Ухвала суду № 58167413, 27.04.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6867/15-к

1-кп/755/506/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

судді Федосєєва С.В.

при секретарі Драганчук А.В.

за участю прокурора Назарука В.С.

за участю захисника ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Братьське, Братського району, Миколаївської обл., громадянина України, з вищою освітою, працюючого генеральним директором ТОВ "АВС Логістік Групп", одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, сина - 2006 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з прокуратури Дніпровського району м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015100040001458 від 31.01.2015 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України разом з угодою про визнання винуватості, укладеною між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, зазначивши, що під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним було досягнуто угоди про визнання винуватості просив суд затвердити цю угоду.

Вислухавши думку захисника та обвинуваченого, які також просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього документи та текст угоди про визнання винуватості, перевіривши при цьому додержання вимог ст. 291 та ч.7 ст. 474 КПК України, суд прийшов до наступного:

відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.7 ст. 474 КПК України, - суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК та закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди,якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Перевіривши угоду про визнання винуватості, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам закону.

Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості не врахував характер обвинувачення (підозри).

Разом з тим, суд вважає, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства, так як кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 вчинене ним із використанням наданих йому повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у сфері публічної діяльності, що на думку суду суттєво впливає на характер скоєного.

Враховуючи викладене суд вважає, що угода про визнання винуватості не підлягає затвердженню.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи суд приходить до наступного: відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що наведена норма КПК при складанні обвинувального акту порушена.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 368-4 КК України, а саме одержання іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг неправомірної вигоди за бездіяльність з використанням наданих йому повноважень, в інтересах особи, яка її надає, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

При цьому у зазначеному обвинуваченні не вказано для кого ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду, так як диспозиція ч.4 ст. 368-4 КК України передбачає відповідальність за отримання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.

Таким чином, всупереч вимогам закону обвинувачення належним чином не сформульоване, носить неконкретний характер, що порушує право ОСОБА_2 на захист, так як не зрозуміло від якого обвинувачення він захищається.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 підлягає поверненню прокурору в зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 468-474 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015100040001458 від 31.01.2015 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12015100040001458 від 31.01.2015 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368-4 КК України, - повернути прокурору Дніпровського району м. Києва.

Ухвала в частині повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя: