Ухвала суду № 58160232, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/13476/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Зубенка Д. В..

за участю: представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Дорошенко О. С.,

представника третьої особи - Маслянікової В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Київської міської ради, третя особа: Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась з позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення від 16 лютого 2012 року № 195/7532, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 16 лютого 2012 року № 195/7532 «Про відмову у наданні фізичній особі - підприємцю позивачу земельної ділянки для експлуатації павільйону по продажу товарів народного споживання на АДРЕСА_1»; зобов'язано Київську міську раду вжити заходів щодо внесення на розгляд пленарного засідання Київської міської ради проекту рішення про надання фізичній особі - підприємцю позивачу земельної ділянки для експлуатації павільйону по продажу товарів народного споживання на АДРЕСА_1; розглянути на пленарному засіданні Київської міської ради проект зазначеного рішення та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства України та висновків суду, викладених у даній постанові суду; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач та третьої особи звернулися з касаційними скаргами, в яких просили їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін і третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 10 серпня 1993 року згідно із розпорядженням представника Президента України № 378 з метою покращання благоустрою за адресою: АДРЕСА_1, - приватному підприємцю ОСОБА_7 дозволено замінити старий павільйон, розміщений у 1992 році, на новий.

За вказаною адресою позивач здійснювала використання павільйону з 1993 року.

На підставі рішення Дарницької районної ради народних депутатів м. Києва від 22 грудня 1994 року № 29 між вказаною радою та позивачем 08 червня 1995 року укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі і на умовах оренди), площею 55,0 кв. м, строком на два роки для встановлення павільйону з продажу товарів народного споживання по АДРЕСА_1.

На підставі рішення Дарницької районної ради народних депутатів м. Києва від 11 лютого 1998 року № 83 дію договору оренди землі продовжено до 11 лютого 2000 року.

02 серпня 1999 року позивач звернулась із заявою на ім'я Голови Київської міської ради про надання їй дозволу на оформлення права довгострокового користування вищезгаданою земельною ділянкою для подальшої експлуатації павільйону з продажу товарів народного споживання.

При цьому 04 серпня 2000 року позивачем укладено договір № 41 на виконання проектних геодезично-вишукувальних та інших робіт, а саме: щодо виконання робіт по підготовці технічної документації по погодженню місця розташування торгового павільйону.

28 липня 2003 року позивач подала до начальника ГУ земельних ресурсів КМДА звернення від 25 липня 2003 року (вх. № 2841) щодо виконання робіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки під торгівельним павільйоном по АДРЕСА_1.

До матеріалів справи надано Технічний звіт по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки (код НОМЕР_1), який має відмітку: Київзем ін-т зем. відносин, 07.08.2003 р., файл перевірено та прийнято до бази даних ДЗК, інв. № 002473.

Звіт складений та підписаний виконавцем і має погоджувальний підпис начальника відділу землевпорядкування Дніпровського району м. Києва.

У складі звіту міститься технічне завдання на виконання топографо-геодезичних робіт по земельно-кадастровій інвентаризації землекористувань і землеволодінь. Основні завдання, для рішення яких необхідні матеріали: інвентаризація земель та ведення державного земельного кадастру. Найменування видів робіт і орієнтовні об'єми: встановлення та обстеження зовнішньої межі землекористування з складанням відповідного акту. Виконання комплексу топографо-геодезичних робіт по визначенню координат кутів поворотів меж та визначення площі землекористування. Перелік звітних матеріалів: Технічний звіт. Технічний звіт Головному управлінню земельних ресурсів КМДА передати на паперовому та магнітному носії.

До звіту додано: заяву про виконання робіт по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки на адресу ГУ земельних ресурсів КМДА; викопіювання з плану масштабу 1:2000 з межами землекористування; акт від 07 серпня 2003 року про встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі, а також абрис земельної ділянки, опис меж, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування.

Листом від 21 серпня 2003 року Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація зазначила про розгляд листа позивачки щодо оформлення права користування земельною ділянкою для обслуговування та експлуатації існуючого павільйону та вказано про відсутність заперечень проти цього за умови оформлення згідно зі встановленим порядком.

16 лютого 2012 року Київською міською радою прийнято оскаржуване рішення № 195/7532 «Про відмову у наданні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 земельної ділянки для експлуатації павільйону по продажу товарів народного споживання на АДРЕСА_1».

Розглянувши клопотання позивача від 02 серпня 1999 року про оформлення права довгострокового користування земельною ділянкою, площею 55 кв. м, на умовах оренди для подальшої експлуатації павільйону по продажу товарів народного споживання, враховуючи відсутність технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, та документа, що підтверджує виникнення або перехід права власності на нерухоме майно (павільйон), зареєстрованого у встановленому законом порядку, керуючись статтями 9, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 3, 12, 13 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року № 457/1867, Київська міська рада вирішила: відмовити позивачу у наданні земельної ділянки площею 55 кв. м. у довгострокову оренду для експлуатації павільйону по продажу товарів народного споживання на АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявила цей позов.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення відповідача від 16 лютого 2012 року № 195/7532 є протиправним, а для захисту порушеного права позивача та з урахуванням дискреційних функцій органу місцевого самоврядування слід зобов'язати відповідача вжити заходів щодо внесення на розгляд пленарного засідання Київської міської ради проекту рішення про надання позивачу земельної ділянки для експлуатації павільйону з продажу товарів народного споживання; розглянути на пленарному засіданні Київської міської ради проект зазначеного рішення та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства України та висновків суду, викладених у даній постанові суду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів.

Статтею 123 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно із ст. 55 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

За приписами ст. 56 цього Закону технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Таким чином складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, включає складання акта приймання-передачі межових знаків на зберігання, тому роботи зі встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки є частиною робіт, необхідних для складання цієї документації із землеустрою.

Утім складанню такої документації мало передувати рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди.

У подальшому, в ст. 123 ЗК України внесені зміни, якими врегульовано колізію вирішення таких спорів. Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без зміни її меж та цільового призначення, здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Враховуючи, що межі спірної земельної ділянки встановлені в натурі, цільове призначення земельної ділянки залишилось незмінним, наявний вищезгаданий Технічний звіт по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність у відповідача законних підстав посилатись на необхідність технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, як на підставу у відмові у надані земельної ділянки в оренду.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, що спірне рішення Київської міської ради № 195/7532 від 16 лютого 2012 року «Про відмову у наданні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 земельної ділянки для експлуатації павільйону по продажу товарів народного споживання по АДРЕСА_1» прийнято незаконно.

Не вбачає суд касаційної інстанції і порушень судами норм матеріального та процесуального права щодо необхідності виходу за межі заявлених позовних вимог у справі та зобов'язання відповідача вжити заходів щодо внесення на розгляд пленарного засідання Київської міської ради проекту рішення.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій не допущені порушення норм права, то скарги відповідача та третьої особи слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: