Рішення № 58164071, 06.06.2016, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/417/16-ц

Провадження № 2/375/217/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., за участю представників - позивача - ОСОБА_1 та відповідача - Петренка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білзерно» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

УСТАНОВИВ :

Позивачка звернулася із вказаним позовом посилаючись на те, що 20.03.15 між нею та відповідачем був укладений договір оренди належної їй на праві Державного акту земельної ділянки, розташованої на території Запрудянської сільської ради площею 3,5444 га, призначеної для ведення сільськогосподарського виробництва. 24.03.15 актом прийому-передачі вказана земельна ділянка передана в строкове користування. За користування земельною ділянкою орендар повинен вносити орендну плату у грошовій, натуральною та відробітковою формах по бажанню орендодавця в розмірі 4,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і згідно до п.3.1 договору розмір орендної плати у грошовій формі становить 5517,93 грн.. Так як відповідач не виконав умов договору, а саме - своєчасно, до 16.12.15 не сплатив орендної плати, позивачка неодноразово зверталася до нього, проте вказані вимоги залишені без виконання. За таких обставин позивачка 26.03.16 подала заяву про розірвання договору, проте вказана вимога також залишена без задоволення. Просить розірвати договір оренди та зобов»язати повернути земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та доповнив, що у відповідності до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Так як відповідач не оплатив орендну плату своєчасно, просить суд розірвати договір оренди, укладений між стронами та зобов»язати відповідача повернути земельну ділянку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що між сторонами укладений договір оренди належної позивачі земельної ділянки. Згідно умов договору за оренду землі сплачується орендна плата в розмірі, визначеному в договорі, а саме - 4,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 5717,93 грн. Із вказаної суми вираховується прибутковий податок з фізичних осіб, що вказано в договорі. Позивачці неодноразово направлялися поштою листи про необхідність отримання орендної плати, але та відмовлялася її отримувати, а 31.12.15, коли представник відповідача привіз позивачці додому готівку, вона вкотре відмовилася від отримання грошей і написала заяву, що вона відмовляється від орендної плати за 2015 рік. І тільки в кінці березня 2016 року подала вимогу про виплату їй орендної плати в розмірі 5517,93 грн., хоча перед цим представник відповідача привозив їй кошти в розмірі більше 6 тис. грн., а згідно бухгалтерської довідки орендна плата за 2015 рік складає 6500 грн., про що знала і позивачка, так як мешканці села Запруддя у вересні 2015 року отримали по видатковим касовим ордерам кошти в розмірі по 6500 грн. - плата за оренду паю за 2015 рік.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що позивачка уклала із відповідачем договір оренди, але згодом вона попрохала його забрати договір оренди, так як вона передумала. Але коли звернувся до рестраційної служби, договір оренди вже був зареєстрований, про що повідомив позивачці. Знає, що земельну ділянки позивачки використовує не відповідач, а «Агрофарм».

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що працює директором ТОВ «Білзерно». В оренді підприємства є земельна ділянка, належна позивачці. Вказана земельна ділянка обробляється іншим підприємством, у якого в оренді більшість паїв цього поля. Відповідач йому оплачує обробіток землі, добрива, а врожаєм розпоряджається орендар. До сплати орендарям належить сума більша, чим в договорі оренди в зв»язку із збільшенням нормативно-грошової оцінки землі, яка міняється кожного року.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він розробляв договора оренди земельних ділянок на території Запрудянської сільської ради. Підготовлені договора передав ОСОБА_7, мешканці села Запруддя, щоб вона підписала дані договора з орендодавцями. Перед цим під час зборів з мешканцями села до нього підійшов чоловік позивачки та розпитував про умови оренди. ОСОБА_7 підписала з позивачкою договір і передала йому. Коли розраховувалися восени 2015 року з орендодавцями за оренду паїв, він приніс гроші позивачці в розмірі біля 6 тис. грн., але та навідріз відмовилася їх отримувати, про що написала заяву. Потім неодноразово писав листи позивачці про необхідність отримання коштів в касі відповідача чи повідомити спосіб, який їй сприятливий, що перерахувати кошти.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що до неї звернувся чоловік позивачки і розпитував про умови оренди земельної ділянки з відповідачем, взяв в неї зразок договору. Потім передала позивачці договір для підписання. Коли розвозили зерно та гроші в рахунок орендної плати за 2015 рік, позивачка відмовилася отримувати плату, так як ОСОБА_4 - фермер, сказав нічого не отримувати. Згодом представник відповідача привіз гроші, але та знову відмовилася, пояснила, що Саша сказав не отримувати їх.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що на початку 2014 року до неї підходив чоловік позивачки і розпитував про документи, які необхідні для укладення договору з відповідачем. Згодом весною 2015 року приїхав представник відповідача і вона показала, де живе позивачка. Коли отримували орендну плату, чула від людей, що позивачка відмовилася отримувати орендну плату і хоче розірвати договір оренди з відповідачем. Вона отримала за 2015 рік біля 7 тис. грн. разом з оранкою городу.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні встановлено, що 20.03.15 між сторонами укладений договір оренди належної позивачі земельної ділянки. Згідно умов договору за оренду землі сплачується орендна плата в розмірі, визначеному в договорі, а саме - 4,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 5717,93 грн. Із вказаної суми вираховується прибутковий податок з фізичних осіб. Позивачці неодноразово направлялися поштою листи про необхідність отримання орендної плати за 2015 рік, але та відмовлялася її отримувати, а 31.12.15, коли представник відповідача привіз позивачці додому готівку, вона вкотре відмовилася від отримання грошей і написала заяву, що вона відмовляється від орендної плати за 2015 рік. В кінці березня 2016 року позивачка направила вимогу про виплату їй орендної плати в розмірі 5517,93 грн., хоча перед цим представник відповідача привозив їй кошти в розмірі більше 6 тис. грн., а згідно бухгалтерської довідки орендна плата за 2015 рік складає 6500 грн., про що знала і позивачка, так як мешканці села Запруддя у вересні 2015 року отримали по видатковим касовим ордерам кошти в розмірі по 6500 грн. - плата за оренду паю за 2015 рік, що підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Так як позивачка не отримала орендну плату, вона подала до суду позовну заяву про розірвання договору оренди, вважаючи, що цим порушено договір оренди.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визнано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до ст.5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 6 даного Закону визначено право оренди землі, згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Поняття договору оренди землі вказано в ст.13 Закону - Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією із істотних умов оренди, передбачених ст.15 Закону, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Ст.21 - Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди

На вимогу однієї із сторін, у відповідності до ст.21 Закону, договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором ( ст.34 Закону).

Аналогічні умови оренди вказані в договорі оренди землі №35 від 20.03.15, укладеного між сторонами.

Основною підставою для розірвання договору оренди позивачка вказує невиплату їй орендної плати, чим порушений п.10.1 Договору.

Суд вважає, що порушень зі сторони відповідача у виплаті орендної плати позивачці чи виконанні інших умов договору немає, так як відповідач неодноразово, що підтверджено наданими суду повідомленнями та показаннями свідків, звертався до позивачки з питання отримання орендної плати чи надання способу перерахування коштів, а також особисто представник відповідача привозив гроші позивачці, але та відмовилася їх отримувати та написала власноручно, чого не заперечили сторони, заяву про відмову від отримання орендної плати.

А 26.03.16 представник позивачки за дорученням останньої направив відповідачу вимогу про сплату суми боргу в розмірі 5517,93 грн., знову не вказавши яким чином чи на який рахунок перерахувати кошти, після чого 11.04.16 подав позовну заяву до суду про розірвання договору оренди.

В судовому засіданні представник позивачки доповнив вимоги позову підставою для розірвання договору, що відповідач не повідомив позивачку про збільшення орендної плати до 6500 грн., а у листах вказував 3618 грн..

На думку суду це не є підставою для розірвання договору оренди, а є підставою для подання позову про стягнення орендної плати в більшому розмірі чи внесення змін в договір оренди в частині зміни суми орендної плати.

Так як позивачка не ставить перед судом вказаної вимоги, суд залишає її поза увагою.

Керуючись Законом України «Про оренду землі»», ст.ст.3, 15 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білзерно» про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлено 07.06.16.

Суддя