Ухвала суду № 58160134, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ К/800/32752/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014

року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня

2015 року

у справі №804/3447/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в

особі Вінницької філії публічного акціонерного товариства комерційного

банку "ПриватБанк"

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Вінницької філії публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення заборгованості.

Позивач позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач несвоєчасно повернув на пенсійні рахунки органів Пенсійного фонду України суму коштів, невикористану для здійснення пенсійних виплат. В зв'язку з чим, відповідно до частини 11 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також до статті 6 р.III Договору №3 від 03.01.2008 року про зарахування і виплату пенсій та допомог через ПАТ КБ "Приватбанк" позивачем накладено штраф на відповідача в розмірі 344251 грн. 89 коп., який останнім не сплачено.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці заборгованість в сумі 344251 грн. 89 коп.

Суди попередніх інстанцій задовільняючи позов виходили з того, що рішення про застосування фінансових санкцій №2 від 16.02.2009 року є обов'язковим до виконання та не скасованим, однак відповідач у встановлені строки добровільно вказане рішення не виконав.

Не погоджуючись рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 22.01.2009 року по 26.01.2009 року, посадовими особами Управління Пенсійного фонду України була проведена позапланова перевірка у Вінницькій філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" щодо цільового використання коштів Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Вінниці за 2007 - 2008 року.

За результатами перевірки було складено акт від 26.01.2009 року, в якому зафіксовано встановлено безпідставне використання коштів Пенсійного фонду України на суму 344251 грн. 89 коп. за період грудня 2007 - січня 2008 шляхом зарахування банком коштів Пенсійного фонду на рахунки фізичних осіб, які не є пенсіонерами Управління.

Відповідно до вказаного акту, про безпідставне використання коштів свідчить співставлення сум виплат, вказаних на паперових носіях списків на виплати пенсій за 2007 - 2008 роки та сумами коштів, які зараховані на карткові рахунки відповідних отримувачів пенсій.

Згідно акту від 26.01.2009 року, про безпідставне використання коштів свідчить співставлення сум виплат, вказаних на паперових носіях списків на виплати пенсій за 2007-2008 роки та сумами коштів, які зараховані на карткові рахунки відповідних отримувачів пенсій.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 3 Указу Президента України від 04.07.1998 за №734/98 "Про впорядкування сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України" встановлено, що починаючи з 1 січня 1999 року, виплата пенсій та грошової допомоги здійснюється установами банків за рахунок коштів Пенсійного фонду України через особові рахунки пенсіонерів і одержувачів грошової допомоги (крім пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги, які проживають у сільській місцевості, де немає відділень установ банків).

На виконання статті 3 Указу Президента України №734/98, Кабінет Міністрів України постановою від 30.08.1999 року №1596 затвердив Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, який регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки).

Уповноваженими банками є банки, визнані переможцями конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги, що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінсоцполітики та Пенсійним фондом укладено відповідні договори.

Згідно п. 19 вказаного Порядку зарахування відповідних сум пенсій та грошової допомоги установами уповноважених банків на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду України, органів праці та соціального захисту населення.

Відповідно до абз. 2 п. 20 Порядку незараховані суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються уповноваженим банком органам праці та соціального захисту населення або органам Пенсійного фонду.

Частиною 11 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Згідно частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 110 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", організація, що здійснює виплату і доставку пенсій, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на неї функцій відповідно до законодавства та укладеного з нею договору.

Скаржник касаційну скаргу мотивує тим, що у позивача були відсутні повноваження щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне повернення сум коштів, які були використані для здійснення пенсійних виплат.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішення про застосування фінансових санкцій було направлено рекомендованим листом на адресу ЗАТ КБ "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50.

Даний лист був отриманий 23.02.2009 року уповноваженою особою Казенец В.І., про що свідчить штамп відділу зовнішнього документообігу ЗАТ КБ "ПриватБанк".

Вінницька філія ЗАТ КБ "ПриватБанк" отримала рішення №2 від 16.02.2009 року головним бухгалтером ВФ КБ "ПриватБанк" Кудирко О.В. 19.02.2009 року.

Зазначене рішення було оскаржено відповідачем, за результатами якого позовну заяву залишено без розгляду.

Штраф відповідачем добровільно не сплачено.

Відповідно до статті 4 Розділу ІІ Договору №03 від 03 січня 2008 року визначено, що не зараховані на поточні рахунки одержувачів суми пенсій та грошової допомоги повертають відповідно Фонду Банком не пізніше наступного операційного дня.

Параграфом 1 статті 6 Розділу ІІІ Договору №03 від 03 січня 2008 року та частиною 11 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що за несвоєчасне зарахування сум пенсійних виплат на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і повного їх фінансування, на ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернутих сум пенсійних виплат та грошової допомоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність застосування Управлінням Пенсійного фонду України в м.Вінниці відносно відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне повернення на рахунки коштів, невикористаних для здійснення пенсійних виплат.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі №804/3447/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді