Ухвала суду № 58160251, 30.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2016 р. м. Київ К/800/55209/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013

у справі № 2-а-4309/12/2170

за позовом Приватного підприємства «Вікойл»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказу та акту перевірки, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в частині визнання в акті перевірки від 05.09.2012 № 1796/22-4/34785802 «Про результати документальної позапланової перевірки ПП «Вікойл» з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП «Євротерм-Харків» у березні, квітні 2012 року, з ФОП ОСОБА_2 у березні-травні 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів» нікчемними правочинів, укладених ПП «Вікойл» з ПП «Євротерм-Харків» у квітні 2012 року, ФОП ОСОБА_2 у березні, квітні, травні 2012 року, ТОВ «Світ Олії» у березні, квітні, травні 2012 року, ТОВ «Агронафтаінвест» у квітні 2012 року, ТОВ «ВП «Комбінат харчових продуктів» у квітні 2012 року, ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» у квітні, травні 2012 року, ТОВ «Аккаржа плюс» у квітні, травні 2012 року, ТОВ «Саноіл-торг» у травні 2012 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 18.09.2012 № 0006832200.

Зобов?язано Державну податкову інспекцію у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити у базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов?язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» податковий кредит ПП «Вікойл», сформований на підставі податкових накладних, виданих ПП «Євротерм-Харків» у березні 2012 року, та ФОП ОСОБА_2 на підставі податкових накладних, виданих у березні, квітні, травні 2012 року, а також податкові зобов?язання ПП «Вікойл» з податку на додану вартість на підставі реалізації ТМЦ на адресу: ТОВ «Світ Олії» у березні, квітні, травні 2012 року, ТОВ «Агронафтаінвест» у квітні 2012 року, ТОВ «ВП «Комбінат харчових продуктів» у квітні 2012 року, ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія» у квітні, травні 2012 року, ТОВ «Аккаржа плюс» у квітні, травні 2012 року, ТОВ «Саноіл-торг» у травні 2012 року.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки від 05.09.2012 № 1796/22-4/34785802 провадження закрито. В решті позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарсько-правових відносин з ПП «Євротерм-Харків» у березні-квітні 2012 року; з ФОП ОСОБА_2 у березні-травні 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів, за результатами якої складено акт перевірки від 05.09.2012 № 1796/22-4/34785802.

За висновками акта перевірки, позивачем допущено порушення:

1. ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними;

2. встановлено відсутність об'єктів оподаткування у ПП «Вікойл» при придбанні товарів у березні 2012 року у ПП ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 2626445 грн. та продажу товарів на загальну суму ПДВ 2626445 грн. на адресу ТОВ «Світ Олії»; у квітні 2012 року у ПП ОСОБА_2 та ПП «Євротерм-Харків» на загальну суму ПДВ 2557028 грн. та продажу товарів на загальну суму ПДВ 2216301,39 грн. на адресу ТОВ «Агронафтаінвест», ТОВ «Світ Олії», ТОВ «ВП «Комбінат харчових продуктів», ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», ТОВ «Аккаржа плюс»; у травні 2012 року у ПП ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 2547275 грн. та продажу товарів на загальну суму ПДВ 2555272,40 грн. на адресу ТОВ «Саноіл-торг», ТОВ «Світ Олії», ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», ТОВ «Аккаржа плюс»;

3. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в квітні 2012 року, яка підлягає сплаті в бюджет, на суму 340726 грн.;

4. перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0006832200 про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 425908 грн., у тому числі за основним платежем на 340726 грн., за штрафними санкціями на 85182 грн.

Підставою для визначення ПП «Вікойл» грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій стало здійснення, на думку відповідача, безтоварних операцій з купівлі-продажу товарів у ПП «Євротерм-Харків», ФОП ОСОБА_2, коли позивач лише документував придбання товарно-матеріальних цінностей (олія соняшникова) від наведених вище суб'єктів господарювання з метою заниження об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податків.

Відповідачем використано акти перевірок ДПІ у Київському районі м.Харкова від 12.07.2012 № 438/224/31150748 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Євротерм-Харків» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий-квітень 2012 року, та Чугуївської ОДПІ від 13.07.2012 № 358/1722/3273506606 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення сум ПДВ за березень-квітень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Торговельний дім «ОГК», ТОВ «Реалтранс Груп» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2», якими встановлено неможливість здійснення цими контрагентами позивача господарської діяльності внаслідок відсутності трудових та матеріальних ресурсів, транспортних засобів, основних засобів, складських приміщень.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зокрема, в частині визнання неправомірними та незаконними дій відповідача при складанні акту від 05.09.2012 за № 1796/22-4/34785802 в частині визнання нікчемними угод, укладених ПП «Вікойл» з ПП «Євротерм-Харків», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Світ Олії», ТОВ «Агронафтаінвест», ТОВ «ВП «Комбінат харчових продуктів», ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», ТОВ «Аккаржа плюс», ТОВ «Саноіл-торг», визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2012 № 0006832200.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «Вікойл» та ПП «Євротерм-Харків» укладено договір поставки № 280201 від 28.02.2012, згідно якого Постачальник (ПП «Євротерм-Харків») постачає Покупцю (ПП «Вікойл») олію соняшникову нерафіновану, загальна кількість товару визначається видатковою накладною. Поставка товару здійснюється партіями на умовах FCA зі складу Постачальника, автотранспортом Покупця.

На виконання даного договору ПП «Євротерм-Харків» за період: березень-квітень 2012 поставлено на адресу позивача товар (олія соняшникова) на загальну суму 11381300 грн. у кількості 1203,33 т.

Факт постачання та отримання товару підтверджено видатковими та податковими накладними.

Транспортування товару, придбаного у ПП «Євротерм-Харків», здійснювалося ФОП ОСОБА_3, на підставі укладеного між останнім та позивачем договору на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 05.01.2012 № 5, та підтверджується товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт про перевезення вантажів, оплатою (банківськими виписками) позивача за надані послуги з перевезення.

Позивач у повному обсязі розрахувався з ПП «Євротерм-Харків» у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку.

27.02.2012 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір поставки № 270201, згідно якого Постачальник (ФОП ОСОБА_2) постачає Покупцю (ПП «Вікойл») олію соняшникову нерафіновану, загальна кількість товару визначається видатковою накладною. Поставка товару здійснюється партіями на умовах FCA зі складу Постачальника, автотранспортом Покупця.

На виконання цього договору ФОП ОСОБА_2 за період березень-травень 2012 року поставлено на адресу ПП «Вікойл» товар (олія соняшникова) на загальну суму 21834358,14 грн. у кількості 2309,675 т. Постачання олії підтверджено видатковими та податковими накладними.

Транспортування олії, придбаної у ФОП ОСОБА_2, здійснювалося ФОП ОСОБА_3, на підставі укладеного між останнім та позивачем договору на міські та міжміські перевезення вантажів автотранспортом від 05.01.2012 № 5, та підтверджується товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт про перевезення вантажів, банківськими виписками.

ПП «Вікойл» повністю розрахувався у безготівковому порядку з ФОП ОСОБА_2 за поставлену олію.

Отриманий позивачем від ПП «Євротерм-Харків» та ФОП ОСОБА_2 товар, в подальшому реалізовано ТОВ «Світ Олії», ТОВ «Агронафтаінвест», ТОВ «ВП «Комбінат харчових продуктів», ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», ТОВ «Аккаржа плюс», ТОВ «Саноіл-торг», що підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Крім того, реальність операцій, за висновками судів попередніх інстанцій підтверджується показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 (водіїв автомобілів), які підтвердили факт перевезення товару від ПП «Євротерм-Харків», який забирали з току в Харківській області та перевозили в м.Херсон, вул.Перекопська, 169.

А також показами свідка ОСОБА_6 (головний бухгалтер ПП «Вікойл»), яка підтвердила укладання з ПП «Євротерм-Харків», ФОП ОСОБА_2 договорів на поставку соняшника.

На час укладення договорів контрагенти були платниками податку на додану вартість, знаходилися в ЄДР. Податковий кредит формувався на підставі отриманих від ПП «Євротерм-Харків», ФОП ОСОБА_2 податкових накладних, що відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Судова колегія вважає, що зазначені висновки судами зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Разом з тим, наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум, визначених ними, до складу податкового кредиту, оскільки для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції та необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини щодо реального надання, передбачених договором, товарів (робіт, послуг) та порядок документального оформлення результатів виконання цих операцій як підстави для формування даних податкового обліку позивача. Видані у відсутність встановлених законодавством юридичних фактів податкові накладні є такими, що не відповідають вимогам законодавства та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору необхідно встановлювати обставини, з наявністю яких податковий орган пов?язував донарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість, а саме підтвердження фактичної поставки товару саме від ПП «Євротерм-Харків» та ФОП ОСОБА_2, у зв?язку з відсутністю у них трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності.

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Разом з цим, обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами належним чином судами перевірені не були.

Зокрема, не знайшло свого відображення в судових рішеннях, що умовами договору поставки № 280201 від 28.02.2012 та від 27.02.2012 № 270201, передбачено, що ПП «Євротерм-Харків» та ФОП ОСОБА_2 здійснюють поставку Покупцю (ПП «Вікойл») олію соняшникову нерафіновану, у той час як прийняті судом на підтвердження реальності зазначених операцій покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 (водіїв автомобілів), та ОСОБА_6, яка є головним бухгалтером позивача, підтверджують поставку соняшника, а не олії.

Надання доказів подальшої переробки насіння соняшнику позивача на соняшникову олію судами не вимагалось, так само не перевірялась наявність сертифікатів якості, відповідності, санітарних сертифікатів на олію тощо.

Якщо сторони не надали доказів, які підтверджують або спростовують правомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту або надані докази були недостатніми, суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов?язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Вікойл» по відносинах з ПП «Євротерм-Харків», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Агронафтаінвест», ТОВ «Світ Олії», ТОВ «ВП «Комбінат харчових продуктів», ТОВ «ТД «Олійно-жирова компанія», ТОВ «Аккаржа плюс», ТОВ «Саноіл-торг», то під час нового розгляду судам необхідно врахувати постанови Верховного Суду України від 09.12.2014 у справі №21-511в14, від 04.11.2015 у справі №21-151а15 та інші, у відповідність з якими, в силу вимог статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає приведенню судова практика, згідно яких інформація, що надійшла за результатами податкового контролю не може були виключена з баз даних, якщо дії із здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун