгованості, що надані сторонами у справі, висновок експерта № 11688/14-45/3676/15-45 від 28.04.2015, суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1170,41 грн., що становить різницю між заборгованістю, нарахованою позивачем та сумою грошових коштів, на яку заборгованість завищено, внаслідок недотримання норм ст. 22 Закону України «Про міліцію», Розпорядження КМДА від 15.07.2004 № 1285.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, що складають суму судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 68, 179, 191 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» до ОСОБА_1, третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Хрещатик» (ідентифікаційний код 35534430) заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 11703 грн. 41 коп., судовий збір в розмірі 90 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова