Рішення № 58160329, 26.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3383/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Остапчук Т.В.

Доповідач-Чобіток А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Шебуєвої В.А.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідача та зазначав, що 11.05.2013 року, перебуваючи на території виставочного комплексу «Мистецький арсенал», де проходила виставка «100 шедеврів світової культури», отримав ушкодження руки, що призвело до подальшої госпіталізації та проведення оперативного втручання для відновлення здоров»я. В зв»язку з цим його переживання шкідливо вплинули на здоров»я, що потребує відновлення, а тому просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн..

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги. Зазначає, що суд при вирішенні спору не надав належної оцінки факту заподіяння йому шкоди під час відвідування виставки тілесних ушкоджень, що потягло довге лікування, заподіяння йому значних психічних страждань, значні матеріальні витрати за лікування, незважаючи на те, що ним було доведено заподіяння моральної шкоди з вини відповідача,оскільки останній не забезпечив безпеку відвідувачам виставки.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що Відповідач, згідно з п. 1.4. Статуту, затвердженого розпорядженням Керівника Державного управління справами від 23 лютого 2010 року, є державним підприємством та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року № 1557 є закладом культури, включеним до Переліку закладів мистецтва. Метою діяльності підприємства, окрім іншого, є задоволення культурних потреб населення України, популяризація української культури, сприяння розвитку мистецтва, музейної справи тощо ( а.с. 25-32).

Відповідно до наказу генерального директора ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» ОСОБА_7. «Про організацію та проведення Виставки «100 шедеврів світової скульптури» від 28.03.2013 року за №20, у період з 11квітня по 12 травня 2013 року у приміщенні будівлі «Старий арсенал» відбувався виставковий захід «100 шедеврів світової скульптури», під час якої громадськості демонструвались скульптури провідних авторів кінця XIX - першої половини XX століття ( а.с. 33-35).

Доповідною запискою провідного фахівця відділу організаційного забезпечення заходів ОСОБА_3 від 13.05.2013 року, остання повідомила генерального директора відповідача про те, що 11.05.2013 року на території виставки «100 шедеврів світової скульптури» відбувся нещасний випадок з одним із відвідувачів ( ОСОБА_2.), який стався за наступних обставин «… одна із відвідувачок з власної необережності впала на експонат виставки «Жіноча постать» ОСОБА_4. ОСОБА_2, який в цей час оглядав експозицію і знаходився неподалік, побачивши падіння скляної вітрини спробував запобігти падінню експоната і підставив руки під падаюче скло, в результаті отримав травму руки.».

Рапортом від 11.05.2013 року, представник охоронної фірми ЧП «Шериф» ОСОБА_5 доповів, що 11.05.2013 року він знаходився на службі в статусі ст. об»єкта «Мистецький Арсенал», о 15 год. 10 хв. він проводив обхід довіреної йому території та його увагу привернула відвідувачка музею, яка знаходилась від нього на відстані 40 м. Візуально він визначив, що вона може втратити свідомість, тому він негайно направився у її сторону. Жінка заділа полку із скла на одній із скульптур, падіння якого намагався припинити чоловік ,який стояв поряд, але скло розлетілось в руках відвідувача, поранивши його зап»ясток ( а.с. 84).

Згідно з копією карти виїзду швидкої медичної допомоги за № 942, за адресою м. Київ, вул. Лаврська, 12 , виставковий музей «Мистецький арсенал», бригадою швидкої допомоги 11.05.2013 року здійснено виїзд до ОСОБА_2, якому поставлено попередній діагноз «Різана рана правого передпліччя» та якого доставлено в лікарню №12 відділення травматології ( а.с.6-7).

Відповідно до довідки Київської міської клінічної лікарні № 12 , 11.05.2013 року ОСОБА_2 діагностовано різану рану правового передпліччя з пошкодженням сухожилля, променевого згинача кісті, променевої артерії, артеріальну кровотечу, рекомендовано стаціонарне лікування в травматичному відділенні ( а.с.9 ).

Зазначаючи про те, що травму руки він отримав під час огляду експонатів на виставці «100 шедеврів світової скульптури» , побачивши як один із відвідувачів із-за необережності зачепив експонат, який знаходився в скляному кубі і він інстинктивно хотів підтримати експонат і зупинити його падіння, однак скляний куб не витримав ваги скульптури і почав на льоту розлітатись, ОСОБА_2, посилаючись на ст. 23 ЦК України, просив стягнути з відповідача 100 000 грн.00 коп., вважаючи, що саме з вини відповідача він зазнав травму, що призвело до тяжких моральних страждань.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження його вини у завданій моральній шкоді, причинного зв»язку між діями відповідача та понесеної моральної шкоди, а також не надано будь-яких підтверджень визначеної ним суми відшкодування. Відповідач вважає, що надав позивачу якісну послугу по відвідуванню культурно-мистецького заходу «100 шедеврів світової скульптури», забезпечивши його безпечне перебування у приміщеннях, де відбувалась виставка. Відповідачем для виготовлення вітрин для експонатів виставкового заходу «100 шедеврів світової скульптури», що проходив в НКММК «Мистецький арсенал» в період з 12.04.2013 р. по 12.05.2013 р., на підставі Договору поставки від 08.04.2015 № 08/04 було залучено ПАТ «Завод скловиробів». Згідно п. 4.1. вказаного Договору поставки, Постачальник (завод) зобов'язаний поставити товар, який відповідає стандартам, сертифікатам виробника та/або іншим вимогам його якості або зразкам (еталонам). Специфікацією до Договору також встановлено, що вказане підприємство забезпечує не лише виготовлення скляних виробів, але і їх монтаж. Листом від 18.09.2015 р. ПАТ «Завод скловиробів» надав технічні та якісні характеристики скляних вітрин, які використовувались для експонату ОСОБА_4 «Жіноча постать» . Виріб, з яким відбувся випадок, складається з основи та верхньої частини: куб основа 500*500*1100 см. і верхня частина 500*500*700 см.Куб основа - виготовлена з листового скла 8 мм. марки МІ (вага на м. кв.20 кг).Верхня частина - з листового скла 6 мм марки МІ (вага на м.кв. 15 кг). Скляні елементи, з яких відбувалася зборка виробу після прирізки, проходили полірування кромки, що є обов'язковою вимогою до даного виробу, згідно зразку еталону та вимогам безпеки експлуатації. Зборка проводилося за допомогою високоміцного клею, низької в'язкості, швидкої УФ полімеризації. Призначення до використання: склеювання скла до скла з використанням УФ опромінення, міцність на розрив (ASTMD) 2095 69): 10-14 N /mm2 LOXEAL UV 30-23. Фіксація, верхньої частини до куба-основи, проводилося після встановлення експонату за допомогою силікону SOUDALSILIRUBАО в зоні контакту кромки верхнього куба зі скляною поверхнею нижнього.

При цьому відповідачем надано фотографію скульптури «Жіноча постать» ОСОБА_6 та фотографії з експозиції «100 шедеврів світової скульптури», з яких вбачається, що експонати розташовані на вітринах із скла та деякі з них накриті скляним ковпаком ( а.с.36-38, 99).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, а судом не встановлено, що з вини відповідача позивачу спричинена шкода здоров»ю, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, без належного дослідження доказів наданих сторонами на підтвердження своєї позиції та з»ясування обставин справи.

Так, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»ю.

Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 4 від 31.03.1995 року роз»яснив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Достовірно встановлено та не заперечується сторонами, що 11.05.2013 року в приміщенні виставкової зали ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» під час відвідування виставки «100 шедеврів світової скульптури» ОСОБА_2 отримав травму руки, що підтверджується вищезгаданими медичними документами .

Вказана травма була отримана позивачем внаслідок падіння експонату виставки «Жіноча постать» ОСОБА_4, який створено з бронзи та каменя, розташованого на скляній вітрині та розбиттям скляного ковпаку, яким був закритий експонат.

Листом за № 501/10-3/64-15 від 25.08.2015 року Міністерство культури України повідомило, що станом на 2013 рік вимоги до техніки безпеки в експозиційних залах регламентувалися Правилами техніки безпеки в музеях, затвердженими Міністерством культури СРСР від 08.05.1974 року, та Інструкцією з обліку та зберігання музейних цінностей, які знаходяться у державних музеях СРСР. Залучення спеціалізованих організацій для встановлення скляних вітрин здійснюється безпосередньо музейними закладами в кожному випадку окремо.Вимоги техніки безпеки стосовно вітрин передбачені підрозділом «Обладнання експозиційних залів у зв»язку зі збереженням експонатів» розділу «Зберігання музейних цінностей згаданої Інструкції.

Відповідно до п. 145 зазначених у вказаному листі Правил техніки безпеки в музеях, усе експозиційне обладнання залів (вітрини, підставки, щити, кронштейни та шнури для підвішування картин) має бути зроблене спеціалізованими організаціями відповідно до технічних розрахунків, та відповідати техніці безпеки.

Усі рами вітрин оборудуються кріпленнями (упори-рійки в настільних вітринах, крючки, контр вантажі в настінних) задля уникнення самостійного закривання рам, а також перекосу та падіння вітрин ( п. 147 Правил).

Пунктом 161 вказаних Правил передбачено, що підставки під скульптури розраховуються з урахуванням ваги останніх та повинні бути міцними та стійкими. Маленьку скульптуру задля уникнення її падіння слід кріпити до постаменту спеціальними засобами.

Пунктами 183,187,196, 197 Інструкції з обліку та зберігання музейних цінностей, які знаходяться у державних музеях СРСР, про яку йдеться у листі Міністерства культури України та на яку посилається відповідач, передбачено, що експозиційний інвентар виготовляють з урахуванням величини та ваги експонатів, він має бути міцним і стійким (особливо підставки для скульптур, макетів і моделей). Для забезпечення надійної стійкості шаф їх прикріплюють до підлоги спеціальними металевими косинцями, закріпленими на ніжках чи основі. Усі нестійкі предмети, що виставляються на різних полицях і підставках, мають обов'язково прикріплюватися до них.

За необхідності окремі експонати закриваються скляними ковпаками. Ковпаки повинні бути припасовані до підставок нерухомо. Біля особливо цінних або ламких експонатів відкрита експозиція огороджується.

Об»ємні вази, великорозмірна скульптура, керамічні панно, мозаїка повинні розміщуватися на спеціальних тумбах - підставках або прикріплюватися до стін.

Виставлену в експозиції скульптуру необхідно кріпити до постаменту з урахуванням специфіки матеріалу пам'ятки.

Аналізучи надані сторонами докази у їх сукупності ( доповідна записка провідного фахівця відділу організаційного забезпечення заходів ОСОБА_3 від 13.05.2013 року, рапорт від 11.05.2013 року представника охоронної фірми ЧП «Шериф» ОСОБА_5, фотографії експозиції) , колегія суддів вважає, що відповідачем при організації та проведенні Виставки «100 шедеврів світової скульптури» у період з 11.04.по 12.05.2013 року належним чином не дотримано правила техніки безпеки, що призвело до падіння 11.05.2013 року експонату «Жіноча постать» ОСОБА_6, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав тяжку травму руки і як наслідок зазнав моральної шкоди, оскільки заподіяння тілесних ушкоджень вже є фактором, що безумовно призводить до стресової ситуації та потребує від останнього додаткових зусиль для відновлення душевного спокою, самоорганізації для вирішення проблеми, на яку він не очікував, тривалого лікування.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Зазначаючи про те, що вина відповідача відсутня у нещасному випадку, що стався з позивачем, ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» вказує , що ним дотримані передбачені діючим законодавством вимоги щодо техніки безпеки в експозиційних залах, забезпечено достатній обсяг кваліфікованих охоронців, а вітрини виготовлені та змонтовані спеціалізованою установою, що підтверджується Договором поставки від 08.04.2015 року № 08/04 з ПАТ «Завод скловиробів»,із дотриманням необхідних зразків , еталонів та вимог експлуатації, а кріплення вітрин здійснювалось за допомогою високоміцного клею та силікону, про що зазначено у листі ПАТ «Завод скловиробів» від 18.09.2015 року .

Проте доводи відповідача, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені документи вказують лише на те, що ПАТ «Завод скловиробів» взяв зобов»язання поставити відповідачу скляні вітрини та змонтувати їх, а також те, що фіксація проводилась після встановлення експонату за допомогою силікону в зоні контакту кромки Верхнього куба зі скляною поверхнею нижнього.

Однак , дані документи не вказують яким чином виставлені в експозиції скульптури, зокрема і експонат «Жіноча постать» ОСОБА_6 був прикріплений до постаменту, яким була скляна вітрина, зважаючи на те, що відповідно до п. 183,197 Інструкції з обліку та зберігання музейних цінностей, які знаходяться у державних музеях СРСР, усі нестійкі предмети, що виставляються на різних полицях і підставках, мають обов'язково прикріплюватися до них.

Не містять вказані докази і інформації чи відповідала підставка, якою була скляна вітрина, на якій був розташований експонат «Жіноча постать» ОСОБА_6, вазі останньої, зважаючи, що вона виконана з бронзи та каменю , а підставки під скульптури відповідно до п. 161 Правил техніки безпеки в музеях, затверджених Міністерством культури СРСР від 08.05.1974 року , розраховуються з урахуванням ваги останніх та повинні бути міцними та стійкими.

Не надано і доказів того, яким чином експозиційний інвентар, на якому був розташований експонат «Жіноча постать» ОСОБА_6 був прикріплений до підлоги.

При цьому будь-яких доказів того, що нещасний випадок стався з умисних дій ОСОБА_2, що звільняло б відповідача від відповідальності, останнім також не надано.

Всі зазначені обставини у їх сукупності свідчать про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, виник з вини відповідача, яким не дотримано правил техніки безпеки експозиційного інвентарю.

Однак на вказане суд першої інстанції уваги не звернув , що призвело до неправильного вирішення.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з розподілом судових витрат відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Зважаючи нахарактер і тривалість страждань позивача та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає , що 10 000 грн. буде достатнім розміром для відновлення немайнових втрат ОСОБА_2, які останній зазнав , отримавши травму руки під час відвідування виставки «100 шедеврів світової скульптури».

Керуючи ст.ст.304,307,309,313,314,316 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 502 грн. 10 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -