Ухвала суду № 58162935, 07.06.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/1532/14-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький С. С.

Категорія 47 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

секретаря Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Овруцька міська рада Житомирської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованої прибудови та знищення однієї вигрібної каналізаційної ями, яка знаходиться у загальному дворі користування, розширення в'їзних воріт заїзду в загальний двір, перенесення квітника та зменшення бетонної відмостки на 50 см від житлового будинку; зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за цією ж адресою, шляхом знесення профільної огорожі з воротами та хвірткою, якою огороджено земельну ділянку у загальному дворі користування, знесення доріжки, забетонованої залізними плитами, довжиною 3 метри, зменшення бетонної відмостки на 50 см від житлового будинку та прибирання навезеного розкиданого щебеню; визначити земельну ділянку площею 0,0233 га, що знаходиться в загальному користуванні у спільній частковій власності між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів не зводити на ній ніяких технічно-будівельних споруд. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона та відповідачі у справі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_2 без відповідних дозволів та з порушенням нормативно-правових актів здійснила прибудову до належної їй частини житлового будинку, облаштувала квітник, вигрібну яму та закрила проїзд у загальний двір. Від вигрібної ями йде стійкий неприємний запах. ОСОБА_3 без її згоди поставила на спільній земельній ділянці огорожу з воротами та хвірткою. Вважає, що такими діями відповідачі перешкоджають їй користуватися земельною ділянкою, що знаходиться у їх спільній частковій власності. Добровільно дійти згоди щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою вони не можуть, у зв'язку з чим змушена була звернутись до суду з даним позовом.

07 травня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом. В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказували, що ОСОБА_1 самовільно без їх згоди, як співвласників будинку, на прибудинковій території без відповідних дозволів контролюючих установ облаштувала вигрібну яму на відстані 4 м від належного їм будинку та 6 м від їхнього погребу. З ями постійно відчувається неприємний запах. Також є вірогідність, що вміст вигрібної ями може потрапити до їхнього погребу. Враховуючи вищевикладене, просили зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно побудовану вигрібну яму на земельній ділянці біля належного їм на праві спільної часткової власності будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2016 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 знести шляхом засипання побудовану ОСОБА_2 вигрібну яму на земельній ділянці на якій розташований будинок АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору. Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 знести шляхом засипання самовільно побудовану нею вигрібну яму на земельній ділянці на якій розташований будинок АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповного з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду в частині задоволення первісного позову та стягнення з неї в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вищевказаних вимог та стягнути на її користь 341 грн. 04 коп. судового збору сплаченого при поданні зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в даній справі є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1, а саме ОСОБА_3 на праві власності належить 1/3 частина будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 1/3 частина будинку, що після розподілу між співвласниками майна в натурі становить 247/100 частин та 87/100 частин відповідно, та ОСОБА_1 - 1/3 частина будинку.

Належний сторонам спільний будинок розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,0763га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що сторонами не заперечується та підтверджується копією кадастрового плану і плану розподілу.

У 2007 році відповідачка ОСОБА_1 використала своє право на приватизацію належної їй частини земельної ділянки. Зокрема, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку від 10 травня 2007 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0259 га. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.89).

Частка приватизованої ОСОБА_1 землі відповідає розміру її частки у праві власності на будинок (0,0763 га.:3=0,0254га.).

До складу належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки включені ділянки площами: 0,0084 га., 0,0041 га., 0,0056 га. та 0,0233 га. - спільний двір.

Тобто, приватизована відповідачкою частка у спільному дворі становить 0,0078 га.(0,0233 га.: 3).

Порядок користування спільною земельною ділянкою між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погоджений нотаріально посвідченою заявою від 05.12.2014 року.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської област від 10.12.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13.01.2016 року визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 право на приватизацію земельної ділянки загальною площею 0,0349 га, розташованої по АДРЕСА_1 яка складається із ділянок площами 0,0020 га, 0,0162 га, 0,0025 га, 0,0142 га, без погодження зовнішніх меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_1, тобто без підпису ОСОБА_1 в акті визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі.

Розпорядженням №167 Овруцького міського голови від 14.12.2015 року АДРЕСА_1 переіменована на вулицю Замкову.

Відповідно до ст. 376 ЦК Україн вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Листом №274 від 13.02.2008 року відділ містобудування та архітектури, обстеживши домоволодіння ОСОБА_2 вважав за можливе погодитись на добудову до житлового будинку ванної кімнати з південної сторони житлового будинку при умові виготовлення проектної документації.

З листа інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області №8-15/160/14 від 16.01.2014 року, вбачається, що під час проведення перевірки інспекцією було встановлено, що ОСОБА_2 проводилися будівельні роботи по будівництву прибудови до власної частини житлового будинку без отримання відповідних дозвільних документів. За недотримання містобудівного законодавства забудовницю притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно декларації про готовність об»єкта до експлуатації від 12.11.15 року за результатами технічного обстеження встановлена можливість надійної та безпечної експлуатації житлового будинку з прибудовою по АДРЕСА_1 а саме 247 /1000 частини житлового будинку).

Згідно ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Відповідно до письмового погодження від 13.02.2008 року ОСОБА_1 погодилась на добудову ОСОБА_2 ванної кімнати до її частини квартири.

Оскільки ОСОБА_1 на надала належних та допустимих доказів про те, що дана прибудова не відповідає будівельним нормам та порушує її права, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог про знесення самочинного будівництва. Погіршення стосунків між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, після того як вона дала письмову згоду на будівництво прибудови не є підставою для задоволення позову в цій частині.

Згідно із ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Правильним є рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про розширення вїздних воріт заїзду в спільний двір,прибирання квітника та зменшення бетонної відмостки на 50 (п'ятдесят ) см від житлового будинку, та зобов»язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесен¬ня профільного забору з воротами та фірткою, якими огорожена земельна ділянка яка перебуває у спільному користуванні,знесення доріжки забетонованої залізними плитами довжиною З метри,зменшення бетонної відмостки на 50 (п'ятдесят ) см від житлового будинку , прибирання навезеного та розкиданого щебеня.

ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів, що здійснені відповідачами вказані вище переобладнання подвір»я порушують її права та зачіпають її інтереси.

Слід зазначити, що за заявою ОСОБА_1 під час розгляду справи в апеляційній інстанції оголошувалася перерва, для того, щоб вона подала письмове клопотання про призначення технічної - будівельної експертизи з визначенням переліку питань в т.ч. щодо порядку користування земельною ділянкою. Однак таким правом не скористалася, в наступному судовому засіданні відмовилася заявляти клопотання щодо призначення експертизи. Така поведінка апелянта свідчить про ухилення від виконання процесауальних обов»язків.

Встановивши, що земельна ділянка площею 0,0233 га, вже є спільним двором сторін, що підтверджується державним актом виданим ОСОБА_1, а тому суд першої інстанції правильно вважав, що додатково визнавати її спільною частковою власністю не потрібно.

Відповідно до Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць роздід II п.2.22 вигреби повинні бути віддалені від стін житлових та громадських будівель і споруд на відстані не менше 20 метрів.

Відповідно до акту складеного комісією Овруцької міської ради 01.03.2016 року вигрібна яма збудована ОСОБА_2 на відстані 3 м. від будинку.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вказана інженерна споруда підлягає знесенню шляхом засипання.

Оскільки ОСОБА_1 облаштувала вигрібну яму, відповідно до вище вказаного акту, на відстані 3,5 м. від будинку, чим порушила санітарні норми та норми добросусідства, тому суд першої інстанції обгрутовано задовільнв зустрічний позов ОСОБА_2

Висновки суду першої інстанції є обгрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановлені зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального права й правильно застосвано норми матеріального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі судове рішення відповідає вимогам чинного законнодавства щодо законності й обгрунтованості та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді