Ухвала суду № 58164085, 02.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11865/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/2081/16 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 4 02.06.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Антоненко В.І., Лащенка В.Д.

за участю секретаря: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї для примусового виконання рішення суду ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом доОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї для примусового виконання рішення суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України позовну заяву від імені ОСОБА_2 подано особою, яка не має на це повноважень.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне:

Відповідно до вимог ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені документами, в тому числі довіреністю фізичної особи. Довіреність фізичної особи має бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи до суду в інтересах позивача ОСОБА_2 з даним позовом звернулась представник ОСОБА_5, яка діяла в її інтересах на підставі довіреності, яка видана 21 липня 2015 року нотаріусом 3-го нотаріального бюро м. Паланги Сандра Жинене. За вимогою довірителя текст довіреності з литовської на російську мову перекладений ЗАТ «Маглита», код підприємства 300654266, юридична адреса: Палангське міське управління м. Паланга, Саулетякіо такас, 9-4, перекладач ОСОБА_6, особа якої встановлена на підставі виду на проживання в Литовській Республіці Nr.НОМЕР_1, виданого 07.07.2015 року в Клайпеді (60), довіреність підписалась в присутності нотаріуса.

15 лютого 2016 року ОСОБА_2 подала до суду підписану нею заяву про забезпення позову та позовну заяву в якій підтримала всі заяви та клопотання подані від її імені ОСОБА_5

На вказані обставини суд уваги не звернув, належним чином не встановив дійсні обставини справи, не дав належної оцінки матеріалам справи, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали.

Разом з тим, згідно вимог ст. 13 Закону України Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 13 Договору між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 07.07.1993 року ( який набув чинності 19 грудня 1994 року) документи, які були на території однієї з Договірних Сторін складені або засвідченні судом або офіційною особою в межах іх компетенції та за встановленою формою і засвідченні гербовою печаткою, приймаються на території іншої Договірної Сторони без будь- якого іншого засвідчення.

Офіційні документи які складені на території Литовської Республіки та призначені для використання на території України додаткового засвідчення як в порядку консульської легалізації, так і шляхом проставлення апостиля , не потребують.

Висновок суду першої інстанції про те, що заяву від імені ОСОБА_2 подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, не відповідає обставинам справи. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвала підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Києво - Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: