Ухвала суду № 58165561, 07.06.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3769/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1705/16Головуючий у 1-й інстанції Матвієнко В.М. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів:Дряниці Ю.В., Карнауха П.М.

секретар Філоненко О.В.

за участю: представника боржника-ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Лубенського міськрайонного суд Полтавської області від 04 травня 2016 року

за поданням Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 в праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань, покладених судовим рішенням

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутих коштів

та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2016 рокуподання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 в праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на неї рішенням суду, задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканку АДРЕСА_1, без вилучення паспортного документа, за ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї, згідно виконавчих листів №539/3769/14-ц від 20.01.2015 року, виданих Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 123670,00 грн., та 1236,70 грн. судового збору, до їх виконання.

Виконання ухвали покладено на адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Копію ухвали для виконання направлено Державній прикордонній службі України та Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції.

Вказану ухвалу оскаржила боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4, яка у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу районного суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що державним виконавцем не було подано жодного доказу, який би підтвердив ту обставину, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань та в чому саме полягає таке ухилення.

У поданих суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу відділ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, посилаючись на те, що у ході здійснення зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованості у сумі 124906,70грн. державним виконавцем було вчинено ряд дій з метою з»ясування майнового стану боржника, накладено арешт на все його рухоме та нерухоме майно, однак із наданої відповідними органами інформації вбачається відсутність одержаних боржником доходів як податкового агенту, відсутність відкритих у банках рахунків, а зареєстровані за боржником транспортні засоби за місцем проживання боржника не виявлені та оголошені у розшук; станом на 06.06.2016 року заборгованість боржником самостійно не сплачувалася.

У зв»язку з цим прохали апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого суду без змін.

У письмових запереченнях позивача останній також просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 систематично та протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішення суду, уникає зустрічі з державним виконавцем і усі вжиті до неї заходи виявилися неефективними, тому обмеження її у праві виїзду за межі України є єдиним ефективним заходом, який можу спонукати боржника виконати рішення суду.

У судовому засіданні представник боржник доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, вислухавши пояснення представника боржника, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 грудня 2014 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про повернення безпідставно набутих коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 123670,00 грн. та 1236,70 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 44700,00 грн. та 447,00 грн. судового збору.

В зустрічному позові ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення коштів відмовлено (а.с.57-58).

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 грудня 2014 року залишено без змін (а.с.108-111).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20 січня 2016 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 29 квітня 2015 року залишено без змін (а.с.142-144).

На підставі вказаного рішення від 25 грудня 2014 рокуЛубенським міськрайонним судом Полтавської області видано виконавчий лист №539/3769/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 123670,00 грн. (а.с.165).

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Лубенського МРУЮ Матвієнко А.В.ВП №46246273 від 29.01.2015 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №539/3769/14-ц, виданого 20.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 123670,00 грн. та надано боржнику строк до 05.02.2015 року для самостійного виконання вказаного виконавчого листа. (а.с.166).

Також, відповідно до вказаного рішення від 25 грудня 2014 року, Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано виконавчий лист №539/3769/14-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1236,70 грн. судового збору. (а.с.164).

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Лубенського МРУЮ Матвієнко А.В.ВП №46246126 від 29.01.2015 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №539/3769/14-ц виданого 20.01.2015 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1236,70 грн. судового збору та надано боржнику строк до 05.02.2015 року для самостійного виконання вказаного виконавчого листа (а.с.166).

Відповідно до Журналу карток від 18.02.2015 року, ОСОБА_4 належить автомобіль ВАЗ 2103, 1974 року випуску, колір бежевий, № дв. НОМЕР_4, № куз. ВАЗ НОМЕР_5 (а.с.167).

Згідно облікової картки №13938601 від 01.03.2014 року ОСОБА_4 на праві власності належить легковий автомобіль марки RENAULT, модель KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_2, 2003 року випуску, білого кольору (а.с.168).

Згідно облікової картки №36736695 від 13.03.2014 року ОСОБА_4 на праві власності належить легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI, державний номерний знак НОМЕР_3, 2005 року випуску, білого кольору (а.с.168).

28.04.2016 року державний виконавець звернувся до суду з поданням, в якому прохав встановити громадянці України ОСОБА_4 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань (а.с.162-163).

Як зазначено вище, ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2016 рокуподання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 в праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на неї рішенням суду, задоволено.

Задовольняючи подання державного виконавця місцевий суд виходив із того, що сума заборгованості є досить значною та, оскільки бездіяльність боржника дійсно свідчить про її ухилення від виконання своїх зобов'язань, вбачаються підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_4 у виїзді за кордон.

Такий висновок місцевого суду не відповідає встановленим по справі обставинам та є передчасним з огляду на наступне.

У відповідності до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу N4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97 визначено, що на здійснення права кожного залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Частиною другою ст.6 цього Закону передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

У проведеному 01.02.2013 року Верховним Судом України аналізі судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі Українивказано, що з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З наявних у справі доказів не вбачається наявність факту свідомого ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт отримання боржником постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, а тому ОСОБА_4 була позбавлена можливості виконання судового рішення у встановлений строк у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що державним виконавцем не надано достатніх та належних доказів, які неспростовно б свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом, а також достовірних відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Відтак, факт ухилення ОСОБА_4 від виконання покладених на неї зазначеним судовим рішенням зобов»язань не знайшов свого підтвердження матеріалами справи, а тому підстави для задоволення заяви державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон відсутні.

За таких обставин подання Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 в праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених судовим рішенням є недостатньо обґрунтованим, передчасним та підлягає відхиленню.

Відтак, колегія суддів вважає, що аналіз доказів по справі та наведених норм права дають підстави для висновку про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні вказаного подання.

Згідно п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити або скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст.315,317 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, - задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суд Полтавської області від 04 травня 2016 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4 в праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця

/підпис/ П.М. Карнаух

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун