Ухвала суду № 58160175, 01.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/59605/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представників позивача: Ульянчука Ю.А., Прокопчука В.В.,

представника відповідача: Кинали Д.С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року

у справі № 826/3211/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОТРАССЕРВІС»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОТРАССЕРВІС» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві ( далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки та складання акта від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС»;

- зобов'язати відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати перевірки, що оформлені актом від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС»;

- зобов'язати відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства за період з 01 липня 2012 по 31 серпня 2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період;

- заборонити відповідачу використовувати акт від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств;

- заборонити надавати копію акта від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам;

- зобов'язати відповідача у термін п'ять календарних днів після набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про повне виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року позов задоволено частково: зобов'язано Інспекцію вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати проведення невиїзної позапланової перевірки, оформленої актом від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС»; зобов'язано Інспекцію відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства за серпень 2013 року шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборонено Інспекції використовувати акт від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Інспекції задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року скасовано в частині задоволення позову Товариства про заборону Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства в цій частині відмовлено; в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено позапланову невиїзну позапланову перевірку Товариства, за результатами якої складено акт від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077, на підставі якого відповідачем здійснено коригування в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», а саме змінені задекларовані позивачем показники його податкової звітності з податку на додану вартість шляхом їх зменшення на суми відхилень.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення невиїзної позапланової перевірки та складання акта виходили із того, що доводи позивача про відсутність підстав для перевірки не підтвердилися під час судового розгляду.

Суд першої інстанції, зазначаючи про помилковість висновків акта перевірки, зазначив про необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом: зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки оформленої актом від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС»; зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2013 року шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборони відповідачу використовувати акт від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств та надавати копію акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позовні вимоги про заборону відповідачу використовувати акт від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 при написанні актів перевірок інших підприємств та надавати копію акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам є безпідставними.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову не оскаржуються, правильність висновків в цій частині не ставляться під сумнів сторонами.

Судова колегія касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки та зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Згідно з позицією Верховного суду України 9 грудня 2014 року справі № 21-511а14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 42202884) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

З урахуванням наведеного, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Вказане відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 3 листопада 2015 року по справі № 21-99а15 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

З урахуванням наведеного попередні судові інстанції, задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки та зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства, зазначеному вище правовому регулюванню спірних правовідносин оцінки надали та не встановили чи оскаржувані дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних систем порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Зазначені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки та зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2013 року.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформації про результати перевірки та зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства за період з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2013 року, ухвалені у справі судові рішення в частині зазначених позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати перевірки, що оформлені актом від 17 грудня 2013 року № 2086/26-53-22-03-21/38134077 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «НІКАТРАНССЕРВІС» та зобов'язання відповідача відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства за період з 01 липня 2012 по 31 серпня 2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період скасувати і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в частині направлення справи на новий розгляд оскарженню не підлягає. В іншій частині ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, що встановлені статями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є. Маринчак